Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-7845/09/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/12023/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П. за участю представників: позивача:Шекери С.В., відповідача:Бондарук Н.С., прокуратури:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області та

касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області (в порядку представництва інтересів держави)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 р.

у справі № 2а-7845/09/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський хлібокомбінат»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський хлібокомбінат»(надалі -позивач, ВАТ «Нікопольський хлібокомбінат») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (надалі -відповідач, Нікопольська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2009 р. № 0000522310/2/16006.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 р. (суддя -Єфанова О.В.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді: Юхименко О.В., Руденко М.А.), позовні вимоги задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 р. № 0000522310/2/16006.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач та Прокуратура Дніпропетровської області звернулися до Вищого адміністративного суду України із аналогічними касаційними скаргами, у яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційні скарги не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нікопольською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Нікопольський хлібокомбінат»з питань відображення в податковому обліку експортних операцій за період з 01.03.2006 р. по 31.07.2006 р. За результатами перевірки 22.12.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0364132310/0/66208, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 180 726,00 грн., в тому числі: за основним платежем -590 363,00 грн., за штрафними санкціями -590 363,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 01.04.2009 р. №8434/10/25-008 податкове повідомлення-рішення №0364132310/0/66208 скасовано у частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 295 181,50 грн. На підставі абз. «а»пп. 5.3 п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253, податкове повідомлення-рішення від 22.12.2008р. № 0364132310/0/66208 є відкликаним.

Відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 р. №0000522310/2/16006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 885 544,50 грн., в тому числі: за основним платежем -590 363,00 грн., за штрафними санкціями -295 181,50 грн.

Підставою для винесення вказаного повідомлення-рішення було порушення позивачем вимог пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168-97/ВР (надалі -Закон № 168-97/ВР) у зв'язку з неправомірним застосуванням нульової ставки ПДВ до вартості експортованого товару на адресу нерезидента, який за даними податкового органу на момент укладення договору був ліквідований.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також повноту та всебічність надання юридичної оцінки обставинам справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів про задоволення позовних вимог обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою вантажною митною декларацією.

При цьому, в силу статті 86 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Нікопольський хлібокомбінат»протягом березня-липня 2006 року шляхом укладення угод комісії: від 03.03.2006 р. № 03/03-06, від 27.04.2006 р. № 27/04-06, від 05.06.2006 р. № 05/06-06, від 03.07.2006 р. № 03/07-06 з комісіонером ТОВ «Тім-Трейд»(код ЄДРПОУ 33197858, смт. Покотилівка, Харківська область) експортував шкури великої рогатої худоби на адресу нерезидента VINTON CORPORATION A.V.V. (Watapanastraat, 7, Ponton 51270 Organjestad, Aruba, Королівство Нідерланди) на загальну суму 2 951 815,09 грн.

Керуючись п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР, позивач застосував нульову ставку оподаткування податком на додану вартість по експортних операціях на підставі вантажних митних декларацій (надалі -ВМД), оформлених на експорт шкур великої рогатої худоби на виконання зовнішньоекономічних контрактів, укладених комісіонером ТОВ «Тім-Трейд»з компанією-нерезидентом VINTON CORPORATION A.V.V., а саме:

- зовнішньоекономічний контракт від 20.03.2006 р. № 2006/03-20;

- зовнішньоекономічний контракт від 28.04.2006 р. № 2006/04-28;

- зовнішньоекономічний контракт від 09.06.2006 р. № 2006/06-09;

- зовнішньоекономічний контракт від 19.07.2006 р. № 2006/07-19;

- зовнішньоекономічний контракт від 12.07.2006 р. № 2006/07-12.

Загальна сума поставки товару за вказаними контрактами за період з 01.03.2006 р. по 31.07.2006 р. складає 2 951 815,09 грн.

Факт експорту товару було підтверджено наданими Нікопольській ОДПІ для перевірки п'ятими примірниками ВМД з відмітками митниці про перетин митного кордону України:

- ВМД № 802000001/6/00/1907 від 17.03.06р., загальна фактурна вартість 494848,69грн.;

- ВМД № 802000001/6/00/2087 від 23.03.06 р., загальна фактурна вартість 497468,13грн.;

- ВМД № 802000001/6/00/3398 від 05.05.06 р., загальна фактурна вартість 495633,36 грн.;

- ВМД № 802000001/6/00/4599 від 15.06.06 р., загальна фактурна вартість 495003,17 грн.;

- ВМД № 802000001/6/00/6066 від 27.07.06 р., загальна фактурна вартість 481213,49 грн.;

- ВМД № 802000001/6/00/5811 від 21.07.06 р., загальна фактурна вартість 487648,25 грн.

У відповідності до ст. 1, 3, 11, 70 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV, що був чинним на момент укладення та виконання зазначених угод, до виключної компетенції митних органів віднесено безпосереднє здійснення митної справи -порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане із встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України. Митне оформлення є виконанням митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів.

Пунктом 4 Положення «Про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 574, передбачено, що митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД.

Нормою част. 3 ст. 86 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення (част. 4 ст. 86 Митного кодексу України).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що поставка позивачем товару на експорт є юридично значимим фактом, оскільки зазначені ВМД були належним чином оформлені та прийняті митним органом, що, в свою чергу, є необхідною та достатньою умовою для застосування нульової ставки податку на додану вартість при визначенні бази оподаткування з вартості таких операцій відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість».

Крім того, суди дійшли правильного висновку стосовно того, що лист Податкової та Митної адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерланди від 23.05.2007 р. № HEF 39045, яким повідомлено про ліквідацію 06.03.2006 р. компанії VINTON CORPORATION A.V.V., та на підставі якого ґрунтується позиція відповідача, не може бути належним доказом неправомірності застосування позивачем нульової ставки ПДВ, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (част. 3 ст. 1011 Цивільного кодексу України).

Поширена практика укладення зовнішньоекономічних угод шляхом посередницьких послуг, зокрема за договорами комісії, свідчить про потребу продавця (комітента) оптимізувати за сприяння комісіонера вирішення багатьох проблем, пов'язаних із самостійними пошуками контрагентів, оформленням i виконанням укладених з ними угод, митного оформлення товару тощо.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що за вищеперерахованими договорами саме комісіонер ТОВ «Тім-Трейд», а не комітент (ВАТ «Нікопольський хлібокомбінат») безпосередньо контактував з покупцем від свого імені, що призвело до виникнення прав та обов'язків комісіонера-посередника щодо третьої особи (компанії-нерезидента VINTON CORPORATION A.V.V.), якою є покупець.

Судом встановлено, що в передбачені договорами комісії строки, комісіонер розрахувався з позивачем у повному обсязі за рахунок грошових коштів, що надійшли комісіонеру від компанії-нерезидента VINTON CORPORATION A.V.V.

Враховуючи викладене, а також добросовісне виконання комітентом ВАТ «Нікопольський хлібокомбінат» умови договорів комісії, зовнішньоекономічних угод (реальність яких не оскаржуються), підтвердження реальності вивезення товару на підставі оформлених вантажних митних декларацій, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо правомірності застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при визначенні бази оподаткування з вартості зазначених операцій

А відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає безпідставними доводи податкового органу та Прокуратури Дніпропетровської області про порушення позивачем пп. 6.1.1 п. 6.1, п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та вказує на протиправність винесеного ним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судом першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області та касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 р. у справі № 2а-7845/09/0470 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.