Постанова

від 21.11.2012 по справі 5006/42/34б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа № 5006/42/34б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову та постанову від 19.09.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. господарського суду Донецької області у справі№ 5006/42/34б/2012 господарського суду Донецької області за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлєкт-Компані", м. Донецьк додочірнього підприємства "МЕГА БУД", м. Донецьк провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Стрельніков С.О.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПСЦимбаленко Є.О., довір., ТОВ "Сєлєкт-Компані"Ніцос А.А., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.04.2012 року порушено провадження у справі № 5006/42/34б/2012 про банкрутство дочірнього підприємства "МЕГА БУД" (далі -Боржник, Підприємство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлєкт-Компані" (далі -Кредитор,Товариство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року (суддя -О.В. Попов) Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Стрельнікова С.О.

Не погодившись із цією постановою суду, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -Інспекція, ДПІ) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року скасувати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року (головуючий суддя -Богатир К.В., судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року, так і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами ст. 129 Конституції України, норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство, ст. 19 Закону України "Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Вищий господарський суд України відхиляє заявлене представником ініціюючого кредитора в судовому засіданні 21.11.2012 року усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із касаційною скаргою для підготовки участі у судовому засіданні з розгляду скарги ДПІ, оскільки вказані підстави не відповідають вимогам ст. 77 ГПК України, матеріали справи свідчать, що уповноважений представник Товариства вже ознайомився із матеріалами справи (у тому числі і касаційною скаргою) 16.11.2012 року, а представником в судовому засіданні 21.11.2012 року поданий відзив на касаційну скаргу Інспекції.

Заслухавши пояснення представників скаржника та ініціюючого кредитора , обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор -це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок заявлення кредиторами вимог та набуття статусу кредитора у справі, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, визначені положеннями ст.ст. 11, 14, 15 Закону про банкрутство, відповідно до яких у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство лише після прийняття ухвали підготовчого засідання, у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника у встановлений після публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника тридцятиденний термін та визнання цих вимог судом із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

Так, як встановив суд апеляційної інстанції, 12.05.2012 року в газеті "Урядовий кур'єр" № 83 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Підприємства (т. 1 а.с. 58). Тобто, в офіційних друкованих органах була здійснена публікація оголошення щодо порушення провадження у справі про банкрутство Підприємства, тоді, як вказав суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Інспекція, а також будь-яка інша особа ні у встановлений законодавством термін (ст. 14 Закону про банкрутство), ні взагалі з кредиторськими вимогами до Підприємства у даній справі не звертались.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, як вбачається з матеріалів справи, Інспекції було відомо про порушення справи про банкрутство Боржника ще 26.04.2012 року, про що свідчить подане клопотання про зупинення провадження у справі (т. 1 а.с. 48-49), тобто до публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Підприємства.

Проте скаржником, починаючи з 26.04.2012 року, не було вчинено жодних дій щодо звернення з вимогами до Боржника і лише в апеляційній скарзі (тобто через чотири місяці) Інспекція вказала про необхідність проведення податкової перевірки, не надавши докази на підтвердження її проведення. Що ж до посилання в апеляційній та касаційній скаргах на подання Боржником декларації у 2011 та 2012 роках, слід зазначити, що відповідні декларації (як свідчать додані до апеляційної скарги документи) були подані у грудні 2011 року та в січні 2012 року -до порушення в квітні 2012 року справи про банкрутство Боржника і не свідчить про безпідставність порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство Підприємства. Так, порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою банкрутства не обмежує право боржника здійснювати фінансово-господарську діяльність як до, так і після порушення відповідної справи -до визнання боржника банкрутом. У зв'язку із цим та враховуючи здійснення провадження у справі про банкрутство Підприємства за загальною процедурою банкрутства, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про безпідставність посилання Інспекції в скаргах на норми ст. 52 Закону про банкрутство.

Таким чином та враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція ні на момент прийняття оскаржуваної в апеляційному порядку постанови, ні взагалі у справі не набула статусу кредитора Боржника або учасника провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була ні стороною, ні учасником у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання Підприємства банкрутом не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції, здійснивши апеляційне провадження та розгляд по суті апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року, припустився порушень, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням процесуальних норм, а апеляційне провадження за скаргою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року - припиненню.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про скасування постанови господарського суду Донецької області від 18.07.2012 року задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 р. у справі № 5006/42/34б/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 18.07.2012 р. у справі № 5006/42/34б/2012. "

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 22.11.2012 року.