Рішення

від 20.11.2012 по справі 5006/24/80/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.12 р. Справа № 5006/24/80/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ», м.Київ, код ЄДРПОУ 21618844

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 30244124

про: сплату страхового відшкодування у розмірі 30 200,88 грн.

представники сторін:

від позивача: Кумеда В.А. - за дов. № 184 від 31.10.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 30 200,88 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 993, ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 16, 20, 27 Закону України «Про страхування».

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду: копію договору добровільного страхування № 303/496/08/12 від 19.01.2012р.; копію наказу про відшкодування збитків № 263 від 10.08.2012р., копію постанови Оболонського району м. Києва від 26.07.2012р., копію витягу з бази МТСБУ, копії платіжних доручень № 115 від 13.09.2012р. та № 94 від 24.09.2012р., копію довідки ДАІ, копію страхового акту № 013406 від 10.07.2012р., копію заяви про виплату страхового відшкодування від 02.08.2012р., копію звіту про визначення вартості матеріального збитку № 39/07/12 від 03.08.2012р., копію калькуляції на ремонт автомобіля від 13.07.2012р., копії рахунку-фактури № СФ-0000435 від 02.08.2012р. та № 02/08/12 від 03.08.2012р., копії доказів страхових платежів, копію наказу № 26-ОС від 23.04.2012р., копію протоколу засідання Спостережної Ради ТДВ «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ» від 12.04.2012р.

Розпорядженням голови суду від 29.10.2012р. у зв'язку із знаходженням судді Величко Н.В. у відрядженні, справу № 5006/24/80/2012 передано на розгляд судді Боковій Ю.В.

Розпорядженням голови суду від 12.11.2012р. у зв'язку з поверненням судді Величко Н.В. з відрядження, справу № 5006/24/80/2012 передано на розгляд Величко Н.В.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 ГПК України

05.11.2012р. від Оболонського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-5507/12 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності громадянки Груз Інни Іванівни за ст. 124 КУпАП.

Від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист від 09.11.2012р. № 28894/7-3-11 надійшов витяг з Єдиної централізованої бази даних (ЦБД) МТСБУ (а.с. 104,105), згідно з яким у ЦБД МТСБУ міститься інформація по полісу серії АА №5031399 з терміном дії з 15.07.2011р. по 14.07.2012р., за яким застраховано автомобіль «NISSAN Armada», державний номер АМ0833ВС, VIN-код ТЗ 5N1AA08B86N712853 страхувальник - Груз Інна Іванівна, страховик - ПАТ «Міська страхова компанія», ліміт по майну - 50 000 грн., франшиза - 0 %.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, правом участі у судовому засіданні не скористався, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

05.07.2012р. о 12 год. 05 хв. по вулиці Юнкерова в м. Києві за участю автомобіля «NISSAN Armada», д/н АМ0833ВС під керуванням Груз Інни Іванівни, який належить Сич С.К. та автомобіля «Subaru Forester» д/н АА8144КН під керуванням Романець Лоліти Анатоліївни сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП, автомобіль «Subaru Forester» д/н АА8144КН, отримав механічни пошкодження.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2012р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ» та Романець Л.А. був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №303/496/08/12 відповідно до якого був застрахований автомобіль «Subaru Forester» д/н АА8144КН (а.с.13).

Автомобіль «NISSAN Armada», д/н АМ0833ВС, яким керувала Груз І.І., застрахований Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія», згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АА/5031399 (а.с.105).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.07.2012р. громадянку Груз І.І. визнано винною у скоєнні ДТП та за ст.124 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави. (а.с. 82)

Матеріали справи свідчать, що для визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester» д/н АА8144КН на замовлення позивача було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно звіту № 39/07/12 від 03.08.2012р. розмір матеріального збитку склав 30 204,57 грн. (а.с. 19-24).

На підставі заяви про страхову подію від 02.08.2012р., наказу в.о директора ТОВ «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ» Пантелєєва Т.В. та відповідно до страхового акту № 013406 від 10.07.2012р. позивач виплатив страхове відшкодування ТОВ «Автосервісний центр «Отаман» в сумі 29 750,88 грн. за ремонт транспортного засобу, який належить Романець Л.А., що підтверджується повідомленням № 115 від 13.08.2012р. (а.с.9).

Крім того, позивачем сплачено фізичній особі-підприємцю Семенченко П.О. за автотоварознавче дослідження 450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 94 від 24.09.2012р. (а.с.10).

Предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 30 200,88 грн., з яких 29 750,88 грн. - виплачене страхове відшкодування та 450,00 грн. вартості автотоварознавчого дослідження.

Згідно ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст.1187 Цивільного кодексу України закріплюють, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1 частини 1 ст.1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України «Про страхування». Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З наявного в матеріалах справи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5031399 вбачається, що ліміт по майну встановлено 50 000 грн., франшиза - 0. Отже, сума виплаченого позивачем страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Матеріали справи також свідчать, що позивач виплатив страхове відшкодування ТОВ «Автосервісний центр «Отаман» в сумі 29 750,88 грн. за ремонт транспортного засобу, який належить Романець Л.А., та також сплатив фізичній особі-підприємцю Семенченко П.О. за автотоварознавче дослідження в сумі 450,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 115 від 13.08.2012р. та № 94 від 24.09.2012р. (а.с. 9,10).

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення в порядку регресу з відповідача виплаченого страхового відшкодування у розмірі 29 750,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимога позивача про стягнення з відповідача вартості автотоварознавчого дослідження в розмірі 450,00грн. не підлягає задоволенню, оскільки вказані витрати є господарськими витратами позивача під час визначення і сплати розміру страхового відшкодування.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час прийняття рішення у цій справі матеріали справи не містять доказів відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 29 750,88 грн. з боку відповідача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 30 200,88 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м. Донецьк, вул. Червоножовтнева, 111, ЄДРПОУ 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УКООПГАРАНТ» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, р/р 2650610101302 в АБ «Укоопспілка» у м. Києві, МФО 322625, ЄДРПОУ 21618844) 29 750,88 грн. - страхове відшкодування, 1586,96 - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 20.11.2012р.

Суддя Величко Н.В.