Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-72/12865-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/12865-2012 20.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіус пром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ГОТЕЛЬ-ГРУП"

про стягнення 50 446,41 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Глеваський В.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтіус пром" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ГОТЕЛЬ-ГРУП" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 50 446,41 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору про виконання робіт №10-05/12-03 від 10.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник позивача надав пояснення-обґрунтування щодо правової природи ціни позову, в якому зазначає, що сума основної заборгованості становить - 45 500,00 грн., 3,74 грн. - 3% річних, 3 185,00 грн. - штрафу та 1 757,67 грн. - пені.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та невиконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адресу: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31, проте конверти до суду повернулись, з відміткою - «за закінченням терміну зберігання». Зокрема, належне повідомлення підтверджується витягом з реєстру відправки поштової кореспонденції (в матеріалах справи).

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтіус пром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ГОТЕЛЬ-ГРУП" укладено договір №10-05/12-03, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується надати послуги з поточного ремонту фасаду будівлі за адресою: вул. Б. Хмельницького, 31/27 у Шевченківському районі м. Києва, а відповідач зобов'язується прийняти виконану роботу згідно акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач зобов'язаний прийняти і оплатити виконані позивачем роботи згідно порядку, погодженому сторонами в статті 4 даного договору.

Згідно п. 4.1. договору загальна договірна вартість робіт становить 150 000,00 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи проводиться відповідачем не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт.

У п. 6.2. договору зазначено, що на позивача покладається обов'язок, не пізніш 25 числа кожного звітного місяця, складати акт прийому-передачі виконаних робіт в двох примірниках, відповідно договірної ціни.

Відповідно до п. 7.4. договору за порушення відповідачем строків розрахунку відповідно до умов договору, останній сплачує позивачу пеню у розмірі не більше 0,5% від суми заборгованості за кожен день затримки, але не більше подвійної ставки НБУ.

25.05.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №10-05/12-03 від 10.05.2012 р., пунктом 2 якої встановлено, що загальна договірна ціна робіт, визначених пунктом 1 додаткової угоди, відповідно до розрахунку вартості договірної ціни складає 15 000,00 грн.

15.06.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №10-05/12-03 від 10.05.2012 р., пунктом 2 якої встановлено, що загальна договірна ціна робіт, визначених пунктом 1 додаткової угоди, відповідно до розрахунку вартості договірної ціни складає 5 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані передбачені договором та додатковими угодами підрядні роботи в обумовлений договором строк на загальну суму 170 500,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (копії в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 45 500,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору №10-05/12-03 від 10.05.2012 р. в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 45 500,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 757,67 грн., штраф у сумі 3 185,00 грн., 3% річних у розмірі 3,74 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №10-05/12-03 від 10.05.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи на загальну суму 170 500,00 грн., які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 45 500,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п.6.1. договору та з огляду на те, що останній акт здачі-приймання робіт підписаний 21.06.2012 р., обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи настав з 21.06.2012 р., та повинен бути виконаний до 28.06.2012 р.

Однак відповідач вказаний обов'язок не виконав та починаючи з 29.06.2012 р. прострочив виконання оплати виконаних робіт на суму 45 500,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №10-05/12-03 від 10.05.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 45 500,00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 757,67 грн., штраф у сумі 3 185,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що позивачем не вірно визначено момент виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 454,51 грн., яка розрахована з моменту виникнення заборгованості за період не більше шести місяців та враховуючи розмір подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 29.06.2012 р. по 14.09.2012 р.

Щодо стягнення штрафу у розмірі 3 185,00 грн., суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги, оскільки договором не передбачено нарахування штрафу за порушення виконання зобов'язання, а лише пеня, та посилання позивача на п. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України є необґрунтованим, оскільки жодна із сторін не являється суб'єктом господарювання державного сектору економіки, виконання зобов'язання не фінансується з Державного бюджету та не пов'язане з державним контрактом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3,74 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків та 3% річних проведений невірно, так як неправильно визначено період прострочення грошового зобов'язання, хоча заявлена до стягнення сума співпадає з розрахунком суду, а тому підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 3,74 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіус пром" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ГОТЕЛЬ-ГРУП" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31, код ЄДРПОУ -04012448) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіус пром" (09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пушкінська, буд. 26, кв. 172, код ЄДРПОУ -37082644) 45 500 (сорок п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - боргу, 1 454 (одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири) грн. 51 коп. - пені, 3 (три) грн. 74 коп. - 3% річних та 1 498 (одну тисячу чотириста дев'яносто вісім) грн. 21 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.11.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.