Рішення

від 13.11.2012 по справі 5008/933/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/933/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ                     13.11.2012                                                                                       Справа  № 5008/933/2012       за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю „Захід Леон-Фарм”,              м. Івано-Франківськ до відповідача           товариства з обмеженою відповідальністю „Адоніс В”, м. Ужгород про                                стягнення суми 9796,37 грн.                                                                                                 Суддя О.В. Васьковський Представники: від позивача –не з'явився від відповідача –не з'явився СУТЬ СПОРУ: з урахуванням клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог від 13.11.12 про стягнення суми 9796,37 грн., у т.ч. 8999,99 грн. основної заборгованості,  569,53 грн. пені, згідно договору поставки №274 від 26.05.11 та 226,85 грн. трьох процентів річних, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач прострочив оплату товару, що стало підставою для нарахування відповідачу пені, згідно умов договору поставки та трьох процентів річних, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Позивач 31.10.12 подав клопотання про припинення провадження у частині стягнення з відповідача суми 8999,99 грн., у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості на суму 6795,16 грн. та поверненням товару на суму 2204,83 грн. В решті вимог позивач просить позов зад волити. Відповідач станом на день судового засідання подав суду клопотання про зменшення розміру пені, у зв'язку з повним погашенням заборгованості та поверненням товару. Розглянувши матеріали справи, суд встановив: Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір поставки №274 від 26.05.11 (далі –договір поставки), згідно якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором поставити медичний товар згідно замовлення відповідача, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору поставки). На виконання вказаного договору позивач на підставі видаткових накладних  (а.с. 10 -35) поставив відповідачу медичний товар на загальну суму 13369,15 грн., а відповідач прийняв вказаний товар. Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. У п. 7.1. договору поставки встановлено, що оплата покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок постачальника протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару або з моменту отримання відповідної партії товару.             Відповідач оплатив товар частково на суму 4369,16 грн. Решту товару у встановлений у договорі строк відповідач не оплатив, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість у сумі 8999,99 грн. У ході розгляду справи  відповідач погасив заборгованість на суму 6795,16 грн., що підтверджується банківськими виписками і повернув позивачу товару на суму 2204,83 грн., що підтверджується копією накладної про повернення товару на вказану суму. У зв'язку з цим позивач заявив клопотання про припинення провадження у справі у частині стягнення з відповідача суми 8999,99 грн. Таким чином, у частині позовних вимог у сумі 8999,99 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню, а провадження у справі у цій частині позовних вимог –припиненню, відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до п. 9.2. договору поставки за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. У зв'язку з неоплатою відповідачем товару у встановлений строк позивач, керуючись вказаним пунктом договору поставки нарахував відповідачу пеню по кожній сумі заборгованості згідно накладних, розмір якої згідно розрахунку загалом становить          569,53 грн. Відповідач не погодився із сумою нарахованих йому пені та звернувся до господарського суду з клопотанням про зменшення розміру пені, у зв'язку з повним погашенням заборгованості та поверненням товару.                     Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у  разі  якщо належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.           Враховуючи, що позивач, крім пені нарахував три проценти річних, що компенсують йому втрати від вилучення коштів, та враховуючи, що відповідач погасив заборгованість, а частково повернув позивачу товар, суд прийшов до висновку клопотання відповідача задоволити та на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, зменшити належну до сплати пеню до 50,00 грн. Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару позивач за нарахував відповідачу три проценти річних по кожній сумі заборгованості згідно накладних, що згідно розрахунку становить 226,85 грн. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.                     З огляду на викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 276,85 грн., у т. ч. 50,00 грн. пені та 226,85 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 43,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог. Водночас, суд констатує, що у зв'язку з припиненням провадженням у справі у частині позовних вимог у сумі 8999,99 грн., то відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.11 №01-06/1175/2011, сума судового збору пропорційна сумі припинених позовних вимог 8999,99 грн., а саме 1565,80 грн., повертається позивачу з державного бюджету за ухвалою суду. Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: у частині позовних вимог у сумі 8999,99 грн. припинити провадження у справі. Позов задоволити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Адоніс В” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 18/2, код 35865794) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Захід Леон-Фарм” (м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 54, код 36733143): - суму 276,85 грн., у т. ч. 50,00 грн. пені та 226,85 грн. трьох процентів річних; - суму 43,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ. В решті позову відмовити. Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 22.11.12. Суддя                                                                                                    О.В. Васьковський