Рішення

від 15.11.2012 по справі 5011-4/13662-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/13662-2012 15.11.12

За позовомКомунального підприємства «Київтранспарксервіс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Київпроект» Простягнення 9923,08 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бобришева В.В.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Київпроект»8400 грн. основного боргу, 902,40 грн. інфляційних втрат, 620,68 грн. 3% річних, а всього 9923,08 грн. заборгованості за договором № 1.1-41.09 від 15.07.2009р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009р. між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Київпроект»було укладено договір № 1.1-41.09.

Відповідно до п.1.1. договору, позивач надав відповідачем три фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Горького, 24-б, а відповідач згідно п.2.3.3. договору взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі перераховувати позивачу кошти згідно п.3.1. договору.

У відповідності п.3.1. договору позивач надав відповідачу три фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів за тарифом 400 грн. за одне фіксоване місце. Загальна вартість використання трьох місць для паркування автотранспортних засобів склала 1200 грн.

Згідно п.3.2. договору відповідач сплачує послуги, що надаються, за кожний місяць на умовах попередньої оплати, згідно реквізитів, вказаних у даному договорі, не пізніше 15-го числа місяця, за який проводиться оплата.

При укладенні договору сторони погодили строк дії договору до 31 грудня 2009р., відповідно до п.5.2. договору, а також умову про пролонгацію ще на один рік у випадку відсутності письмових повідомлень про розірвання договору за місяць до закінчення терміну його дії (п.5.3. договору).

У зв'язку з відсутністю письмових повідомлень від сторін про розірвання договору, дія договору на підставі п.5.3. договору була пролонгована до 31.12.2010.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, проте відповідач виконав зобов'язання по оплаті послуги лише частково.

Відповідач 23.07.2009р. перерахував на банківський рахунок позивача оплату за липень 2009р. в розмірі 600 грн., 25.08.2009р. - оплату за серпень 2009р. у розмірі 1200 грн., 16.10.2009р. -оплату за вересень 2009р. в розмірі 1200 грн., 04.12.2009р. -оплату за жовтень 2009р. в розмірі 1200 грн., 16.12.2009р. -оплату за листопад 2009р. в розмірі 1200 грн.

За твердженням Позивача, послуги за грудень 2009р. в розмірі 1200 грн., за січень -червень 2010р. в розмірі 1200 грн. за кожен місяць, відповідач не оплатив, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8400 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 15.07.2009р. між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Київпроект»було укладено договір № 1.1-41.09, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу 3 фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів за тарифом 400 грн. за одне фіксоване місце, а відповідач сплачує послуги, що надаються, за кожний місяць на умовах попередньої оплати, згідно реквізитів, вказаних у договорі, не пізніше 15 числа місяця, за який проводиться оплата.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності п.3.1. договору позивач надав відповідачу три фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів за тарифом 400 грн. за одне фіксоване місце. Загальна вартість використання трьох місць для паркування автотранспортних засобів склала 1200 грн.

Згідно п.3.2. договору відповідач сплачує послуги, що надаються, за кожний місяць на умовах попередньої оплати, згідно реквізитів, вказаних у даному договорі, не пізніше 15-го числа місяця, за який проводиться оплата.

Тобто, сторонами в договорі чітко визначено порядок та строк розрахунків - не пізніше 15-го числа місяця, за який проводиться оплата.

Позивач згідно вимог договору виконував свої зобов'язання в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №1.1-41.09 від 15.07.2009р. за період з грудня 2009р. по червень 2010р. розмірі 8400 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 902,40 грн. інфляційних втрат, 620,68 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Київпроект»(02139, м. Київ, вул. Кібальчича, 12, кв. 48, код ЄДРПОУ 34292464) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»(04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп. 10, код ЄДРПОУ 35210739) 8400 (вісім тисяч чотириста) грн. основного боргу, 902 (Дев'ятсот дві) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 620 (шістсот двадцять) грн. 68 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.11.2012р.