Постанова

від 21.11.2012 по справі 5002-33/2655-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Справа № 5002-33/2655-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

позивача: не з'явився (Маломаяцька сільська рада)

відповідача: Височанський М.М., довіреність № б/н від 10 січня 2012 року (публічне акціонерне товариство "Укргазбуд")

розглянувши апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 24 вересня 2012 року у справі № 5002-33/2655-2012

за позовом Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, село Малий Маяк, місто Алушта, 98540)

до публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (вул. О..Пироговського, буд. 19, корп.2, місто Київ 110, 03110)

про стягнення 130239,62 грн.

ВСТАНОВИВ :

06 серпня 2012 року Маломаяцька сільська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення 130239,62 грн. (а.с. 2-5, т. 1).

Позов мотивований ухиленням відповідача від добровільного приведення умов договору оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України, у редакції, що набула чинності з 01 січня 2011 року, в частини встановлення мінімального розміру ставки орендної плати за користування земельною ділянкою, а також відмовою відповідача сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 130239,62 грн., яка виникла внаслідок порушення ним умов договору оренди.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2012 року у справі № 5002-33/2655-2012 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 72-75, т. 1).

Рішення мотивовано тим, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 130239,00 грн. за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2012 року не підлягають задоволенню, оскільки додаткову угоду про зміну розміру орендної плати укладено між сторонами не було, земельну ділянку було повернуто 01 листопада 2010 року, отже розмір орендної плати за землю не змінювався.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Маломаяцька сільська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у 2008 році набрала силу нова редакція статті 21 Закону України „Про оренду землі", відповідно до якої орендна плата за землю не може бути менше трикратного розміру земельного податку. Проте, відповідач сплачував орендну плату менше ніж трикратний розмір земельного податку. Отже, відповідач зобов'язаний був переглянути орендну плату у відповідності з пунктом 2.3 Договору оренди землі та статті 21 Закону України „Про оренду землі". Крім того, суд не прийняв до уваги статтю 288 Податкового кодексу України.

08 листопада 2012 року Маломаяцька сільська рада, на підставі ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2012 року у справі № 5002-33/2655-2012, надала суду платіжне доручення № 171 від 16 жовтня 2012 року про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

15 листопада 2012 року від Маломаяцької сільської ради надійшов лист, в якому позивач просить розглянути справу без участі їх представника. Крім того, позивач зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги та просить її задовольнити.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 21 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Рибіна С.А.

У судовому засіданні, яке призначено на 21 листопада 2012 року, представник публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2000 року між Маломаяцькою сільською радою (далі - Орендодавець) та публічним акціонерним товариством «Укргазбуд»(далі - Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, згідно з рішенням виконавчого комітету Маломаяцької сільської ради народних депутатів № 260 від 29 червня 2000 року, Орендодавець передає Орендарю в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0.3123 га, яка знаходиться у місті Алушта, селі Малий Маяк (а.с. 50-53, т. 1).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, земельна ділянка надається в оренду під розміщення житлового міста для проживання робітників, зайнятих на будівництві газопроводів в Автономній Республіці Крим.

Пунктом 2.2 Договору встановлений строк договору, який становить 10 років, починаючи з дати реєстрації договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору, орендна плата вноситься у грошовій формі Орендарем в сумі 1498,38 грн. щорічно на розрахунковий рахунок № 2542671119001 в Алуштинському відділені Укрсоцбанку, МФО 324032, ЗКПО - 04367387.

Згідно з підпунктом 8 пункту 2.3 Договору, розмір орендної плати щорічно переглядається за узгодженням сторін у випадках та з моменту :

- для орендаря:

а) погіршення стану земельної ділянки, що орендується не внаслідок дій або бездіяльності орендаря, тобто по незалежним від нього причинам;

б) виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, які не були оговорені в даному договорі, але суттєво перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки;

- для орендодавця:

а) збільшення у відповідності з законодавством України розміру земельного податку.

Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили обов'язок орендаря повернути земельну ділянку орендодавцеві у випадку припинення дії договору.

В розділі 4 Договору встановлено, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У випадку недосягнення згоди відносно зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який його було укладено ( пункт 4.1 договору).

Даний договір було зареєстровано приватним нотаріусом за реєстровим № 2677 від 27 липня 2000 року, також 27 липня 2000 року він був зареєстрований у виконавчому комітеті Маломаяцької сільської ради, про що в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис № 22 (а.с. 11, т. 1).

Сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року про наступне: у зв'язку з ліквідацією СМУ -16 АТФ «Укргазбуд» та реорганізацією її у СМУ -21 вважати стороною договору з усіма правами та обов'язками - СМУ - 21 АТФ «Укргазбуд»(оборотна сторона а.с. 11, т. 1).

В позові, а також у апеляційній скарзі позивачем зазначено, що у зв'язку із набранням чинності нової редакції статті 21 Закону України «Про оренду землі», відповідачу було направлено лист № 02-14/938 від 02 червня 2009 року про необхідність укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди земельної ділянки та приведення у відповідність перерахунку орендної плати (а.с. 15, т. 1).

Однак, дані вимоги відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, бюджетом було недоодержано коштів в розмірі 130 239.62 грн..

21 червня 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 02-14/907 про необхідність погашення даної заборгованості, який був залишений останнім без відповіді (а.с. 16, т. ).

Вказані обставини стали підставою для звернення Маломаяцької сільської ради до господарського суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як зазначалось вище, 27 липня 2000 року між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 2.3 Договору встановлений розмір орендної плати в сумі 1498,38 грн., яка вноситься щорічно на розрахунковий рахунок орендодавця.

Позивач посилається на те, що у 2008 році набула чинності нова редакція статті 21 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Крім того, позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про укладення відповідних угод до договору оренди землі, однак такі вимоги були залишені відповідачем поза увагою, зміни щодо розміру орендної плати до змісту договору внесені не були.

Внаслідок викладених обставин Маломаяцькою сільською радою було нараховано відповідачу до сплати 130239,00 грн. недоотриманих коштів за орендну плату з врахуванням нової ставки, які сплачені відповідачем не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим для вирішення цього спору у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 4 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Також, пункт 5.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.

Частиною другою статті 632 Цивільного кодексу України обумовлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2.3 Договору, укладеного сторонами, розмір орендної плати щорічно переглядається за узгодженням сторін у випадках та з моменту :

- для орендаря:

а) погіршення стану земельної ділянки, що орендується не в наслідок дій або бездіяльності орендаря, тобто по незалежним від нього причинам;

б) виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, які не були оговорені в даному договорі, але суттєво перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки;

- для орендодавця:

а) збільшення у відповідності з законодавством України розміру земельного податку.

Тобто, зміна розміру орендної плати в односторонньому порядку договором оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року не передбачена.

Крім того, договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року припинив свої дію 27 липня 2010 року, у зв'язку з чим за актом приймання - передачі від 01 листопада 2010 року орендар повернув орендодавцю земельну ділянку (а.с. 18, т. 1).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 130239,00 грн. за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2012 року не підлягають задоволенню, оскільки додаткову угоду про зміну розміру орендної плати укладено між сторонами не було, земельну ділянку було повернуто 01 листопада 2010 року, отже розмір орендної плати за землю не змінювався.

Отже, відсутні підстави для задоволення позову Маломаяцької сільської ради про стягнення з відповідача суми недоотриманих грошових коштів в розмірі 130239,00 грн.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Крім того, доводи апеляційної скарги є ідентичними з доводами позовної заяви, інших доказів, на підтвердження своїх доводів позивачем не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2012 року у справі № 5002-33/2655-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Маломаяцькій сільській раді (вул. Кооперативна, 8, село Малий Маяк, місто Алушта, 98540)

2. Публічному акціонерному товариству "Укргазбуд" (вул. О..Пироговського, буд. 19, корп.2, місто Київ 110, 03110)

3. до господарського суду Автономної Республіки Крим