Рішення

від 16.11.2012 по справі 5011-41/14153-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/14153-2012 16.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Плюс» Простягнення 75 610,19 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бокій Т.Г. -дов. № 24/04-2012 від 24.04.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Плюс»про стягнення 75 610, 19 грн. боргу.

Ухвалою від 11.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

16.11.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення почтового відправлення з якого вбачається, що ТОВ «Оптіма Груп»ухвала про порушення провадження у справі була отримана 18.10.2012 р.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Груп»(покупець) був укладений договір поставки № 6А/10, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передавати, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах, визначених даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару.

Умовами пункту 5.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється на умовах реалізації, протягом наступного місяця за звітним за товар, що реалізований у попередньому (звітному) місяці згідно звіту про товарні залишки на складі покупця.

Відповідно до п. 5.2 договору, сторони періодично (раз у квартал) здійснюють звірки взаєморозрахунків, при цьому постачальник зобов'язаний оформити зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків та направити його покупцю. Покупець зобов'язаний підписати акт звірки взаємних розрахунків протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання покупцем, або у цей же строк надати постачальнику мотивовані заперечення.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний щомісяця протягом 5 (п'яти) робочих днів з початку наступного за звітним, надати постачальнику інформацію про залишки неоплаченого товару.

Умовами п.п. 10.1 та 10.2 сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками, та діє по 25 травня 2011 року; у випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про свій намір його розірвати даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Судом встановлено, що жодна зі сторін у терміни встановлені умовами договору не заявляла про його розірвання, у зв'язку з чим він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на підставі договору поставки № 6А/10 від 25.05.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»за період з 25.10.2010 р. до 25.05.2012 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма Плюс»товар на загальну суму 1 521 916,52 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивач після припинення дії договору поставки № 6А/10 від 25.05.2010 р. на підставі замовлень відповідача у період з 18.06.2012 р. до 17.08.2012 р. здійснив поставку товару на суму 386 474,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару, як за договором так і накладними виконав частково у розмірі 960 609,24 грн. та частково повернув товар на суму 872 171,63 грн., у зв'язку з чим заборгованість за договором складає 75 610,19 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків станом на 27.09.2012 р., який підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 75 610,19 грн. боргу за поставку продукції згідно договору поставки № 6А/10 від 25.05.2010 р. та видаткових накладних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що між сторонами у період з 18.06.2012 р. до 17.08.2012 р. в частині поставки продукції на суму 386 474,54 грн. склалися позадоговірні правовідносини на підставі загальних норм зобов'язального права.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Таким чином, зобов'язання з оплати поставленої продукції на суму 386 474,54 грн. у відповідача виникло з моменту її поставки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами пункту 5.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється на умовах реалізації, протягом наступного місяця за звітним за товар, що реалізований у попередньому (звітному) місяці згідно звіту про товарні залишки на складі покупця.

Відповідно до п. 5.2 договору, сторони періодично (раз у квартал) здійснюють звірки взаєморозрахунків, при цьому постачальник зобов'язаний оформити зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків та направити його покупцю. Покупець зобов'язаний підписати акт звірки взаємних розрахунків протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання покупцем, або у цей же строк надати постачальнику мотивовані заперечення.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний щомісяця протягом 5 (п'яти) робочих днів з початку наступного за звітним, надати постачальнику інформацію про залишки неоплаченого товару.

Оскільки відповідач не надав позивачу звіту про товарні залишки на складі покупця по реалізованому та нереалізованому товару (доказів протилежного відповідачем не надано), то покупець зобов'язаний оплатити весь поставлений йому за договором товар.

Крім того, строк дії договору поставки № 6А/10 від 25.05.2010 р. закінчився 25.05.2012 р. у зв'язку з чим відповідач мав виконати свої зобов'язання з оплати до припинення його дії.

Разом з тим, відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар згідно договору поставки № 6А/10 від 25.05.2010 р. та видаткових накладних, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 75 610,19 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків підписаним представниками та скріплений печатками сторін.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 75 610,86 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Груп»(місцезнаходження : 01004, м. Київ, Печерський р-н, вул. Рогнединська, 4-А, код ЄДРПОУ 36843389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»(юридична адреса: 04060, м. Київ, вул. Щусєва, 24 А; фактична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, офіс 189, код ЄДРПОУ 33194422) 75 610 (сімдесят п'ять тисяч шістсот десять) грн. 19 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.11.2012 р.

Суддя Спичак О.М.