Рішення

від 12.11.2012 по справі 5006/48/82/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.12 р. Справа № 5006/48/82/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про стягнення 8 765,96 грн.

за участю представників:

від позивача Цацуліна Т.О. - представник за довіреністю

від відповідача Туровська В.Г. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 12.11.2012, оскільки 23.10.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення:

- боргу за активну електроенергію, спожиту в червні-липні 2012 року у розмірі 5 329,70грн.;

- пені у розмірі 2 748,68 грн., нарахованої у період з 01.10.2011 по 31.07.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року;

- 3 % річних у розмірі 537,07 грн., нарахованих за період з 01.10.2011 по 31.07.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року;

- інфляційних нарахувань у розмірі 150,51 грн., нарахованих за період з 01.09.2011 по 31.07.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року.

В обґрунтування с?воїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 372 від 17.06.2010 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Димитрівський міський відділ Головного у?правління Міністерства внут?рішніх справ України в Донець?кій області є бюджетною установою та фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету. Кошторисом видатків на 2012 рік не передбачено видатків на оплату пені та 3% річних. Також відповідач зазначив, що оплата електроенергії, використаної в поточному місяці, можлива тільки в наступному, внаслідок чого відповідачем було запропоновано внести відповідні зміни до договору в частині строку оплати рахунків, однак позивачем відмовлено у внесенні таких змін.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарськ?ий суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

17.06.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Димитрівським міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 372 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 59,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.5 Договору, він набирає чинності з дня підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було неодноразово пролонговано на наступний рік і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 5 "Порядок розрахунків" до цього Договору. В свою чергу, відповідно до п. 3.1.1 Договору постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача своєчасну плату за поставлену електричну енергію.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору.

За підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем додатку №10 "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" та інших умов договору (п. 3 Додатку № 5 до Договору).

Розрахунковий період встановлено споживачу з 00-00 годин 18 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 17 числа поточного місяця (п.1 Додатку №5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у квітні 2011 року: активна електрична енергія - 13999 кВт/год, реактивна електрична енергія - 11199 кВАр/год.;

- у травні 2011 року: активна електрична енергія - 8497 кВт/год, реактивна електрична енергія - 6798 кВАр/год.;

- у червні 2011 року: активна електрична енергія - 3441 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2753 кВАр/год.;

- у липні 2011 року: активна електрична енергія - 2496 кВт/год, реактивна електрична енергія - 1997 кВАр/год.;

- у серпні 2011 року: активна електрична енергія - 4541 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3633 кВАр/год.;

- у вересні 2011 року: активна електрична енергія - 4163 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3330 кВАр/год.;

- у жовтні 2011 року: активна електрична енергія - 7309 кВт/год, реактивна електрична енергія - 5847 кВАр/год.;

- у листопаді 2011 року: активна електрична енергія - 13581 кВт/год, реактивна електрична енергія - 10865 кВАр/год.;

- у грудні 2011 року: активна електрична енергія - 11305 кВт/год, реактивна електрична енергія - 9044 кВАр/год.;

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 10568 кВт/год, реактивна електрична енергія - 8454 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 18309 кВт/год, реактивна електрична енергія - 14647 кВАр/год.;

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 13569 кВт/год, реактивна електрична енергія - 10855 кВАр/год.;

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 15617 кВт/год, реактивна електрична енергія - 12494 кВАр/год.;

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 4901 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3921 кВАр/год.;

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 4472 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3578 кВАр/год.;

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 4504 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3603 кВАр/год.;

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за період квітень 2011 року - липень 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у період з квітня 2011 року по липень 2012 року і виставив відповідні рахунки для здійснення оплати, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 9 Додатку № 5 до Договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку грошовими коштами на рахунки постачальника, які вказані у розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу, що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (абз.2 п.9 Додатку №5 до Договору).

Судом встановлено, що:

- рахунок № 02/372 від 18.04.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 13 316,41 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 518,33 грн. отримано відповідачем 18.04.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 25.04.2011;

- рахунок № 02/372 від 20.05.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 8 398,78 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 315,49 грн. отримано відповідачем 20.05.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 27.05.2011;

- рахунок № 02/372 від 20.06.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 3 450,36 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 134,64 грн. отримано відповідачем 20.06.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 27.06.2011;

- рахунок № 02/372 від 18.07.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 2 502,79 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 95,26 грн. отримано відповідачем 18.07.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 25.07.2011;

- рахунок № 02/372 від 19.08.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 4 553,35 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 171,30 грн. отримано відповідачем 19.08.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 26.08.2011;

- рахунок № 02/372 від 21.09.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 4 174,32 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 159,86 грн. отримано відповідачем 21.09.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 28.09.2011;

- рахунок № 02/372 від 21.10.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 7 328,88 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 273,71 грн. отримано відповідачем 21.10.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 28.10.2011;

- рахунок № 02/372 від 22.11.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 14 256,79 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 528,89 грн. отримано відповідачем 22.11.2011, строк оплати за вказаним рахунком - до 29.11.2011;

- рахунок № 02/372 від 20.12.2011 за спожиту активну електроенергію на суму 11 886,53 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 439,51 грн. отримано відповідачем 21.12.2011 строк оплати за вказаним рахунком - до 28.12.2011;

- рахунок № 02/372 від 20.01.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 11 365,25 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 429,01 грн. отримано відповідачем 20.01.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 27.01.2012;

- рахунок № 02/372 від 21.02.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 19 690,24 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 744,35 грн. отримано відповідачем 21.02.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 28.02.2012;

- рахунок № 02/372 від 20.03.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 15 146,26 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 569,76 грн. отримано відповідачем 20.03.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 27.03.2012;

- рахунок № 02/372 від 23.04.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 17 514,78 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 673,96 грн. отримано відповідачем 23.04.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 30.04.2012;

- рахунок № 02/372 від 21.05.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 5 496,56 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 208,27 грн. отримано відповідачем 21.05.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 28.05.2012;

- рахунок № 02/372 від 20.06.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 5 080,37 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 197,05 грн. отримано відповідачем 21.06.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 28.06.2012;

- рахунок № 02/372 від 20.07.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 5 116,73 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 198,06 грн. отримано відповідачем 20.07.2012, строк оплати за вказаним рахунком - до 27.07.2012;

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

З наданих копій банківських виписок та платіжних доручень вбачається, що відповідачем при виконанні Договору порушувались вищезазначені строки проведення розрахунків за спожиту протягом квітня 2011 року по липень 2012 року електричну енергію.

Позивачем заявлено до стягнення суму боргу за активну електроенергію у розмірі 5 329,70 грн. за період з червня по липень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжного доручення № U2455588 від 23.08.2012 відповідачем сплачена частина суми заборгованості за липень 2012 року у розмірі 25,96 грн.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку сума заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 25,96 грн. була сплачена відповідачем 23.08.2012, а позивач звернувся з даним позовом до суду 11.09.2012 (згідно вхідного штампу господарського суду Донецької області на позовній заяві), тобто спір в частині вказаних вимог був відсутній до порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, з поданих сторонами платіжного доручення № U2786763 від 24.09.2012 на суму 5 077,00 грн. та платіжного доручення № 332 від 23.10.2012 на суму 4 623,24 грн., а також супровідного листа від 25.10.2010 до платіжного доручення № 332 від 23.10.2012, у якому відповідач просив зарахувати з вказаної суми 226,74 грн. в рахунок погашення заборгованості за липень 2012 року, вбачається, що відповідачем сплачено позивачу заборгованість за спожиту у червні-липні 2012 року електроенергію в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні 12.11.2012 підтвердив отримання від відповідача коштів у розмірі 5 303,74 грн. в якості погашення заборгованості за електроенергію, спожиту у червні-липні 2012 року.

Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість у розмірі 5 303,74 грн. по сплаті спожитої активної електроенергії у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту активну електроенергію 5 303,74 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача:

- пеню у розмірі 2 748,68 грн., нараховану у період з 01.10.2011 по 31.07.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року;

- 3 % річних у розмірі 537,07 грн., нарахованих у період з 01.10.2011 по 31.07.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року;

- інфляційні втрати у розмірі 150,51 грн., нараховані у період з 01.09.2011 по 31.07.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 372 від 17.06.2010 відповідачем суду не надано.

Господарський суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) у якому вказано, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 до Договору "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати електричної енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його невірним, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки.

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах періоду, визначеного позивачем, становить 2 715,59 грн.

Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають, у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований. За здійсненим судом перерахунком, в межах періоду, визначеного позивачем, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині вимог про стягнення 5 303,74 грн. позивачу не повертається, оскільки позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору за подання майнового позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85320, Донецька область, м. Димитров, вул. Артема, 73-А, ідентифікаційний код 23312044, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (83601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 2 715 (дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 51 коп. та 1 581 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одну) грн. 98 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" 5 303,74 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 19.11.2012.

Суддя Сажнева М.В.