Рішення

від 14.11.2012 по справі 5006/8/120/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.12 р. Справа № 5006/8/120/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства „Акціонерна Страхова компанія "ІНГО Україна", м.Донецьк

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО", в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО", м. Донецьк

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Костянтинівка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Артемівськ

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Костянтинівка

про: стягнення 10251,24 грн.

за участю представників:

від позивача: Потапова Я.Г. - за довір. від 04.01.2012 р. № 39

від відповідача 1: Бичков В.М. - за довір. від 19.12.2011 р. № 212-1-4/06

від відповідача 2: не з'явився.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 30.10.2012 р. на підставі ст. 69 ХПК України було продовжено процесуальний строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 15.11.2012 р.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства „Акціонерна Страхова компанія "ІНГО Україна", м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант", м. Донецьк про стягнення 10251,24 грн. та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка про стягнення франшизи в сумі 510,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.08.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Артемівськ.

Ухвалою від 14.11.2012 р. здійснено заміну відповідача 1 Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство „Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (відомості про юридичну особу -правонаступника: 01042 м. Ки?їв, пров. Новопечерський, б.19/3, ЄДРПОУ 16467237).

В об?ґрунтування позовних вимог п?озивач посилається на догові?р страхування автотранспорту НОМЕР_4 від 18.04.2008 р., додаткову угоду № 1 від 23.04.2009 р. до договору НОМЕР_4 від 18.04.2008 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС 152708, довідку ДАЇ № 239 від 23.12.2009 р., поліс № ВВ/444702 від 30.12.2008 р., звіт автотоварознавчого дослідження № 06/01 від 06.01.2010 р., протокол огляду транспортного засобу від 22.12.2009 р., рахунок-фактура № СФ-0000067 від 23.12.2009 р., страховий акт від 08.02.2010 р. № 1960, платіжне доручення від 23.02.2010 р. № 1351, заяву про виплату страхового відшкодування, платіжне доручення від 23.02.2010 р. № 1351, лист від 16.02.2010 р. № 31-019/3328, трудову угоду від 10.12.2009 р., ліцензійну картку, довіреність від 21.12.2009 р..

13.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність звернення позивача з заявою про отримання страхового відшкодування в порядку регресу.

13.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність та недоведеність позовних вимог, просив проводити розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі документів.

23.10.2012 р. на адресу суду від Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла адміністративна справа № 3-379/10 щодо притягнення до ад?міністративної відповідальності ОСОБА_3.

Третя особа без самост?ійних вимог на предмет спору н?а стороні позивача ОСОБА_2 до жодного з судо?вих засідань не з'явився, письмових пояснень щодо обставин справи не надав, про неявку суд не повід?омив, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2009 р. о 11 год. 55 хв. на 55 км. а/д «Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь», у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Toyota», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та автомобілю марки «ВАЗ-21099»», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_3 на підстві довіреності від 21.12.2009 р. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 239 від 23.12.2009 р.

Судом при розгляді справи були досліджені матеріали адміністративної справи

№ 3-379/10, які надійшли від Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.03.2010 р. по адміністративній справі № 3-379/10 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.03.2010 р. по справі є ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір страхування автотранспорту НОМЕР_4 від 18.04.2008 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 24.04.2008 р. до 23.04.2015 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Toyota», державний номер НОМЕР_1 був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача). Вигодонабувачем за договором є АКБ «Укрсоцбанк».

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_1.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено в розділі 1 вказаного Договору.

Абзацем 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 06/01 від 06.01.2010 р. вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобілю марки «Toyota», державний номер НОМЕР_1 становить 11168,24 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до страхового акту від 08.02.2010 р. № 1960, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 10251,24 грн.

Листом від 16.02.2010 р. № 31-019/3328 ПрАТ «АСК»ІНГО Україна» було узгоджено з ОСОБА_2 перерахування страхового відшкодування на рахунок СТО СПД «ОСОБА_4» згідно рахунку від 23.12.2009 р. № СФ-0000067.

На підставі договору с?трахування автотранспорту НОМЕР_4 від 18.04.2008 р., страховог?о акту від 08.02.2010 р. № 1960, рахунку-фактури № СФ-0000067 від

23.12.2009 р., листа від 16.02.2010 р. № 31-019/3328 ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Ук?раїна" здійснено перерахування страхового відшкодування в сумі 10251,24 грн. на рахунок СТО СПД «ОСОБА_4», що пі?дтверджується платіжним дор?ученням від 23.02.2010 р. № 1351.

Таким чином, внаслідок настання ДТП - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 10251,24 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО ".

Статтею 38 Закону передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 р. № 23/279.

Тому суд критично оцінює заперечення відповідача про неможливість виплати страхового відшкодування, в зв'язку з відсутністю звернення позивача до відповідача з заявою про отримання страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до матеріалів справи, 21.12.2009 р. о 11 год. 55 хв. на 55 км. а/д «Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь», у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Toyota», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та автомобілю марки «ВАЗ-21099»», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_3 на правових підставах, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_3 підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-379/10.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини ОСОБА_3

Цивільна відповідальність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Дженералі гарант", на підставі полісу № ВВ/444702 від 30.12.2008 р., згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «ВАЗ-21099»», державний номер НОМЕР_2, існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4442702 розмір франшизи встановлений в сумі 510,00 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду в сумі

10251,24 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО ", в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" суми 10251,24 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами п. 37.5 ст. 37 Закону, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-2 суми безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства „Акціонерна Страхова компанія "ІНГО Україна", м. Донецьк про стягнення з відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" 10251,24 грн., стягнення з відповідача 2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми франшизи в розмірі 510,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страх?ова компанія "Гарант-АВТО", м. Донецьк (83086, м. Донецьк?, вул. Челюскінців, б. 55В, код ЄДРПОУ? 2450601518338) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна стр?ахова компанія "ІНГО Україна" в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства „Акціонерна Страхова ко?мпанія "ІНГО Україна", м. Донецьк (83050,

м. Донецьк, вул. Щорса, 23, ЄДРПОУ 23599956) матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортн?ою пригодою в порядку регресу? в розмірі 10251,24 грн., судовий збір в сумі 1529,43 грн.

Стягнути з Фізично?ї особи-підприємця ОСОБА_1 (85110,

АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхов?а компанія "ІНГО Україна" в особі Донецької філії Прива?тного акціонерного товарист?ва „Акціонерна Страхова компанія "ІНГО Україна", м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 23, ЄДРПОУ 23599956) суму франшизи в розмірі 510,00 грн., судовий збір в сумі 80,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суддя Бокова Ю.В.