Рішення

від 16.11.2012 по справі 4/5007/1079/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/5007/1079/12 УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "16" листопада 2012 р.                                                     Справа № 4/5007/1079/12 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Лозинської І.В. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Дочірнього підприємства "Інвест-Озерне" (м. Коростишів)   до Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна (м. Коростишів) про стягнення 24563,46 грн. Дочірнє підприємство "Інвест-Озерне" (далі - позивач) подало позов про стягнення з Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна  (далі - відповідач) 24563,46 грн. боргу за договором поставки нафтопродуктів № 3 від 14.01.2010 р. Ухвалою від 21.09.2012 р. господарський суд порушив провадження у справі,  призначив засідання на 18.10.2012 р., зобов"язав сторони надати  необхідні документи. Представник позивача в засіданні суду 18.10.2012 р. в повному обсязі підтримав позовні вимоги; надав довідку про стан заборгованості станом на 15.10.2012 р. у сумі основного боргу 20824,70 грн. та акт звірки взаєморозрахунків за період з 07.12.2010 р. по 17.10.2012 р. підписаний відповідачем на суму 20824,70 грн. боргу (а. с. 41 - 43). Представник відповідача в засідання суду 18.10.2012 р. не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 39). Ухвалою від 18.10.2012 р. господарський суд відклав розгляд справи; зобов'язав позивача надати обгрунтований розрахунок та правове обгрунтування стягнення пені у сумі 1591,81 грн.; зобов'язав відповідача надати письмовий відзив на позовну заяву,    довідку з ЄДРПОУ; докази проведених розрахунків на день розгляду справи (а. с. 46). 05.11.2012 р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання  про розгляд справи за відсутності позивача до якого надано  розрахунок заявлених вимог по кожній накладній окремо та клопотанням про задоволення позовних вимог на суму 24554,02 грн. боргу, з яких 20824,70 грн. основний борг, 1591,81 грн. пеня, 1096,28 грн. 3% річних, 1041,23 грн. інфляційні нарахування (а. с.  47-51). Відповідно до ст. 22 ГПК України, уточнені позовні вимоги приймаються судом до розгляду. Відповідач свого представника в засідання суду не направив, вимоги ухвали суду 18.10.2012 р. не виконав, при причини не з"явлення в засідання суду та  не виконання вимог ухвал суду суд не повідомив; про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових аб усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  те, що неявка в засідання суду  представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, господарський суд,-   ВСТАНОВИВ: Згідно з укладеним між сторонами договором поставки нафтопродуктів № 3 від 14.01.2010 р. (далі - договір) (а. с. 12, 13), позивач поставив відповідачу нафтопродукти  на загальну суму 47723,25 грн., що підтверджується накладною № 762 від 30.11.2010 р. на суму 39008,00 грн. разом з лімітними відомостями на листопад 2010 р. по довіреності  № 003592 від 01.11.2010 р. (а. с.14 -20) та накладною № 792 від 06.12.2010 р. на суму 8715,25 грн. разом з лімітними відомостями на грудень 2010 р. по довіреності  №003632 від 01.12.2010 р. (а. с.22 - 25), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідач свої зобов'язання виконав частково; станом на день подання позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 20824,70 грн. Посилаючись на п.п. 5.1 п. 5 договору та ст. 549 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 1591,81 грн. пені, з яких згідно з накладною №762 від 30.11.2010 р. на суму 12109,45 грн. -  з 09.12.2010 р. по 06.06.2011 р. - 925,63 грн. та згідно з накладною № 792 від 06.12.2010 р. на суму 8715,25 грн. - з 15.12.2010 р. по 12.06.2011 р. - 666,18 грн. Згідно з п.п. 3.1 п. 3 договору сторонами погоджено, що відповідач зобов"язується здійснити оплату вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі або видатковій накладній (акті прийому-передачі) на поточний рахунок позивача на підставі п.7 ст. 51 Бюджетного Кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування відповідача розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення закупівлі на свій реєстраційний рахунок, але не більше 6-ти банківських днів з дати отримання товару від позивача. Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ (Кодекс втратив чинність згідно з Бюджетним кодексом України  від 08.07.2010 р. №2456-VI) в редакції норми станом на 16.04.2009 р. вказано, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами. Пунктами 5.2 п. 5 договору встановлено, що сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору згідно чинного законодавства України; позивач сплачує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки товару понад терміни, встановлені п. 3.2, 4.3 даного договору, а не п. 3.1 договору. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок сум пені без врахування приписів ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України. Так, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного Кодексу України спеціальна позовна давність в один рік встановлена щодо стягнення неустойки ( пені, штрафу ). Позивач вказав, що згідно з накладною № 762 від 30.11.2010 р., свої зобов"язання з оплати поставленого товару відповідач повинен був виконати 09.12.2010 р., а згідно з накладною № 792 від 06.12.2010 р. - 15.12.2010 р. . Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 258 ЦК України, кінцевий строк позовної давності на стягнення пені становить, відповідно, 09.12.2011 р. та 15.12.2011 р. Згідно з відміткою діловодної служби господарського суду Житомирської області, позовна заява була подана до суду 18.09.2012 р., тобто з пропуском річного строку позовної давності, встановленого для вимог про стягнення пені. Зважаючи на викладене, в задоволенні пені у сумі  1591,81 грн. слід відмовити. Відповідно до розрахунком позивача сума інфляційних нарахувань становить 1041,23 грн., з яких згідно з накладною №762 від 30.11.2010 р. на суму 12109,45 грн. - з 09.12.2010 р. по 11.09.2012 р. - 605,47 грн. та згідно з накладною № 792 від 06.12.2010 р. на суму 8715,25 грн. - з 15.12.2010 р. по 11.09.2012 р. - 435,76 грн. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж. Слід зазначити, що нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж. Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997 р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду. При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись з січня 2011 р. по серпень  2012 р., тому суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань згідно з вказаним періодом : - відповідно до накладної №762 від 30.11.2010 р. на суму 12109,45 грн. боргу: ( 12109,45 грн. (сума боргу) х 104,1% ( середній індекс інфляції за період з січня 2011 р. по серпень  2012 р. включно ) / 100% - 12109,45  (сума боргу)) = 496,49 грн.; - відповідно до накладної № 792 від 06.12.2010 р. на суму 8715,25 грн. боргу: ( 8715,25 (сума боргу) х 104,1% ( середній індекс інфляції за період з січня 2011 р. по серпень  2012 р.включно ) / 100% - 8715,25  (сума боргу)) = 357,32 грн. За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 853,81 грн., тому  в задоволенні інфляційних нарахувань у сумі 187,42 грн. слід відмовити. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано до сплати 3 % річних в сумі 1096,28 грн., розрахунок обгрунтований та його сума підлягає задоволенню. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником ( учасниками ) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ( ст.173 Господарського кодексу України ). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання. Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором. Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав. Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 22774,79 грн., з яких 20824,70 грн. основний борг, 1096,28 грн. 3 % річних, 853,81 грн. інфляційні нарахування. В частині стягнення пені у сумі 1591,81 грн. та інфляційних нарахувань у сумі  187,42 грн.  слід відмовити. Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог. На підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.193, ч. 6 ст. 232 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-  ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д. І. Потєхіна, 12505,  Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. К. Маркса, 58, ідентифікаційний код 01991731 на користь Дочірнього підприємства "Інвест - Озерне", 12500, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, 109-й  кілометр автошляху Київ-Чоп, ідентифікаційний код 31968389 - 20824,70 грн. основного боргу, - 1096,28 грн. 3 % річних, - 853,81 грн. інфляційних нарахувань, - 1492,87 грн. судового збору.       3. В частині стягнення пені у сумі 1591,81 грн. та інфляційних нарахувань у сумі  187,42 грн. в позові відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                     Лозинська І.В.                                                                                                                             Повне рішення складено: 22.11.2012 р.                                   Віддрукувати: 1 - в справу 2 - 3 - сторонам (реком.)