Рішення

від 20.11.2012 по справі 5009/4016/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/95/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа № 5009/4016/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс»(36023, м. Полтава, б-р Боровиковського, 12, кв. 91)

до Приватного підприємства «Азов-Газ»(71107, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, 51)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Незвицька Г.С. - довіреність № 486 від 19.11.2012 р.

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс»звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Азов-Газ» заборгованості за договором поставки газу № 22-01-1/СГ-10 від 22.01.2010 р. в сумі 40480,00 грн., з яких: 36800,00 грн. сума основного боргу та 3680,00грн. сума штрафу.

В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 610-612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України та умови договору № 22-01-1/СГ-10 від 22.01.2010 р. При цьому вказує, що за поставлений згідно договору № 22-01-1/СГ-10 від 22.01.2010 р. газ скраплений на загальну суму 82800,00 грн., відповідач розрахувався лише частково в сумі 46000,00 грн. Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача утворився основний борг в сумі 36800,00 грн. За порушення виконання грошового зобов'язання, на підставі пункту 6.4 Договору, відповідачу нараховано до сплати штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу (3680,00 грн.). Просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4016/12, розгляд якої призначено на 20.11.2012 р.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів його технічної фіксації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи викладені у позовній заяві та відповів на питання суду.

Відповідач -вимоги суду, викладені в ухвалі від 26.10.2012 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 26.10.2012 р. про порушення провадження по даній справі та призначення її до розгляду на 20.11.2012 р. була направлена судом на адресу відповідача: 71107, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, 51, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 19.11.2012р. наявний в матеріалах справи). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 20.11.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали свідчать, що 22.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВГ ПЛЮС»(Продавцем, позивачем у справі) та Приватним підприємством «Азов-Газ»(Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 22-01-1/СГ-10 (надалі - Договір), за умовами якого, Продавець зобов'язався передати Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ скраплений на умовах даного Договору.

Згідно із пунктом 5.1 Договору оплата за газ скраплений здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% від вартості замовленої Покупцем партії на підставі рахунків фактур Продавця. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Право власності на кожну партію відвантаженого газу скрапленого переходить від Продавця до Покупця в момент завантаження газу скрапленого в транспортний засіб Покупця та підписання супровідних документів (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку прострочення оплати, згідно з умовами, передбаченими п. 5.1 даного Договору, більш ніж на 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує штраф Продавцю в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

В пункті 10.1 Договору сторонами узгоджено, що термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання і до 31.12.2010 р., а в частині проведення розрахунків -до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору позивач, зокрема, в грудні 2010 р., поставив відповідачу газ скраплений на загальну суму 82800,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 01-12-1 від 01.12.2010 р.

Газ отримано Чердаклієвим В.П. на підставі Довіреності № 50 від 01.12.2010 р.

На оплату поставленого газу позивачем 01.12.2010 р. було виставлено рахунок-фактуру № 01-12-1 від 01.12.2010 р.

Платежами, здійсненими 01.12.2010 р. на суму 7000,00 грн., 02.12.2010 р. на суму 8000,00 грн., 03.12.2010 р. на суму 4000,00 грн., 06.12.2010 р. на суму 23000,00 грн. та 08.12.2010 р. на суму 4000,00 грн., відповідач частково сплатив за отриманий газ, всього на суму 46000.00 грн.

Решта боргу в сумі 36800,00 грн. залишилась несплаченою.

Станом на 31.12.2010 р. заборгованість відповідача складала 36800,00 грн., що підтверджується двостороннім підписаним та завіреним печатками Актом звірки взаєморозрахунків.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Азов-Газ» заборгованості за договором поставки газу № 22-01-1/СГ-10 від 22.01.2010 р. в сумі 40480,00 грн., з яких: 36800,00 грн. сума основного боргу та 3680,00грн. сума штрафу,, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчить долучена до матеріалів справи копія ТТН № 01-12-1 від 01.12.2010 р. позивач передав відповідачу газ скраплений на суму 82800,00 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Вартість газу після його прийняття відповідач оплатив не в повному обсязі.

В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 36800,00 грн.

Доказів погашення суми боргу за отриманий газ відповідачем господарському суду надано не було.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача газу.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 36800,00 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата штрафу.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції ; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимога про стягнення штрафу була заявлена позивачем на підставі п. 6.4 Договору, яким передбачено, що у випадку прострочення оплати, згідно з умовами, передбаченими п. 5.1 даного Договору, більш ніж на 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує штраф Продавцю в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строку оплати газу підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3680,00 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 22-01-1/СГ-10 від 22.01.2010 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Азов-Газ»(71107, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, 51, код ЄДР 31914863, п/р № 26002330477641 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс»(36023, м. Полтава, б-р Боровиковського, 12, кв. 91, код ЄДР 36396839, п/р № 26003228216100 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму 36800 (тридцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, суму 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу, та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.11.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко