Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а-11825/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2012 року 14:28 № 2а-11825/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Ч.А.К" доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 серпня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство "Ч.А.К" (далі по тексту -позивач, ПП "Ч.А.К") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року №00001072230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2012 року позовну заяву ПП "Ч.А.К" залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви у спосіб, встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-11825/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 жовтня 2012 року.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва з метою надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 30 жовтня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 30 жовтня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 12 квітня 2012 року №00001072230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ПП "Ч.А.К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 291 767,50 грн., у тому числі за основним платежем на -233 414,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 353,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 29 березня 2012 року №98/22-30/20075767 "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Ч.А.К" (код ЄДРПОУ 20075767) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Бусож" (код ЄДРПОУ 32979172) та ТОВ "Прострор" (код ЄДРПОУ 33148664) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року" (далі по тексту -Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 233 414,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року -233 414,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Бусож" існує розбіжність між задекларованими податковими зобов'язаннями вказаного контрагента та податковим кредитом позивача відповідно до даних, що містяться у "Системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"; за даними акта перевірки контрагента позивача - ТОВ "Бусож", складеного ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи для здійснення будь-якого виду діяльності, за юридичною адресою підприємство не знаходиться, встановити фактичне місцезнаходження немає можливості; згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно - західній залізниці від 18 листопада 2011 року №483, підписи від імені директора контрагента позивача ТОВ "Бусож" на податковій декларації від 23 вересня 2011 року №11253/10, реєстрі виданих та отриманих податкових накладних від 23 вересня 2011 року №11253/10, нотаріальній довіреності від 07 вересня 2011 року №255986 виконані іншою особою.

Крім того, актом перевірки встановлено, що ПП "Ч.А.К" самостійно подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Прострор", станом на день проведення перевірки за серпень 2011 року розбіжностей по задекларованих сумах податкового кредиту ПП "Ч.А.К" та податкового зобов'язання ТОВ "Прострор" не встановлено.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Бусож" підтверджений відповідним первинними документами та належним чином оформленими податковими накладними; послуги придбавались з метою використання у власній господарській діяльності позивача; висновки про нікчемність укладених правочинів не підтверджуються жодними доказами.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необґрунтованими позовні вимоги ПП "Ч.А.К", виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ПП "Ч.А.К" та ТОВ "Бусож", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ПП "Ч.А.К" (замовник) та ТОВ "Бусож" (виконавець) укладено договір від 01 серпня 2011 року №08/11, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати ремонтні, монтажні, демонтажні, установочні та зварювальні роботи, а замовник приймає виконані належним чином будівельно-монтажні роботи та оплачує їх вартість, згідно умов договору.

Відповідно до актів виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи, ТОВ "Бусож" здійснило ремонт приміщення публічної бібліотеки імені Панаса Мирного та виписало на адресу ПП "Ч.А.К" податкові накладні від 18 серпня 2011 року №4 та від 31 серпня 2011 року №15 на загальну суму 577 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -96 166,67 грн.

01 квітня 2011 року між ПП "Ч.А.К" (замовник) та ТОВ "Бусож" (виконавець) укладено договір №04/11, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати роботи з ручного зварювання на об'єкті Аеропорт "Бориспіль" термінал Д.

Згідно акту виконаних робіт, копія якого міститься в матеріалах справи яких знаходяться в матеріалах справи, ТОВ "Бусож" виконало роботи з ручного зварювання на об'єкті Аеропорт "Бориспіль" термінал Д та виписало на адресу ПП "Ч.А.К" податкову накладну від 29 серпня 2011 року №5 на загальну суму 217 112,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -36 185,33 грн.

В оплату за надані будівельно-монтажні роботи ПП "Ч.А.К" перерахувало на рахунок ТОВ "Бусож" грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, зокрема на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Бусож", у зв'язку з придбанням підрядних робіт.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем наданих послуг і виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних будівельно-монтажних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії наступних документів: податкових накладних, виписок банку, зокрема по відносинам з ТОВ "Бусож", копії господарських договорів, копії актів приймання виконаних будівельних робіт, копії рахунків на оплату, копії актів надання послуг та копії рахунків-фактур, копію ліцензії, яка підтверджує, що господарська діяльність ПП "Ч.А.К", пов'язана із створенням об'єктів архітектури.

Надані позивачем документи, на думку суду, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних робіт в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операції з ТОВ "Бусож", а також не дають змоги ідентифікувати участь ТОВ "Бусож" у виконанні зазначених будівельних робіт, зокрема у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у ТОВ "Бусож" наявні складські приміщення, автомобільний чи будь-який інший транспорт, трудові ресурси та устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем будівельно-монтажних робіт, яким чином надавались роботи, а також доказів того, що придбані роботи виконувались саме ТОВ "Бусож".

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Бусож" носять реальний характер, а придбані будівельно-монтажні роботи використані в межах господарської діяльності.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ПП "Ч.А.К" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року №0003972240 є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ ПП "Ч.А.К" про скасування податкового повідомлення-рішення документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Ч.А.К" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Ч.А.К" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко