Рішення

від 14.11.2012 по справі 5011-32/14766-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/14766-2012 14.11.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолізинг Плюс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ "Динаміка", м. Київ

про стягнення 24 820, 30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Фінагіна В.Б.- юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолізинг Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ "Динамика" про стягнення з останнього заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 22 212, 34 грн., пені в сумі 1 693, 84 грн., інфляційних в сумі 110, 99 грн. та трьох процентів річних в сумі 803, 13 грн. згідно Договору про заміну кредитора (Лізингодавця) від 01.10.2009р. по договору № 530-С фінансового лізингу від 09.10.2008р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 09.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче товариство "Динамика", далі Лізингоодержувач, було укладено Договір фінансового лізингу б/н, далі Договір, предметом якого є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмета лізингу, далі Предмет лізингу, дані щодо якого наведені в Специфікації.

Так, Предмет лізингу згідно Специфікації (додаток №2 до Договору) -новий автомобіль ГАЗ - 3302232-414 у кількості 2шт, ціна яких становить 67 500, 00 грн. за одиницю, а всього з урахуванням ПДВ - 162000, 00 грн.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку (Додаток № 1 до Договору) та п. 3.5. Договору. Так, згідно п. п. 3.1.1., 3.1.2. Договору визначено, що лізингові платежі включають в себе винагороду (комісію) Лізингодавцю та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Відповідно до п. 3.2., в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.11.2008р. до Договору, далі Додаткова угода, загальна вартість Предмета лізингу складає разом з ПДВ 82 740, 00 грн.

Положеннями пунктів 3.1., 3.1.1, 3.1.2. визначено, що Лізингові платежі включають в себе:

· винагороду (комісію) Лізингодавцю;

· платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Предмета лізингу.

Так, пункт 3.3. Договору, викладений у редакції Додаткової угоди, встановлює, що загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю складає 35 690, 36 грн. без ПДВ, при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого Договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1).

Відповідно до Акту приймання передачі від 04.11.2008р. Лізингодавець передав у володіння та користування Лізингоодержувача Предмет лізингу у кількості 1 одиниці загальною вартістю 82 740, 00 грн., що узгоджується з п. п. 3.1.,3.3., 4.1. Договору та Додатком № 1 до нього.

Додатком № 1 до Договору, в редакції Додаткової угоди, сторони погодили Графік сплати внесення лізингових платежів з розбивкою на 37 лізингових періодів тривалістю один місяць кожен, за які Лізингоодержувач здійснює оплату за користування Предметом лізингу та сплачує винагороду (комісію) Лізингодавцю згідно положень укладеного Договору, далі Графік.

Усі платежі за Договором здійснюються в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок та в строки відповідно до Графіку, як це зазначено у п. 3.5. Договору з урахуванням його п. п. 3.5.1, 3.5.2., 3.6.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг", як Первісним Лізингодавцем (кредитором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолізинг плюс", як Новим Лізингодавцем (кредитором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче товариство "Динамика" було укладено Договір про заміну кредитора (Лізингодавця) від 01.10.2009р., далі Договір 2, по Договору № 530-С фінансового лізингу від 09.10.2008р., відповідно до якого відбулося передання від Первісного Лізингодавця до Нового Лізингодавця всіх прав (в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав) по Договору. Відповідно до п. 1. 2 зазначеного Договору 2, Новий Лізингодавець приймає на себе всі права Первісного Лізингодавця за Договором, в т. ч. здійснює передбачені останнім дії щодо Предмету лізингу, в т. ч. вимагає сплати чергових лізингових платежів, штрафних санкцій, здійснює інші дії передбачені Договором лізингу.

На виконання вказаних Договорів, позивачем, як новим кредитором, було направлено на адресу відповідача претензію від 25.05.2012р. з вимогою про сплату боргу.

Втім, всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором та умовам Графіку Лізингоодержувачем не сплачено відповідні лізингові платежі, в зв'язку з чим за відповідачем рахується загальна заборгованість на суму 22 212, 34 грн., яку позивач намагається стягнути.

Оскільки зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, а тому позивач додатково просить суд стягнути пеню в сумі 1693, 84 грн. за період прострочення відповідно до наданого розрахунку (розрахунок позивача з урахуванням суми лізингового платежу), передбачену сторонами в пункті 11.2.1 Договору. Так, за порушення обов'язку зі сплати чергових лізингових та інших платежів за Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 110, 99 грн. та три проценти річних в сумі 803, 13 грн. (розрахунок додається).

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яку потрібно застосовувати у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Згідно ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 806 ЦК України та ст. 292 ГК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем.

Поряд з цим, питання заміни кредитора в зобов'язанні вирішується за допомогою приписів глави 47 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Законодавець визначає, що відступлення права вимоги не повинно:

§ суперечити закону або договору, на якому вона базується;

§ здійснюватися стосовно зобов'язань, що виникли внаслідок відшкодування збитків, спричинених заподіянням шкоди здоров'ю фізичної особи або її смерті;

§ відступлення права вимоги передбачає обов'язок первинного "старого" кредитора перед новим кредитором, що виникла у зв'язку з недійсністю переданої ( відступленої) вимоги;

§ на час відступлення права вимоги боржника має бути повідомлено у будь-який належний спосіб про відступлення права вимоги, що відбулася. За відсутності такого повідомлення (або за відсутності доказів такого повідомлення) виконання зобов'язання первинному "старому" кредитору визнається виконанням зобов'язання боржником належному кредитору;

§ на час відступлення права вимоги, боржник має право пред'являти проти нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первинного "старого" кредитора на момент отримання повідомлення про відступлення права вимоги.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, як це зазначено у ст. 513 ЦК України.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що узгоджується з приписами ст. 517 ЦК України, в якій визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом . Укладений між сторонами Договір відступлення права вимоги відповідає вимогам законодавства та є трьохстороннім, що свідчить про обізнаність боржника про його укладання.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду належних доказів його виконання, або неможливості такого виконання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати лізингових платежів в сумі 22 212, 34 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані, а наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Таким чином вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а саме в сумі 1 693, 84 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати лізингових платежів за Договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 110, 99 грн. та трьох процентів річних в сумі 803, 13 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолізинг Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ "Динамика" про стягнення з останнього заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 22 212, 34 грн., пені в сумі 1 693, 84 грн., інфляційних в сумі 110, 99 грн. та трьох процентів річних в сумі 803, 13 грн. згідно Договору про заміну кредитора (Лізингодавця) від 01.10.2009р. по договору № 530-С фінансового лізингу від 09.10.2008р.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "НВТ "Динаміка", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.11.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 512, 513, 514, 625, 629, 638, 806 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 232, 292 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолізинг Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ "Динамика" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ "Динамика", 02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 63, кв. 25, код ЄДРПОУ 30505782, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолізинг Плюс", 04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, код ЄДРПОУ 36355898, заборгованість з оплати лізингових платежів в сумі 22 212, 34 грн., пеню в сумі 1693, 84 грн., три проценти річних в сумі 803, 13 грн., інфляційні в сумі 110, 99 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -19.11.12р.

Суддя Ю.О. Підченко