Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а/1270/9087/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/9087/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кравцової Н.В.,

при секретарі Бойко В.В.,

за участю представників

заявника: Овчаренка Я.В.,

відповідача: Птіцина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 5 660 750,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

20 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 5 660 750,00 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом Державна податкова інспекція у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби зазначила, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09 квітня 2003 року за № 25370169Ю0043256.

У результаті несплати поточних податкових зобов'язань податковий борг з консолідованого податку на прибуток підприємств Державного підприємства «Луганськвугілля» складає 5 660 750,00 грн., що підтверджується розрахунками податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підпримєства.

Підприємству було направлено першу податкову вимогу № 1/121 від 23.11.2009 та № 2/135 від 28.12.2009.

На піставі викладеного просить стягнути кошти за податковим боргом у розмірі 5 660 750,00 грн.

У судовому засіданні представник заявника позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у поданні та просив стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» кошти за податковим боргом у розмірі 5 660 750,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги подання визнав у повному обсязі, просив суд розстрочити стягнення з розрахункових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля» в рахунок погашення податкового боргу на суму 5 660 750,00 грн. строком на 60 місяців шляхом сплати податкового боргу рівними частинами.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, Відокремлений підрозділ «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля» згідно довідки АА № 434329 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугінська» Державного підприємства «Луганськвугілля» згідно довідки АА № 432397 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Відокремлений підрозділ «Санаторій - профілакторій Парус» Державного підприємства «Луганськвугілля» згідно довідки АА № 290012 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) мають правовий статус суб'єкта без права юридичної особи.

Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов'язань як на головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність по зобов'язанням вказаних Відокремлених підрозділів повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля».

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09 квітня 2003 року за № 25370169Ю0043256 (а.с.4).

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України Державне підприємство «Луганськвугілля» подало до Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби розрахункиподаткових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підпримєства:

- №9069987856 від 08.11.2012 за І квартал 2012 року, в якому визначило податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду у розмірі 1238160 грн.;

- №10099 від 12.11.2012 за І квартал 2012 року, в якому визначило податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду у розмірі 4416718 грн.;

- №10080 від 09.11.2012 за І квартал 2012 року, в якому визначило податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду у розмірі 5872 грн. (а.с.23, 24, 25).

Заявником на адресу боржника було направлено першу податкову вимогу № 1/121 від 23 листопада 2009 року та другу податкову вимогу № 2/135 від 28 грудня 2009 року (а.с.26, 27).

Таким чином, за Державним підприємством «Луганськвугілля» значиться заборгованість із сплати консолідованого податку на прибуток підпримєства у розмірі 5 660 750,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 152.4 статті 152 Податкового кодексу України визначає порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України Державне підприємство «Луганськвугілля» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання з консолідованого податку на прибуток підпримств, зазначені у поданих ним розрахунках податквоих зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Податковий борг з консолідованого податку на прибуток підпримєств по розрахункам податквоих зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 5660750,00 грн. платником податків не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки зазначені податкові вимоги є чинними, доказів про відкликання податкових вимог суду не надано, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання вимог подання відповідачем суд не вбачає.

Щодо заяви відповідача про надання розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про встановлення порядку виконання судового рішення. Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання.

На обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача надав суду звіт про фінансової результати за 9 місяців 2012 року та баланс на 30 вересня 2012 року.

З урахуванням клопотання представника відповідача, відсутністю заперечень позивача, наданих документів відповідача на обґрунтування заявленого клопотання, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкового боргу у розмірі 5 660 750,00 грн. згідно наданого графіку.

Приймаючи до уваги те, що Державне підприємство «Луганськвугілля» станом на дату розгляду та вирішення подання у добровільному порядку податковий борг з консолідованого податку на прибуток підприємств в сумі 5660750,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з консолідованого податку на прибуток підприємств з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 5 660 750,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути суму 5 660 750,00 грн. (п'ять мільйонів шістсот шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят гривень) з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» (код ЄДРПОУ 26447678), Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугінська» (код ЄДРПОУ 26478414), Відокремленого підрозділу «Санаторій - профілакторій «Парус» (код ЄДРПОУ 23258706) в рахунок погашення податкового боргу з консолідованого податку на прибуток підприємств на користь Держави, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Встановити Державному підприємству «Луганськвугілля» строки і порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу з консолідованого податку на прибуток підприємств у розмірі 5 660 750,00 грн. строком на 60 (шістдесят) календарних місяців, починаючи з грудня 2012 року по жовтень 2017 року рівними частками по 94 345,83 грн. (дев'яносто чотири тисячі триста сорок п'ять гривень 83 копійки) щомісяця та у листопаді 2017 року в сумі 94 346,03 грн. (дев'яносто чотири тисячі триста сорок шість гривень 03 копійки)

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Державного підприємства «Луганськвугілля».

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяН.В. Кравцова