Постанова

від 22.06.2012 по справі 2а/0470/6296/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/6296/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретаріЦалко Ю.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Муляр А.В., Овсяннікова Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та скасування акту, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії та скасування акту.

Ухвалою суду від 04.04.2012 року було замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Вимоги свої позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки останнім були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства, які було відображено в Акті перевірки від 23.05.2011 року. Даний Акт перевірки позивач отримав - 25.05.2011 року. Так, зокрема, позивач не погоджується з твердженнями відповідача, відповідно до яких останній визначив, що позивачем було завищено податковий кредит за грудень 2010 року в сумі 50 156, 93 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів, завищено податкове зобов'язання за ставкою 20 %: за грудень 2010 року у сумі 58 418, 99 грн., недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо винесення Акту перевірки № 1027/23-4/33613033 від 23.05.2011 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби скасувати Акт перевірки № 1027/23-4/33613033 від 23.05.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що дії відповідача під час проведення перевірки позивача були законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та висновки, викладені в Акті перевірки є правомірними та законними.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 11.05.2011 року по 17.05.2011 року відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ», код ЄДРПОУ - 33613033, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничим об'єднанням «МСК-Інвест», код ЄДРПОУ - 34656392, за грудень 2010 року. Дана перевірка була проведена на підставі ст. ст. 78, 79 Податкового кодексу України, з урахуванням матеріалів Акту невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-Інвест» від 05.04.2011 року № 688/23-2/34656392 з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин за період грудень 2010 року. Також Актом перевірки зазначено, що перевірку проведено з відома директора товариства.

Зі змісту ст. 75 Податкового кодексу України вбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити документальну позапланову невиїзну перевірку: предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової та іншої звітності, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації; яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом; яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, судом встановлено, що вказану перевірку було проведено на підставі наказу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.05.2011 року № 594, копію якого було направлено позивачу.

Проте, доказів направлення на адресу позивача вказаного наказу та повідомлення, та отримання позивачем останнього суду не було надано.

Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» було отримано лист відповідача від 17.03.2011 року за № 703/10/23-4 щодо надання інформації та її документального підтвердження, а саме: документальне підтвердження господарських відносин, здійснених за період грудень 2010 року. У відповідь позивачем були надані до перевірки відповідні копії первинних документів за грудень 2010 року в кількості 69 листків: установчі документі - 5 листків, угоди з покупцями та постачальниками, накладні та акти, оборотно-сальдові відомості в розрізі контрагентів, реєстр виданих та прийнятих податкових накладних, податкові накладні, копії банківських виписок. Це підтверджується матеріалами справи.

За результатами проведеної перевірки відповідачем були зроблені наступні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства, а саме: порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 50 156, 93 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податкове зобов'язання за ставкою 20 %: за грудень 2010 року у сумі 58 418, 99 грн.; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року та продажу товарів (послуг) у липні, серпні та вересні 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ст. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «ИНМОНТ» та мають ознаки «нікчемності».

На думку суду, доводи, викладені відповідачем в своєму Акті перевірки від 23.05.2011 року № 1027/»3-4/33613033 є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства, а тому не враховуються судом.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Так, судом було встановлено, що 11.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» було укладено договір постачання обладнання № 06/10-О. Відповідно до умов вказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» поставляє, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» купує обладнання та матеріали для систем кондиціонування та вентиляції повітря в кількості, асортименті та за ціною, вказаних у Специфікаціях до договору. Належне проведення вказаної господарської операції підтверджується копією Акту прийому-передачі товарної продукції від 27.12.2010 року, який є наявним в матеріалах справи, відповідними податковими та видатковими накладними.

Також 11.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ИНМОНТ» було укладено договір № 06/10-К на поставку обладнання, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» поставляє, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНМОНТ» купує обладнання та матеріали для систем кондиціонування та вентиляції повітря в кількості та асортименті, за цінами вказаним в Специфікаціях до договору. Належне виконання умов вказаного договору контрагентами підтверджується Актом приймання-передачі товарної продукції від 29.12.2010 року, копія якого є наявною в матеріалах справи, відповідними податковими та видатковими накладними.

16.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ИНМОНТ» було укладено договір № 08/10-Х, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» поставляє, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНМОНТ» купує обладнання та матеріали для систем кондиціонування та вентиляції повітря в кількості, асортименті та за ціною вказаною в Специфікаціях до договору, які є невід'ємною його частиною. Належне виконання умов вказаного договору контрагентами підтверджується Актом приймання-передачі товарної продукції від 20.12.2010 року, копія якого є наявною в матеріалах справи, відповідними податковими та видатковими накладними.

17.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» було укладено договір № 09/10-Х на поставку обладнання, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» поставляє, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» купує обладнання та матеріали для систем кондиціонування та вентиляції повітря в кількості, асортименті та за ціною, відповідно до Специфікації до договору, що є його невід'ємною частиною. Належне виконання умов вказаного договору контрагентами підтверджується Актом приймання-передачі товарної продукції від 20.12.2010 року, копія якого є наявною в матеріалах справи, відповідними податковими та видатковими накладними.

Відповідно до умов вищевказаних договорів, а саме додатків № 1 поставки здійснювались на адреси: м. Київ, вул. Мечникова, 3, ресторан швидкого харчування МакДональдс та м. Харків, пр. Леніна, 9б, ресторан швидкого харчування МакДональдс. Розрахунки по договорам проводились в безготівковій формі.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 23.05.2011 року до відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська надійшов Акт документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» за періоди грудень 2010 року та січень 2011 року від 05.04.2011 року № 688/23-2/34656392, відповідно до умов якого фінансово-господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» здійснюється за межами правового поля, а саме: взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» зі своїми контрагентами є фіктивними правочинами з посиланням на ст. 234 Цивільного кодексу України та такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків. Дані висновки були зроблені Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підстав того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» відсутні документи, що підтверджують реальність договорів, відсутні місця для зберігання товару та технічного персоналу для здійснення відповідної господарської діяльності. Дані вищевказаного Акту перевірки також враховувались відповідачем під час проведення перевірки.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Податковим органом в акті зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених позивачем. Вказаний висновок ґрунтується на тому, що відповідно до Акту перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МСК-ІНВЕСТ» від 05.04.2011 року, у останнього дирекція та бухгалтерія за юридичною адресою не знаходяться, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

З аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та статті 20 Податкового кодексу України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Крім того вказана перевірка була проведена з порушенням норм чинного законодавства, а зроблені висновки не ґрунтуються на фактичних доказах.

Отже, законом не передбачена можливість визначення контролюючою установою правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Адже, в окремому випадку, факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Так, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України щодо винесення Акту перевірки № 1027/23-4/33613033 від 23.05.2011 року. Та відмовити у задоволенні вимоги щодо зобов'язання Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби скасувати Акт перевірки № 1027/23-4/33613033 від 23.05.2011 року, адже остання є похідною від вимоги про визнання дій відповідача протиправними та Акт перевірки № 1027/23-4/33613033 від 23.05.2011 року не породив для позивача настання будь-яких юридичних наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІККОМ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та скасування акту - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України щодо винесення Акту перевірки № 1027/23-4/33613033 від 23.05.2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16.04.2012 року.

Суддя А. Ю. Рищенко