Постанова

від 20.11.2012 по справі 5009/1637/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5009/1637/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача, за участю: представника ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва -Малиновської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Інфорт Україна" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012 у справі№5009/1637/12 господарського суду Запорізької області за заявоюПриватного підприємства "Інфорт Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Арес" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Запорізької області ухвалою від 28.04.2012 за заявою Приватного підприємства "Інфорт Україна" порушена справа про банкрутство відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.05.2012 у справі №5009/1637/12 (суддя: Юлдашев О.О.) ТОВ "Крим-Арес" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарський суд Запорізької області від 26.06.2012 у справі №5009/1637/12 (суддя: Юлдашев О.О.) затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував ТОВ "Крим-Арес" та припинив провадження у справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012 у справі №5009/1637/12 (судді: Мартюхіна Н.О., Азарова З.П., Кододова О.В.) постанову господарського суду Запорізької області від 11.05.2012 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.06.2012 скасовано, провадження у справі №5009/1637/12 припинено.

В касаційній скарзі ПП "Інфорт Україна" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постанову та ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права.

13.11.2012 в судовому засіданні Вищого господарського суду України на підставі ст.77 ГПК України оголошувалася перерва на 20.11.2012.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 цього Закону, в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, повинен бути доведений належними доказами факт відсутності боржника за місцезнаходженням.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців " визначено, що місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №538137 від 26.03.2012 свідчить про те, що місцезнаходження ТОВ "Крим-Арес" є: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 143/7.

Крім того, з довідки Головного управління статистики у Запорізькій області від 18.04.2012 вбачається, що дата реєстрації ТОВ "Крим-Арес" 17.06.2009, адреса ТОВ "Крим-Арес": 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 143/7, однак місце проведення реєстраційних дій: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація.

До того ж, з вказаної вище довідки вбачається, що дата останньої реєстраційної дії, тобто зміна адреси боржника відбулась 26.03.2012, саме в цей день був виданий боржником вексель в якому зазначено вже нову адресу саме: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 143/7.

Однак, з печатки ТОВ "Крим-Арес", яка проставлена на простому векселі вбачається, що місце реєстрації боржника -м. Київ.

Частиною 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Статтею 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Як обрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявна виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Крим-Арес", в якій вказані дані про власника підприємства, з огляду чого ліквідатор міг звернутися до власника підприємства із запитом щодо з'ясування бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута.

Також, матеріали справи не містять доказів на підставі яких виник борг.

Таким чином, суд першої інстанції визнав боржника банкрутом без встановлення обставин справи, з якими чинне законодавство пов'язує можливість порушення справи про банкрутство боржника за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду зазначеного, апеляційна інстанція прийшла до обгрунтованого висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Крим-Арес" безпідставно порушена господарським судом першої інстанції. У разі безпідставності порушення справи про банкрутство суд припиняє провадження у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інфорт Україна" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012 у справі №5009/1637/12 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.