Постанова

від 20.11.2012 по справі 1570/1383/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1383/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000482301 від 14.02.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса» (далі -ТОВ «Мейкер-Одеса») до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП «Антаре Едвертайзинг»за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.; ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011р.; визнати протиправними дії ДПІ у Суворівському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ТОВ «Мейкер-Одеса»та ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»; визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 14.02.2012 року № 0000482301.

У своєму позові позивач зазначив, що ТОВ «Мейкер-Одеса»виконані всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту у перевіряємому відповідачем періоді, зокрема, сплачено контрагентам ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»податок на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт), послуг. Цей факт підтверджено бухгалтерським і податковим обліками позивача, вони були включені до складу податкового кредиту та відображені у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, а також відображені у реєстрах отриманих податкових накладних. Незважаючи на викладене, податковий орган в акті перевірки від 31.01.2012 р. № 199/23-1/37170007 зазначив про завищення ТОВ «Мейкер-Одеса»сум податкового кредиту по податковим накладним, виписаним ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект». Позивач вказує, що податковим органом досліджено та підтверджено наявність належним чином оформлених актів виконаних робіт, договорів, платіжних доручень, видаткових накладних, що, у тому числі, підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту по вищевказаним контрагентам.

Крім того, позивач вказує на безпідставність проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мейкер-Одеса», оскільки відповідно до положень ст. ст. 78, 79 Податкового кодексу України витребувані відповідачем документи були надані позивачем у встановлені строки, про що безпосередньо зазначено в акті перевірки, отже за таких обставин проведення перевірки податковим органом не узгоджується з вимогами ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 51-52 т. 1), в яких зазначив, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС отримано акти перевірок контрагентів-постачальників позивача ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект», згідно яких встановлено неможливість проведення документальних перевірок щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період лютий, березень, липень, травень 2011 року.

Відповідно до вищевказаних актів контрагенти-постачальники позивача здійснювали правові взаємовідносини з ТОВ «Мейкер-Одеса»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Тому, в ході проведення перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Мейкер-Одеса»з ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект».

Таким чином, відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «Мейкер-Одеса»встановлено завищення податкового кредиту та відповідно заниження позитивного значення податку на додану вартість на загальну суму 14 395 грн., у т.ч. за лютий 2011 р. на 875 грн., березень 2011 р. на 3600 грн., квітень 2011 р. на 5659 грн., травень 2011 р. на 428 грн., липень 2011 р. на 3833 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Мейкер-Одеса»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.08.2010 р.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.02.2011 р. № 100320750 (іпн -371700015533) товариство є платником податку на додану вартість.

У період з 18.01.2012 р. по 24.01.2012 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Мейкер-Одеса»(код ЄДРПОУ 37170007) по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП «Антаре Едвертайзинг»(код ЄДРПОУ -32086932) за період з 01.02.2011 р. по31.03.2011 р., ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ -35179825) за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р., ТОВ «Гражданпромспецпроект»(код ЄДРПОУ - 36502478) за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 31.01.2012 року № 199/23-1/37170007 (а.с. 54-66 т. 1).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Мейкер-Одеса»п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 14395 грн., в т.ч. за лютий 2011 р. на 875 грн., березень 2011 р. на 3600 грн., квітень 2011 р. на 5659 грн., травень 2011 р. на 428 грн., липень 2011 р. на 3833 грн.

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року № 0000482301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Мейкер-Одеса»за платежем податок на додану вартість у сумі 14395 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 959 грн. (а.с. 13).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений у ст. 78 Податкового кодексу України, у пп. 78.1.1. п. 78.1. якої, зокрема, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, п. 1.3 розділу 1 наказу ДПА України від 14.04.2011 р. № 213 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355»передбачено, що обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення документальної позапланової або фактичної перевірки оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника структурного підрозділу, який відповідно до функціональних обов'язків має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника органу ДПС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде проводити (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію та координацію дій залучених працівників інших структурних підрозділів, а також реалізацію матеріалів.

Відповідно до п. 1.4 згаданого наказу підрозділ органу ДПС, який очолює документальну перевірку згідно з планом-графіком або здійснює (очолює) документальну позапланову перевірку або фактичну перевірку, забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника податків. Доперевірочний аналіз є невід'ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснюється на підставі інформації, отриманої від відповідних структурних підрозділів, а також іншої наявної в органі ДПС інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

При організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням: а) загальних реєстраційних даних; б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявлених розбіжностях проаналізувати причини); в) інформації про пов'язаних осіб; г) інформації, отриманої з ДКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами; д) інформації, отриманої від інших підрозділів; е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; є) інформації із відкритих джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності);

Судом встановлено, що 23.12.2011 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси направлялись обов'язкові письмові запити ТОВ «Мейкер-Одеса»для надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект», які отримані позивачем 26.12.2011 року, що підтверджується підписами на запитах ( т.2 а.с. 228, 230, 232).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса»надано відповідачу відповіді на запит разом з копіями підтверджуючих документів (т. 2 а.с. 229, 231, 233). Дані відповіді з додатками отримані податковим органом 05.01.2012 року, про що свідчать відповідні підписи на листах.

Вищенаведене свідчить про протиправність дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект», оскільки позивачем пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язкові письмові запити органу державної податкової служби надано у встановлений законом строк, а саме протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 20 Податкового кодексу України , інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Обґрунтовуючи законність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач посилався на те, що угоди між позивачем та ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект» не були направлені на настання реальних юридичних наслідків.

Разом з тим, укладення угоди без мети настання юридичних наслідків є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а може бути визнаний недійсним, відповідно до ст. 234 ЦК України лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями не наділені.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок надано у Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» . Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, підставами для визнання договору недійсним є недотримання сторонами при укладенні такого договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України , недійсність такого договору прямо не передбачена законом, а одна із сторін або інша зацікавлена сторона вважає, що договір укладений з порушенням ст. 203 ЦКУ, то такий договір може бути визнаний недійсним тільки в судовому порядку. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

З урахуванням наведених законодавчих положень, суд дійшов висновку про протиправність дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ТОВ «Мейкер-Одеса»та ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект».

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Судом встановлено, що між ТОВ «Мейкер-Одеса»(покупець) та ТОВ «ВСТК»(продавець) було укладено ряд договорів, як то: договір транспортного експедирування від 05.04.2011 р. № 05/04/11 (а.с. 71-73 т. 1), договір поставки товару від 01.04.2011 р. № 01/04/11 (а.с. 95-98 т. 1), договір на перевалку вантажів від 01.02.2011 р. № 01/02/2011 (а.с. 189-190 т. 1), договір поставки товарів від 01.06.2011 р. № 01/06/11 (а.с. 1-3 т.2).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем до суду були надані первинні документи: звіти про переміщення товарів на складах, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії квитанцій банку про сплату грошових коштів контрагенту позивача, заявки на перевезення вантажу, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, які наявні в матеріалах справи.

По факту поставки ТОВ «ВСТК»були складені податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної»(зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. № 1333/20071) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згідно з абз. 8 п. 1 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у абз. 1 п. 1.

За правилами заповнення податкової накладної усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Проте, на порушення зазначених законодавчих положень, надана до суду документація ТОВ «ВСТК»була підписана від імені керівника підприємства іншою особою.

Так, судом досліджені акти ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.08.2011 р. № 44435/7/23-512 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ -35179825) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень 2011 року»(а.с. 188-202 т. 2) та від 03.08.2011 р. № 1945/23-512/35179825 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ -35179825) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень 2011 року»(а.с. 173-187 т. 2) згідно з висновками яких основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за ТОВ «ВСТК»не встановлено. Укладені зазначеною юридичною особою угоди мають ознаки нікчемності.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи до суду викликано ОСОБА_1 -директора ТОВ «ВСТК».

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що фінансово-господарською діяльністю підприємства не займалась, будь-яких бухгалтерських документів підприємства, в тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних та рахунків, в тому числі з ТОВ «Мейкер-Одеса», не підписувала і нікого на це не уповноважувала, податкової звітності підприємства не складала, не підписувала та не здавала, розрахунковими рахунками підприємства не керувала, кредитів не отримувала, грошові кошти готівкою в банку не знімала та нікому не доручала.

Отже, виписані позивачу ТОВ «ВСТК»податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ є безпідставним.

Така думка викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської МДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

Також судом встановлено, що між позивачем (сторона 2) та ПП «Антре Едвертайзинг»(сторона 1) укладені наступні договори: договір транспортного експедирування від 01.02.2011 р. № МО/02/01 (а.с. 134-136 т. 1), договір поставки товарів від 21.03.2011 р. № 21-03-11 (а.с. 160-162 т. 1).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем до суду були надані первинні документи: звіти про переміщення товарів на складах, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії квитанцій банку про сплату грошових коштів контрагенту позивача, заявки на перевезення вантажу, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, які наявні в матеріалах справи.

Судом досліджено акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 31.08.2011 р. № 49350/7/23-513 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзинг»(код ЄДРПОУ -32086932) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2011 року»(а.с. 169-172 т. 2), згідно з висновком якого основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за ПП «Антре Едвертайзинг»не встановлено. Укладені зазначеною юридичною особою угоди мають ознаки нікчемності.

Проте, надані до суду первинні документи по правовим відносинам позивача з ПП «Антре Едвертайзинг»відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Також судом встановлено, що між позивачем (сторона 2) та ТОВ «Гражданпромспецпроект» укладено договір поставки від 01.06.2011 р. № 01072011 (а.с. 172 т. 1), відповідно до якого сторона 1 зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки стороні 2 товар, остання зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами вказаного договору прийом-передача товару від сторони 1 стороні 2 здійснюється на складі за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 19. Поставка товару здійснюється за рахунок сторони 1. Загальна кількість товару, що підлягає поставці, та номенклатура визначаються специфікацією за згодою сторін, або в рахунках-фактурах при кожній поставці товару.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем до суду були надані первинні документи: рахунки-фактури, копії квитанцій банку про сплату грошових коштів контрагенту позивача, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, які наявні в матеріалах справи.

Одночасно судом досліджено акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.09.2011 р. № 2370/23-5/36502478 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гражданпромспецпроект»(код ЄДРПОУ -36502478) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2011 року»(а.с. 165-168 т. 2), згідно з яким зазначена юридична особа увійшла до складу «конвертаційного центру». По даному факту прокуратурою Одеської області порушено кримінальну справу № 051201100163 та встановлено, що ТОВ «Гражданпромспецпроект»має ознаки «податкової ями».

В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів прийняття вироку по кримінальній справі № 051201100163.

Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини свідчать про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання позивачу по правовідносинам з ТОВ «Гражданпромспецпроект».

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ТОВ «Мейкер-Одеса»та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять, а в судове засідання представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами ПП «Антре Едвертайзинг», ТОВ «Гражданпромспецпроект»мали місце обставини які б свідчили про «ризиковий стан»цих контрагентів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій згідно з проведеним аналізом акта документальної позапланової невиїзної перевірки №199/23-1/37170007 від 31.01.2012 року ТОВ «МЕЙКЕР-ОДЕСА»по контрагентам ПП «Антре Едвертайзинг»за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.; ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011р. позивачу нараховано по контрагенту ПП «Антре Едвертайзинг»за лютий 2011 року -875,00 грн., березень 2011 року - 3600,00 грн., по контрагенту ТОВ «ВСТК» за квітень 2011 року 5659,00 грн., травень 2011 року -428,00 грн. та по контрагенту ТОВ «Гражданпромспецпроект»за липень 2011 року 3833,00 грн. та 959,00 грн. штрафних санкцій згідно ст.123 ПК України.

За вище перелічених обставин, з урахуванням показань свідка ОСОБА_1, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме визнання протиправними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП «Антаре Едвертайзинг»за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.; ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011р.; визнання протиправними дій ДПІ у Суворівському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ТОВ «Мейкер-Одеса»та ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування грошового зобов'язання по взаємовідносинам ТОВ «Мейкер-Одеса» з контрагентами ПП «Антре Едвертайзинг», ТОВ «Гражданпромспецпроект», для задоволення іншої частини позовних вимог правові підстави відсутні.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000482301 від 14.02.2012 року задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП «Антаре Едвертайзинг» за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТОВ «ВСТК» за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.; ТОВ «Гражданпромспецпроект» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011р.

Визнати протиправними дії ДПІ у Суворівському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ПП «Антаре Едвертайзинг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект».

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000482301 від 14.02.2012 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси в частині нарахування грошового зобов'язання ТОВ «Мейкер-Одеса» по податку на додану вартість в сумі 9266,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 20 листопада 2012 року

Суддя П.П. Марин

.