Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а/0270/5158/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5158/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Колос Мирослави Сергіївни

представників сторін:

позивача: Чайковської Н.М.

відповідача: Загребельного П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-фарм"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

08 листопада 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці) до товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-фарм" (далі - ТОВ "Універсал-фарм") про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9935 грн. 78 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-фарм" своєчасно не сплатило суму єдиного внеску до фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 9935 грн. 78 коп.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засідання адміністративний позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-фарм" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в. Вінниці за № 02310324930 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VІ).

Згідно положень статті 1 Закону №2464-VІ - єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ вказує, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до положень частини12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, в встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.

Як випливає із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога № Ю- 661 від 07 листопада 2012 року на загальну суму 9935 грн. 78 коп. (а.с. 23). Однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначеної у вимозі суми та не оскаржив їх. Таким чином, відповідач має борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9935 грн. 78 коп.

Оцінюючи визнання позову представником відповідача суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Частиною 3 зазначеної статті визначено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-фарм" (вул. Стельмаха, 41/56, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37247818, р/р 26000101342584, МФО 300528, ОТП Банк, р/р 26002060730798, МФО 307770 ПАТ "А-Банк") 9935 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 78 копійок на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, а саме: 9058 (дев'ять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 58 копійок на р/р 37193023000238 ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015; 876 (вісімсот сімдесят шість) гривень 89 копійок на р/р 37199083000238 ГУДКС у Вінницькій області , МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна