Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/0270/5135/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5135/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: приватного малого підприємства "Будмонтаж"

про: стягнення податкового богу

ВСТАНОВИВ :

07 листопада 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об`єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) з позовом до приватного малого підприємства "Будмонтаж" (далі - ПМП "Будмонтаж") про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується борг по податку на додану вартість в розмірі 14616 грн., у т.ч. за основним платежем - 14593 грн., за штрафними санкціями - 23 грн., який самостійно визначений останнім у податкових деклараціях по податку на додану вартість.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена Вінницька ОДПІ звернулася до суду з позовом про стягнення коштів.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, 16.11.2012 року до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та підтримання позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПМП "Будмонтаж" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26.08.1997р.

Як встановлено з матеріалів справи, станом на день звернення з позовом до суду відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в загальному розмірі 14616 грн.

Борг по податку на додану вартість в сумі 14616 грн. виник внаслідок несплати ПМП "Будмонтаж" суми податку на додану вартість, самостійно визначеної ним у податкових деклараціях по податку на додану вартість за травень 2010 року №102165, вересень 2010 року № 226212, січень 2011 року № 4425 та в уточнюючому розрахунку за липень 2010 року № 191904.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми Вінницькою ОДПІ виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/121 від 24.01.2008р. та другу податкову вимогу № 2/268 від 04.03.2008р., які отримані останнім 30.01.2008р. та 14.03.2008р. відповідно.

Вказані податкові вимоги відповідачем залишені без виконання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного малого підприємства "Будмонтаж" (21000, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 32, кв. 2, код ЄДРПОУ 24898655, р/р 26002000246502, 26003000246501 ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300223, р/р 26004001081619 ПАТ "КБ Хрещатик" МФО 300670, р/р 26006420336190 МФО 315858) до Державного бюджету України кошти в сумі 14616 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: