Рішення

від 16.11.2012 по справі 5011-19/13599-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/13599-2012 16.11.12 За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіопор-Україна"

про стягнення 58 855,74 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Палькевич Н.С. за дов. № 1-271 від 26.12.2011 р.

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіопор-Україна" суму заборгованості в розмірі 58 855,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р порушено провадження у справі №5011-19/13599-2012, призначено розгляд справи на 22.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України в зв"язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2012 року заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-19/13599-2012 від 03.10.2012р. та 22.10.2012 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01000, м. Київ, вул.. Г. Юри, 9, кв. 414).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 22.10.2012 р. та 16.11.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.11.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіопор-Україна»було укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів № 50 243-ПГ/12.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

В березні-квітні 2012 року позивач поставив ТОВ «Сіопор -Україна»природного газу в об'ємі 28 144 куб.м на загальну суму 112 414,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.04.2012 року та від 31.03.2012 р..

Відповідно до п. 4.6 Договору № 50243-ПГ/12 від 03.01.2012 р. остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач здійснив часткову оплату природного газу в розмірі 57 400,00 грн.. Несплаченим залишився борг за спожитий природний газ у розмірі 55 014,45 грн.

В зв'язку з несвоєчасним виконання грошових зобов'язань позивачем відповідно до п. 6.2.2 нарахована відповідачу пеня в розмірі 3 214,15 грн., 3% річних у сумі 627,14 грн..

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 58 855,74 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачу природного газу належним чином, відповідачем порушено умови Договору та несвоєчасно та не в повному обсязі проведено оплату за поставлений природний газ.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено своєчасно оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за зазначені періоди в розмірі 627,14 грн..

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.2 Договору передбачено що в разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач правомірно нараховує пеню за зазначений в розрахунку період у сумі 3 214,15 грн..

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіопор-Україна»(юридична адреса: 01000, м. Київ, вул.. Г. Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 32048038) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, м. Боярка, вул.. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основний борг в сумі 55 014 (п'ятдесят п'ять тисяч чотирнадцять) грн.. 45 коп., 3% річних в розмірі 627 (шістсот двадцять сім) грн.. 14 коп., пеню у розмірі 3 214 (три тисячі двісті чотирнадцять) грн.. 15 коп., судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 20.11.12 р.