Рішення

від 14.11.2012 по справі 5017/2605/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2012 р.Справа № 5017/2605/2012

За позовом: Дочірнього "Коммунально-виробниче підприємство" Відкритого акціонерного товариства "Краян"

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту міського господарства Одеської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Бєлов О.Д. -арбітражний керуючий-ліквідатор;

від відповідача: Сінюков А.С. -за довіреністю №293/исх-гс від 27.04.2012 року;

від третьої особи : не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє "Коммунально-виробниче підприємство" Відкритого акціонерного товариства "Краян" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить суд зобов'язати Одеську міську раду прийняти у арбітражного керуючого-ліквідатора ДКВП ВАТ „Краян" документи щодо підготовлення до розгляду на сесії міськради питання про прийняття до комунальної власності житловий фонд банкрута - ДКВП ВАТ „Краян" та включити до порядку денного сесії міськради питання про надання згоди на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Одеси жилих будинків за №№ 32, 32а, 32б по вул. Середньофонтанській ; №№ 1, 5, 5а, 7, 7а, 7б, по вул. М'ясоїдівській; № 3 по вул. Серединський сквер; №18/20 по вул. Степовій; №1/3 по вул. Іспанській; №19 по вул. Запорізькій; №№ 16, 18, 24, 26 по вул. Бреуса; №№ 24, 24в, по вул. Івана та Юрія Ліпи, інженерних мереж та іншої інфраструктури, що належать ДКВП ВАТ „Краян".

Обґрунтовуючи позов, ДКВП ВАТ „Краян" зазначає, що постановою господарського суду Одеської області від 19.06.2007 р. по справі №21/36-04-2116 позивача визнано банкрутом, у зв'язку з чим посилається на положення ст.26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Як зазначає позивач, на підставі вказаної вище норми чинного законодавства ліквідатор ДКВП ВАТ "Краян" неодноразово направляв до міського голови м. Одеси клопотання про прийняття до комунальної власності житлового фонду банкрута, проте відповіді не отримав, у зв'язку із чим 19.04.2012р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання належного відповідача прийняти до комунальної власності житловий фонд банкрута -ДКВП ВАТ „Краян", який складається з будинків у м. Одесі: за №№ 32, 32а, 32б по вул. Середньофонтанській; №№ 1, 5, 5а, 7, 7а, 7б по вул. М'ясоїдівській; № 3 по вул. Серединський сквер; № 18/20 по вул. Степовій; № 1/3 по вул. Іспанській; № 19 по вул. Запорізькій; №№ 16, 18, 24, 26 по вул. Бреуса; №№ 24, 24в по вул. Івана та Юрія Ліпи.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі №5017/1204/2012 у задоволенні позовних вимог ДКВП ВАТ „Краян" було відмовлено. В рішенні було зазначено, що подача позову про зобов'язання прийняти до комунальної власності житловий фонд банкрута є передчасною, адже фактично призводить до перекладання на суд повноважень органу місцевого самоврядування, пов'язаних з передачею майна до комунальної власності, зокрема щодо проведення інвентаризації об'єктів. При цьому, належним способом захисту порушеного права являється вимога про спонукання до розгляду цього питання, яка позивачем не заявлялась.

Враховуючи, що відповідно до п.51 ч.1 ст.26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо надання згоди на передачу з державної у комунальну власність відноситься до виключної компетенції міських рад, позивача звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2012 року було порушено провадження по справі №5017/2605/2012 за вказаним позовом із призначенням справи до розгляду в засіданні суду.

У судовому засіданні 19.09.2012 року представник відповідача надав суду клопотання про залучення Департаменту міського господарства Одеської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент міського господарства Одеської міської ради вказаний Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради і правонаступником управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ОМР. Крім того, пунктом 2.30 Положення визначено, що Департамент міського господарства Одеської міської відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції, зокрема, участі в організації приймання до комунальної власності територіальної громади міста житлового фонду, інженерних мереж та споруд, шляхом проведення роботи з обстеження технічного стану об'єктів встановлення його технічних показників, визначення вартості відновлювальних робіт та умов приймання-передачі відповідно до діючого законодавства України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2012 року було залучено Департамент міського господарства Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відповідно до ст. 27 ГПК України.

У судовому засіданні 19.09.2012р. представником відповідача заявлено письмове клопотання (а.с.45-46) про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України з посиланням на необхідність вирішення спору в адміністративному суді.

В задоволенні цього клопотання суд відмовляє з огляду на те, що предметом судового розгляду є правовідносини, що стосуються права власності на майно та сторони не підпорядковані а, відтак, справа підвідомча господарському суду.

Також у судовому засіданні представником відповідача було подано клопотання про застосування строків позовної давності (а.с.47-48). В обґрунтування зазначеної заяви, представник відповідача посилається, зокрема, на те, що вперше ліквідатор ДКВП ВАТ „Краян" звернувся на адресу міського голови 25.07.07р. отже на думку представника відповідача позивач про порушення прав та законних інтересів дізнався ще 25.08.2007р. та строк позовної давності сплив 25.08.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2012р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2012р. проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.66-68), та просив суд у задоволенні позову відмовити, зокрема зазначав, що підготовка питання про прийняття до комунальної власності входить до компетенції Департаменту міського господарства Одеської міської ради згідно Положення про управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, затвердженого рішенням Одеської міської ради №4091-V від 09.04.2009р.

Представник відповідача зазначав, що відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 6.11.1995 р. N 891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій»передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого жилого фонду в комунальну власність, у зв'язку з чим, на думку представника відповідача, позивачу потрібно було звертатися до Департаменту міського господарства ОМР.

Третя особа - Департамент міського господарства Одеської міської ради про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями (а.с.55,65) у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи засновником ДКВП ВАТ «Краян»було ВАТ «Холдингова компанія «Краян». Згідно Акту прийому- передачи майна від 02.08.2001 року ДКВП ВАТ «Краян»були передані у числі іншого житловий фонд ВАТ «Краян», який складається з будинків у м. Одесі: за №№ 32, 32а, 326, по вул. Середньофонтанській; №№ 1. 5. 5а. 7. 7а. 76 по вул. М'ясоїдівській: № 3 по вул. Серединський сквер: № 18/20 по вул. Степовій; № 1/3 по вул. Іспанській; № 19 по вул. Запорізькій; №№ 16. 18. 24. 26 по вул. Бреуса; №№ 24. 24в по вул. Івана та Юрія Ліпи, інженерних мереж та іншої інфраструктури (а.с.22-25).

Постановою господарського суду Одеської області від 19.06.2007 р. по справі № 21/36-04-2116 ДКВП ВАТ «Краян»було визнано банкрутом та призначено ліквідатором ДКВП ВАТ „Краян" арбітражного керуючого Бєлова О.Д. (а.с.30-33).

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (із змінами) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст. 4 ЖК України житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно з п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Таким чином, відповідно до вимог закону, об'єкти житлового фонду (гуртожитки, житлові будинки) не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі, а повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду.

Згідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою КМУ від 6.11.1995 р. №891, це Положення визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства , зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.

Передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів.

За змістом ст.1 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР (із змінами) цей закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність; передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

Відповідно до ч.2 ст.4, ст.4-1 цього Закону України передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Аналогічні норми викладені в п.51 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", з якого вбачається, що до виключної компетенції міських рад відноситься питання щодо надання згоди на передачу з державної у комунальну власність.

Дійсно, передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомом відповідної Ради.

До складу цієї комісії входять представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій.

Комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визначає технічний стан житлового будинку та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом.

Згідно п. 8 вищевказаного положення передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.

Разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) (п. 3 Положення).

Отже, передача житлового фонду з державної у комунальну власність пов'язана із комплексом відповідних дій, без вчинення яких складання акту приймання-передачі та передача об'єкту не є можливими.

Таким чином, суд доходить висновку, що перед прийняттям майна банкрута до комунальної власності міська рада має розглянути це питання , і тільки після цього формується комісія, членами якої підписується акт приймання-передачі.

За таких обставин, оскільки необхідність передачі у комунальну власність житлового фонду банкрута визначена чинним законодавством, а бездіяльність міськради порушує права та інтереси позивача, суд доходить висновку, що вимога позивача про включення до порядку денного сесії міськради питання про надання згоди на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Одеси жилих будинків за №№ 32, 32а, 32б по вул. Середньофонтанській ; №№ 1, 5, 5а, 7, 7а, 7б, по вул. М'ясоїдівській; № 3 по вул. Середенський сквер; №18/20 по вул. Степовій; №1/3 по вул. Іспанській; №19 по вул. Запорізькій; №№ 16, 18, 24, 26 по вул. Бруса; №№ 24, 24в, по вул. Івана та Юрія Ліпи, інженерних мереж та іншої інфраструктури, що належать ДКВП ВАТ „Краян", обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

При цьому, розглянувши клопотання представника позивача щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність, згідно зі ст. 257 ЦК України, встановлена тривалістю у три роки.

При цьому, з урахуванням п.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із листа ДКВП ВАТ „Краян" від 27.07.2007р. (а.с.42) він звертався до міського голови з проханням прийняти до комунальної власності житловий фонд банкрута -ДКВП ВАТ „Краян", який складається з будинків у м. Одесі: за №№ 32, 32а, 32б по вул. Середньофонтанській; №№ 1, 5, 5а, 7, 7а, 7б по вул. М'ясоїдівській; № 3 по вул. Серединський сквер; № 18/20 по вул. Степовій; № 1/3 по вул. Іспанській; № 19 по вул. Запорізькій; №№ 16, 18, 24, 26 по вул. Бреуса; №№ 24, 24в по вул. Івана та Юрія Ліпи.

В свою чергу суд звертає увагу відповідача на те, що по даній справі розглядається інша вимога, а саме включення до порядку денного сесії міськради питання про надання згоди на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового фонду, що належить ДКВП ВАТ „Краян".

Щодо вимоги позивача зобов'язати Одеську міську раду прийняти у арбітражного керуючого-ліквідатора ДКВП ВАТ „Краян" документи щодо підготовлення до розгляду на сесії міськради питання про прийняття до комунальної власності житловий фонд банкрута - ДКВП ВАТ „Краян" суд зазначає наступне.

Судом приймаються до уваги приписи ст. 16 ЦК України відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вище встановлено судом, першочерговою дією є розгляд на сесії міськради питання щодо надання відповідної згоди, при цьому законом не передбачено обов'язок ліквідатора надавати конкретні документи саме для підготовки вказаного питання до розгляду (а не при передачі житлового фонду, що є можливим тільки при наявності такої згоди).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вимога позивача про зобов'язання Одеської міської ради прийняти у арбітражного керуючого-ліквідатора ДКВП ВАТ „Краян" документи щодо підготовлення до розгляду на сесії міськради питання про прийняття до комунальної власності житловий фонд банкрута - ДКВП ВАТ „Краян" задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, такий спосіб захисту не передбачений чинним законодавством, а, по-друге, позивачем не доведено факт порушення відповідачем його права, тобто відмови у прийняті таких документів.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Одеську міську раду (65004, м. Одеса. Думська площа,1, код 26597691) включити до порядку денного сесії міськради питання про надання згоди на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Одеси жилих будинків за №№ 32, 32а, 32б по вул. Середньофонтанській ; №№ 1, 5, 5а, 7, 7а, 7б, по вул. М'ясоїдівській; № 3 по вул. Середенський сквер; №18/20 по вул. Степовій; №1/3 по вул. Іспанській; №19 по вул. Запорізькій; №№ 16, 18, 24, 26 по вул. Бреуса; №№ 24, 24в, по вул. Івана та Юрія Ліпи, інженерних мереж та іншої інфраструктури, що належать ДКВП ВАТ „Краян" (65028, м. Одеса, вул. Запорізька, 9, код 23872613).

Стягувачем за наказом є Дочірнє "Коммунально-виробниче підприємство" Відкритого акціонерного товариства "Краян" (65028, м. Одеса, вул. Запорізька, 9, код 23872613).

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.