Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а-1610/09/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 19995/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3.02.2010 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хустському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості по відшкодуванню пенсії по інвалідності,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хустському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості по відшкодуванню пенсії по інвалідності.

Позивач посилався на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно якого відшкодування шкоди провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Відповідач безпідставно обґрунтовує свою відмову відшкодувати вищевказані виплати Пенсійному фонду отриманням травми ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку за межами України, оскільки відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Союзу Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди здійснюється за законодавством країни, на території якої вони проживають.

Позивач просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 7650, 58 грн., пов'язану із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 3.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, тому просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилався на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивач обрав належний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, не звернув уваги на законність позовних вимог до відповідача щодо стягнення суми виплат пенсії по інвалідності особі, яка отримала каліцтво, пов'язане з виробництвом за межами України.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

В справі встановлено, що громадянин України ОСОБА_1, який перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі, отримав виробничу травму у 1974 році за межами України на території колишнього СРСР, в зв'язку з чим йому було призначено відповідну пенсію.

За період з січня 2006 року по грудень 2008 року відповідач не відшкодував управлінню Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі витрати на виплату та доставку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в загальній сумі 7650, 58 грн., з них 7532, 72 грн. - сума пенсії, що підлягає відшкодуванню та 117, 86 грн. - витрати на доставку пенсії.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав - учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Однак, відшкодування органу Пенсійного фонду витрат пов'язаних з виплатою та доставкою таких пенсій проводиться на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків України та Пенсійним фондом України, тому заявлення позову на рівні низових організацій Фондів є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтями 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Отже, витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Згідно п. 5 Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до п. 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Спір виник з приводу стягнення коштів з Фонду соціального страхування від нещасних випадків витрат на виплату та доставку пенсій громадянину, нещасний випадок з яким стався за межами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України», закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Статтею 9 вищевказаного Закону передбачено, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі Угода), держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди.

Згідно з ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 року ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до статті 3 Угоди, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Таким чином, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав - учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Однак, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, в частині того, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводяться лише на централізованому рівні, оскільки вони не відповідають нормам чинного законодавства та висновкам Верховного Суду України з цього питання (постанови від 20 березня 2007 року у справах №№ 21-1087во06 та 21-897во06 та інші), відповідно до яких Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року №5-4/4, і на які посилається відповідач, не врегульовує виниклих спірних відносин між Фондами.

У випадку відсутності згоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на включення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, до актів звірки розрахунків, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум.

Зазначене підтверджується останньою практикою Верховного Суду України у справах цієї категорії, де сторонами виступали місцеві органи Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що позов управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хустському районі суми боргу в розмірі 7650, 58 грн., пов'язану із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права з прийняттям нової постанови про задоволення позову з викладених вище підстав.

Керуючись, ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3.02.2010 року по справі № 2а-1610/09/0770 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хустському районі Закарпатської області (р/р 37173010000013, ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016, код 25450483) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області (р/р 25606301686 в Закарпатському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 312356, код 20449720) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії призначеної по інвалідності ОСОБА_1 в сумі 7650,58 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М.Старунський