Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а/2370/2495/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року Справа № 2а/2370/2495/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Орленко В.І.,

при секретарі -Дуженко С.А., Шоколенко Т.М.,

за участю представника позивача Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дмитренко В.І. -за довіреністю № 571/07-26 від 27.02.2012р.,

відповідач -не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського (фермерського) господарства «Вікторія»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить стягнути з селянського (фермерського) господарства «Вікторія»заборгованість згідно рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 40 від 05.04.2012р. в розмірі 7 434 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 47 від 04.05.2012р. в розмірі 884 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 20.03.2012р. посадовою особою Золотоніської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.07.2008 по 31.12.2011 використаних селянським (фермерським) господарством «Вікторія». За результатами даної перевірки відповідача встановлено порушення: ч. 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р., п. 4.12 Інструкції «Про порядок забезпечення застрахованих осіб та членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 55 від 02.06.2005р., а саме допомога по тимчасовій непрацездатності нараховувалась незастрахованій особі (засновнику селянського (фермерського) господарства), внаслідок чого переплата за рахунок коштів фонду склала 2 100грн.; ч. 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р., п. 4.1, п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12 від 25.02.2009р., зокрема допомога по тимчасовій непрацездатності надана застрахованій особі без належних правових підстав, в результаті чого переплата за рахунок коштів фонду становить 2 856 грн.; ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»№ 973-IV від 19.06.2003р., ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування»№ 2213-111 від 11.01.2001р., а саме зайво нараховано страхові внески в розмірі 69 грн. 60 коп. На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності до селянського (фермерського) господарства «Вікторія»№ 40 від 05.04.2012р. в розмірі 7 434 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 47 від 04.05.2012р. в розмірі 884 грн., отримані керівником відповідача 08.05.2012р. та 07.04.2012р. Станом на час розгляду справи відповідні санкції відповідачем в добровільному порядку не сплачені.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р. (далі за текстом -Закон).

Відповідно до статті 1 Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

При цьому здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зокрема за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; обов'язковості страхування осіб , зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, і добровільності страхування осіб, зазначених у частинах другій та третій статті 6 цього Закону; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; паритетності в управлінні Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників держави, застрахованих осіб та роботодавців; відповідальності роботодавців та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 22 Закону платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Статусу платників страхових внесків до Фонду страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають з дня взяття їх на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Судом встановлено, що відповідач -селянське (фермерське) господарство «Вікторія»є страхувальником та зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним номером 71007200277.

Статтею 27 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин визначено, що страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду; у разі порушення провадження у справі про банкрутство повернути Фонду страхові кошти, зараховані на окремий рахунок.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпеченням цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюють виконавчі дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (стаття 13 Закону).

Так, 20 березня 2012 року посадовою особою Золотоніської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі направлення № 2-34 від 20.03.2012р. та наказу № 71 від 14.12.2011р., проведено планову документальну перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.07.2008р. по 31.12.2011р. використаних селянським (фермерським) господарством «Вікторія», за результатами якої складено акт № 2-34. Перевіркою встановлено наступне.

По-перше, порушено ч. 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р., п. 4.12 Інструкції «Про порядок забезпечення застрахованих осіб та членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 55 від 02.06.2005р., а саме путівка в санаторій «України»№ 004429 з терміном заїзду з 26.11.2008р. по 16.12.2008р. вартістю 2 625 грн. видана голові та засновнику селянського (фермерського) господарства «Вікторія»ОСОБА_3, а не найманому працівнику, внаслідок чого переплата за рахунок коштів фонду склала 2 100 грн.

Суд, звертає увагу відповідача на те, що відповідно до норм статті 35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Застрахованою особою, в свою чергу, визначено найманого працівника, а у випадках, передбачених Законом, також інших осіб (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Найманим працівників відповідно до статті 2 Закону є фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи.

Як наслідок, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що має наслідком отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, підлягають:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

а також члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Згідно статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» № 973-IV 19.06.2003р. фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

При цьому членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) (стаття 3 цього Закону).

Таким чином, будучи засновником (членом) селянського (фермерського) господарства «Вікторія», що Господарським кодексом України не віднесено до підприємств колективної власності, в тому числі виробничих кооперативів, ОСОБА_3, в той же час, не може бути особою, яка працює в цьому господарстві за трудовим договором (контрактом), а отже не є застрахованою особою в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 статті 34 Закону України «Про фермерське господарство» № 973-IV 19.06.2003р. члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), дійсно підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.

Однак, за змістом ч. 3 статті 6 Закону особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства, тобто в добровільному порядку.

По-друге, перевіркою встановлено порушення ч. 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р., п. 4.1, п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12 від 25.02.2009р., зокрема видано путівку в санаторій «Україна»№ 004019 терміном заїзду з 10.03.2010р. по 30.03.2010р. вартістю 3 570 грн. застрахованій особі ОСОБА_5 без належних правових підстав, а саме: протоколу уповноваженого із соціального страхування про виділення путівки, заяви застрахованої особи та медичної довідки форми № 070/о, яка містить інформацію про потребу в санаторно-курортному лікуванні застрахованої особи, відпустка застрахованій особі на період заїзду в санаторій не надавалась, в результаті чого переплата за рахунок коштів фонду становить 2 856 грн.

Слід за необхідне зазначити, що довідка форми № 070/о є документом, який підтверджує наявність у застрахованої особи первинного захворювання, так як наслідок необхідність санаторно-курортного лікування. А в розумінні ч. 2 статті 47 Закону надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

По-третє, перевіркою встановлено порушення ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»№ 973-IV від 19.06.2003р., ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування»№ 2213-111 від 11.01.2001р., а саме страхові внески нараховувались на заробітну плату засновника селянського (фермерського) господарства «Вікторія»ОСОБА_3, як найманому працівнику, неправомірно і безпідставно. Всього нараховано заробітної плати за липень-грудень 2008 року 3 480 грн. Сума зайво нарахованих страхових внесків становить 69 грн. 60 коп., в т.ч. 1,5% - 52,20 грн., 0,5% - 17,41 грн.

Разом з тим, у зв'язку з відмовою голови селянського (фермерського) господарства «Вікторія»від підписання акту № 2-34 від 20.03.2012р. головним спеціалістом Золотоніської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено акт від 20.03.2012р. про відмову від підпису.

Відповідальність роботодавця-страхувальника за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів встановлена статтею 30 Закону, відповідно до якої за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пунктом 8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001р., в свою чергу, передбачено, що витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.

На підставі вищезазначеного акту Золотоніською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відповідності з п. 6 ч. 1 статті 28, п. 1 ст. 30 Закону було винесено рішення № 40 від 05.04.2012р. про повернення коштів Фонду та застосування до селянського (фермерського) господарства «Вікторія»фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою працездатністю, загальний розмір належних до сплати штрафних санкцій згідно якого складає 7 434 грн. Термін сплати застосованих штрафних санкцій згідно даного рішення визначений десятьма днями від дня отримання рішення. Рішення № 40 від 08.05.2012р. керівником відповідача ОСОБА_3 отримане 07.04.2012р.

Окрім того, 04.05.2012р. посадовою особою Золотоніської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою працездатністю № 40 від 04.04.2012р., за результатами якої складено довідку № 2-2. Перевіркою встановлено, що рішення страхувальником отримано 07.04.2012р., граничний термін його виконання 16.04.2012р., станом на 04.05.2012р. фінансові санкції в сумі 7 434 грн. селянським (фермерським) господарством «Вікторія»не сплачені, що є порушення п. 2 ст. 22 Закону.

На підставі вищезазначеної довідки Золотоніською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відповідності з п. 6 ч. 1 статті 28, п. 1 ст. 30 Закону було винесено рішення № 47 від 04.05.2012р. про застосування до селянського (фермерського) господарства «Вікторія»фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатністі, загальний розмір належних до сплати штрафних санкцій згідно якого складає 884 грн. Рішення № 47 від 07.04.2012р. керівником відповідача ОСОБА_3 отримане 08.05.2012р.

Станом на час розгляду справи відповідні штрафні санкції відповідачем в добровільному порядку не сплачені.

Частиною 2 статті 30 Закону встановлено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. При цьому строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим право позивача вимагати на підставі статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001р. стягнення застосованих до відповідача і не сплачених ним в добровільному порядку фінансових санкцій, а отже знаходить вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Вікторія», ідентифікаційний код 25211442, на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 8 318 (вісім тисяч триста вісімнадцять) грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко