Рішення

від 14.11.2012 по справі 5006/20/139/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.12 р. Справа № 5006/20/139/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий"

про стягнення заборгованості у розмірі 69774,05грн.

представники сторін:

від позивача: Климчук Т.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Беднарська С.Й. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий" про стягнення заборгованості у розмірі 69774,05грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 64913,01грн., пені у розмірі 4050,87грн., 3% річних у розмірі 810,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №2726 про постачання теплової енергії від 27.10.2006 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 64913,01грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №2726 про постачання теплової енергії від 27.10.2006, рахунки, акт про включення теплопостачання від 19.10.2011; акт про відключення теплопостачання від 15.04.2012; акти про показання приладів обліку з теплопостачання; акти огляду замірного вузла з обліку гарячого водопостачання; акт звірки взаємних розрахунків від 11.08.2012; претензію №180-ж від 10.04.2012; платіжну вимогу-доручення від 31.03.2012; список надісланих по м.Донецьку рекомендованих листів; наказ №138 від 01.03.2011; наказ №562 від 03.10.2011.

В судовому засіданні 14.11.2012 позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засіданні з'явився, визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, у тому числі копії платіжного доручення №121 від 30.10.2012 на суму 12000,00грн., відповідно до якого відповідачем здійснена оплата за спожиту теплову енергію в серпні 2012, згідно договору №2726 від 27.10.2006.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.10.2006 між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", як постачальником (позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Парковий", як абонентом (відповідач) укладено договір №2726 на постачання теплової енергії (далі - договір).

Згідно з умовами договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію до елеваторного вузла, а абонент зобов'язався прийняти теплову енергію, розподілити її споживачам та здійснити оплату (п.п.1.1, 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору визначено, що теплова енергія, що поставляється по даному договору, використовується абонентом виключно для потреб населення та на власні потреби, зазначені за домовленістю сторін.

Згідно з п. 2.3 договору облік відпущеної теплової енергії здійснюється за приладами обліку, які встановлені на тепловому вводі абонентом.

Згідно з п. 2.7 договору обсяги споживання теплової енергії наступні:

для населення:

- загальна площа - 8305,5 кв.м;

- гаряче водопостачання - прилад обліку куб.м.;

для підприємств:

- загальна площа - 438,2 кв.м;

- гаряче водопостачання - прилад обліку куб.м.;

Відповідно до п. 2.8 договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та установлюється постачальником згідно з рішеннями місцевих органів влади або іншими органами влади.

Пунктом 3.5 договору визначено, що тариф на момент підписання договору складає:

для населення:

а) за опалення загальної площі за 1 кв.м в місяць з ПДВ (з урахуванням щомісячної оплати протягом всього року) - 2,55грн.;

б) за гаряче водопостачання:

за наявності приладів обліку за 1 куб.м з ПДВ - 10,87грн.;за відсутності приладів обліку з 1 людини в місяць з ПДВ - 33,29грн.;

в) за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з ПДВ - 189,67грн.;

для підприємств:

а) за 1 кв.м опалювальної площі в місяць з ПДВ - 6,97грн.;

б) за 1 куб.м гарячого водопостачання в місяць з ПДВ - 14,20грн.;

в) за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з ПДВ - 237,07 Гкал;

В залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, тариф може змінюватися в більшу чи меншу сторону без погодження з абонентом (п.3.5 договору).

Згідно наказу позивача №138 від 01.03.2011 "Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання" на підставі рішення Донецької міської ради від 25.02.2011 № 4/22 "Про норми споживання теплової енергії на 1 кв.м опалювальної площі та на підігрів 1 куб.м холодної води для комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1836 позивач для розрахунків з населенням з 01.03.2011 за послуги теплопостачання встановив наступні тарифи (з ПДВ): гаряче водопостачання (підігрів плюс вартість холодної води) - 17,58грн./ 1 куб.м; теплова енергія - 265,55грн./ 1 Гкал.

Відповідно до наказу позивача №562 від 03.10.2011 "Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання" на виконання постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 № 124, а також керуючись рішенням Донецької міської ради від 25.02.2011 № 4/22 "Про норми споживання теплової енергії на 1 кв.м опалюваної площі та на підігрів 1 куб.м холодної води для комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" позивач для розрахунків з іншими споживачами з 01.10.2011 за послуги теплопостачання встановив наступні тарифи (з ПДВ):

- опалення: при наявності приладів обліку теплової енергії тариф за опалення становить 916,43 грн. за 1 Гкал.;

- гаряче водопостачання: гаряче водопостачання (підігрів плюс вартість холодної води) - 52,49грн./ 1 куб.м.

Згідно п. 7.1 договору, цей договір набирає чинності з 27.10.2006 і діє в частині поставки теплової енергії до 01.08.2007 і вважається продовженим на наступний термін, якщо від сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не надійшло заяв про його розірвання, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення договору, відповідно до п. 7.1 договору, строк його дії вважається пролонгованим на наступні роки.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом про включення опалення від 19.10.2011, актом на відключення опалення від 15.04.2012, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи надано акти про показання приладів обліку з теплопостачання: від 24.02.2012, від 23.03.2012, від 24.04.2012, які також підтверджують поставку теплової енергії позивачем відповідачу.

Також, відповідно до матеріалів справи, позивачем відповідачу здійснено поставку теплової енергії на гаряче водопостачання, що підтверджується актами огляду замірного вузла з обліку гарячого водопостачання: від 24.05.2012, від 26.06.2012, які наявні в матеріалах справи.

Факт постачання теплової енергії позивачем відповідачу підтверджується рахунками за спожиту теплову енергію на зальну суму 126271,46грн.: №2726 від 29.02.2012 на суму 51487,13грн., №2726 від 30.03.2012 на суму 42670,72грн., №2726 від 28.04.2012 на суму 22532,51грн., №2726 від 30.05.2012 на суму 4570,80грн., №2726 від 27.06.2012 на суму 5010,30грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Рахунки за спожиту теплову енергію є актами здачі-приймання послуг, отримані відповідачем, про що свідчить підпис відповідальної особи з боку відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п.3.1 договору, абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності або які знаходяться у нього в оперативному управлінні, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно пред'явленими рахунками.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку суми позову, заборгованість відповідача виникла за період з березня 2012 по червень 2012 та становить 74784,33грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач умови договору не виконав, за вартість отриманої теплової енергії оплатив частково на суму 9871,32грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 64913,01грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивачем до матеріалів справи надано копії: претензії №180-ж від 10.04.2012, в якій позивач пропонує відповідачу погасити заборгованість за поставлену теплову енергію у вигляді опалення та гарячого водопостачання у розмірі 169479,40грн., платіжної вимоги-доручення №2726 від 31.03.2012 на суму 169479,40грн., списку відправлених по м. Донецьку рекомендованих листів, квитанції на відправку рекомендованих листів від 10.04.2012 поштового відділення. Відповідач претензію залишив без відповіді та виконання.

Судом встановлено, що відповідач 30.10.2012 частково погасив заборгованість перед позивачем на суму 12000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №121 від 30.10.2012, яке надане відповідачем до матеріалів справи.

Таким чином, відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 12000,00грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 52913,01грн.

В подальшому суд розглядає позовні вимоги в розмірі 52913,01грн. основного боргу.

В ході розгляду справи, у судовому засіданні, відповідач визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 52913,01грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4050,87грн.за період з 11.04.2012 по 01.10.2012 на підставі п.п. 4.1, 4.4 договору.

Згідно п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.4 договору штраф та пеня нараховуються постачальником протягом одного року , що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Натомість, відповідно до умов п. 4.1, п. 4.4 договору, сторонами не визначено вид штрафних санкцій, їх розмір, порядок нарахування, правопорушення за яке сторони несуть відповідальність у вигляді пені.

За таких обставин, суд не погоджується з розрахунком пені позивача, яка обчислена в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вимоги позивача про стягнення пені є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 810,17грн. період з 11.04.2012 по 01.10.2012.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір 3% річних за період з 11.04.2012 по 01.10.2012 становить 812,40 грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 810,17грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі №5006/20/139/2012 щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий" (пр. Ілліча, буд. 19А, м. Донецьк, 83003, ЄДРПОУ 34360136, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (вул. Постишева, буд. 68, м. Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 33257089) суму основного боргу в розмірі 52913 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 810 (вісімсот десять) грн. 17 коп., судовий збір у розмірі 1516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн. 06 коп.

4. В іншій частині відмовити.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 19.11.2012