Рішення

від 13.11.2012 по справі 8/5007/1146/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" листопада 2012 р. Справа № 8/5007/1146/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.М. - дов. №5489/19 від 28.12.11р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ефект" (м.Житомир)

про стягнення 1779,92 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1779,92 грн. заборгованості за спожитий природний газ та його транспортування згідно договорів №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р. та №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р., з яких 1633,56 грн. - сума основного боргу, 23,59 грн. - 3% річних, 4,86 грн. - інфляційні та 117,91 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р., договір №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р., додатки до договорів, розрахунки суми боргу, акти приймання-передачі, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.11р. між сторонами був укладений договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) №7-2011-ТР-480 (а.с.9-10), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу (замовнику) послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів, а замовник зобов'язаний сплатити позивачу вартість наданих послуг з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору (п.1.1, п.1.2 договору).

01.12.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ПП-1313 (а.с.13-14), згідно з умовами якого позивач (постачальник) постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Згідно з п. 4.3 договору №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р. та п. 4.5 договору №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р., розрахунковий період становить 1 місяць - з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п.п. 4.5 та 4.6 договорів відповідно, оплата вартості послуг за транспортування природного газу ГРМ та з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору.

У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ, або вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як передбачено пунктами 4.6 договору №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р. та п. 4.7 договору №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р.4.7, оплата послуг за транспортування газу ГРМ і оплата вартості послуг з постачання природного газу за цими договорами здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача.

На виконання умов даного договору, позивач протягом січня - квітня 2012 р. поставив відповідачеві природний газ в кількості 810 м. куб. на загальну суму 3838,19 грн., що підтверджується актами приймання-передачі (а.с. 16-19).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Пунктами 5.3.2 та 5.3.3 договорів, відповідно, №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р. та №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р. сторони визначили, що відповідач зобов'язаний оплачувати позивачеві вартість послуг з транспортування газу ГРМ та вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договорами.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого газу виконав частково, сплативши позивачеві 2204,63 грн.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 1633,56 грн. (3838,19 грн. - 2204,63 грн.), яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р. на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) та №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р. на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договорами зобов'язання щодо оплати вартості спожитого природного газу в повному обсязі та у встановлений договорами строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1633,56 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем в позовній заяві за порушення термінів оплати вартості поставленого газу заявлено до стягнення з відповідача 117,91 грн. пені, 4,86 грн. інфляційних та 23,59 грн. 3% річних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 6.2 договору №7-2011-ТР-480 від 01.10.11р. та п.6.2.2 договору №7-2012-ПП-1313 від 01.12.11р., у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених цим договором, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, інфляційні та 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ефект", 10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 4, код ЄДРПОУ 13575512

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071

- 1633,56 грн. - основного боргу;

- 117,91 грн. - пені;

- 23,59 грн. - 3% річних;

- 4,86 грн. - інфляційних;

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання:23/11/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)