Рішення

від 20.11.2012 по справі 5024/1513/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р. Справа № 5024/1513/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Індор" м. Херсон

про стягнення 5421грн. 65коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Матвійчик Л.Г.

від відповідача - не прибули

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Індор" (відповідач) 5138грн.20коп. заборгованості за надані послуги спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації згідно з договорами №480 НК від 20.08.2004року та №3145 від 01.08.2005року. Крім того, позивач просить стягнути 283грн.45коп. пені у зв'язку з порушенням обов'язків за договорами та несвоєчасним перерахуванням грошових коштів.

Заявою від 02.11.2012року № 5235 позивач зменшив позовні вимоги. Він просить стягнути з відповідача 5027грн.65коп., в тому числі: 4744грн.20коп. основного боргу та 283грн.45коп. пені, посилаючись на часткове перерахування відповідачем заборгованості за договором №3145 від 01.08.2005року.

Зазначена заява відповідно до ст.. 22 ГПК України приймається судом, тому має місце нова ціна позову - 5027грн.65коп., в межах якої і вирішується спір по суті.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м.Херсон вул. Горького №22, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в реєстраційних документах.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.11.2012року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 02.11.2012року. Таким чином, відповідно до вимог ст.. 64 ГПК України відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між Державним закритим акціонерним товариством «ОХОРОНА-Комплекс»в особі Херсонського представництва (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Індор»(відповідач) 20.08.2004 року укладено договір №480 Нк про надання послуг спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації.

Крім того, між Державним закритим акціонерним товариством «ОХОРОНА-Комплекс»в особі Херсонського представництва та товариством з обмеженою відповідальністю «Індор»01.08.2005року укладено договір № 3145 про надання послуг спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації.

Згідно з вищезазначеними договорами Херсонське представництво Державного закритого акціонерного товариства «ОХОРОНА-Комплекс»зобов'язалося здійснювати оперативне реагування нарядів міліції на об'єкти відповідача зазначені в дислокації №1 до договору при надходженні сигналів «Тривога», та здійснювати обслуговування сигналізації на об'єктах відповідача .

01.03.2007року сторони уклали договори про заміну сторони в договорах №480 від 20.08.2004року та № 3145 від 01.08.2005року відповідно до яких з 01.03.2007року права та обов'язки, в тому числі і по оплаті наданих послуг, за зазначеними договорами від Херсонського представництва Державного закритого акціонерного товариства «ОХОРОНА-Комплекс»перейшли до відділу Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області, який згідно з наказом департаменту Державної служби охорони при МВС України №76 від 19.03.2008року перейменовано на управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області.

За умовами договорів № 480 Нк від 20.08.2004року та №3145 від 01.08.2005року відповідач доручає, а позивач здійснює оперативне реагування нарядів міліції на об'єкти відповідача при надходженні сигналів «Тривога», зазначені в дислокації №1 до договору та здійснювати обслуговування сигналізації на об'єктах відповідача. Відповідач за умовами цих договорів зобов'язався здійснювати розрахунки за надані позивачем послуги в сумі зазначеній додатками №2 до договорів .

Відповідно до пунктів 8.1, 9.1 договорів № 480 Нк від 20.08.2004року та №3145 від 01.08.2005року вони укладені строком на 2 роки з моменту укладення, а в разі, якщо ні одна із сторін не буде вимагати їх розірвання, договори вважаються пролонгованими на тих же умовах і на той же строк.

Оскільки доказів розірвання зазначених договорів суду не надано, вони є чинними на день вирішення спору.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладені між сторонами договори № 480 Нк від 20.08.2004року та №3145 від 01.08.2005року з моменту їх укладення набирають силу закону. Вони є обов'язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення зазначеної норми можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до зазначеної норми надана послуга повинна бути сплачена за умови вказівки в договорі на його відплатність, за умови закріплення в договорі розміру, строку і порядку оплати та при умові що послуга уже надана.

Факт надання послуг передбачених вищезазначеними договорами підтверджується наданими до матеріалів справи актами виконаних робіт за березень 2012року -вересень 2012року, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками. За розрахунком позивача загальний борг відповідача за цей період становив на день звернення з позовом 5138грн.20коп.

Станом на день вирішення спору борг відповідача зменшився і становить 4744грн.20коп., в тому числі: за договором №480 Нк від20.08.2004року - 2439грн.20коп.; за договором №3145 від 01.08.2005року -2305грн.00коп., що підтверджується наданими до справи доказами.

Позивач звернувся до відповідача з вимогами про сплату боргу, надіславши йому претензії №2307 від 16.05.2012року, №1943 від 23.04.2012року, №3930 від 15.08.2012року, якими пропонував погасити борг.

Гарантійними листами від 31.05.2012року, від 27.06.2012року, від 09.08.2012року відповідач не заперечував боргу та зобов'язався його погасити до 01.10.2012року.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідачем не надано доказів сплати боргу, як і не надано доказів на підтвердження причин невиконання обов'язків за договорами.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення 4744грн.20коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 6.2.1 договору №480Нк від 20.08.2004року та пункту 7.2.3 договору №3145 від 01.08.2005року якими передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки яка діяла в період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг за договорами, умови договорів та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 283грн.45коп. також обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Індор" м. Херсон, вул. Горького №22, ідентифікаційний код 32479643 на користь управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області м. Херсон, вул. Молодіжна № 6, р/р 26009057345002 у Херсонському Головному регіональному відділенні АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249 ідентифікаційний код 08597032 -4744грн.20 коп. основного боргу, 283грн.45коп. пені та 1609грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2012р.

Суддя З.І. Ємленінова