Рішення

від 15.11.2012 по справі 7/075-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2012 р. Справа № 7/075-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ», Київська область, Броварський р-н, с. Княжичі,

про звернення стягнення на заставлене майно.

за участю представників сторін:

від позивача: Орендівський В.І. -представник за довіреністю № 3123 від 01.10.2012 року;

від відповідача: не з'явились;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

17.09.2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №20/5910 від 13.09.2012 року (вх. №3217 від 17.09.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ»(далі -відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 47-2/20-14 від 22.01.2008 року, у зв'язку з чим позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави на підставі договору застави № 47-2/20-14-з/2 від 30.01.2008 року.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2012 року порушено провадження у справі № 7/075-12 та призначено її розгляд на 18.10.2012 року.

17.10.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»листом № 20/1345 від 16.10.2012 року (вх. № 16490) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання 18.10.2012 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 15.11.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2012 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

У судове засідання 15.11.2012 року представник відповідача у справі, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, повторно не з'явився. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Господарським судом у судовому засіданні 15.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

22.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик»(правонаступником якого згідно статуту від 12.05.2010 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», позивач у справі, кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТА»(позичальник за договором) було укладено кредитний договір № 47-2/20-14 (далі -кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого, кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (далі по тексту «Кредит»або «Кредитна лінія») з лімітом кредитування у сумі 650 000,00 грн., строком з 22.01.2008 року до 21.01.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 20% річних.

Позичальник зобов'язаний використати кредитні кошти, які надаються в межах цього договору, для оплати авансової вартості предмета лізингу та адміністративної комісії за договором фінансового лізингу, укладеним з ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», та оплати підготовчих будівельних робіт (п. 1.2 кредитного договору).

Позичальник зобов'язується, у відповідності до п. 1.3. кредитного договору, сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції (неустойку) та інші видатки у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути кредитору суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Згідно п. 4.1. кредитного договору за користування кредитною лінією позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору відсотки із розрахунку 20% річних.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору нараховані відсотки позичальник сплачує на рахунок № 36007000211369 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця у якому здійснюється нарахування відсотків. Остання сплата відсотків здійснюється разом з остаточним погашенням заборгованості по кредитній лінії.

Пунктом 4.5 кредитного договору визначено, що позичальник сплачує кредитору комісію за управління кредитною лінією в сумі 500,00 грн. щомісяця на рахунок № 6111300141001 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670 не пізніше останнього банківського дня місяця, починаючи з наступного місяця від початку дії договору.

Повернення кредитних коштів позичальник здійснює на позичковий рахунок №20737000111369 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, в термін, що вказаний у п 1.1 цього договору згідно з графіком, визначеним в п 4.6 кредитного договору.

За невиконання або не належне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та цим договором (п. 6.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 6.1.2. кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного погашення , але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

Як встановлено господарським судом, в подальшому між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТА»були укладені додаткові угоди до кредитного договору №47-2/20-14 від 22.01.2008 року, а саме: Додатковий договір №1 від 31.07.2008 року, Додатковий договір №2 від 30.09.2008 року, Додатковий договір №3 від 25.12.2008 року, Додатковий договір №4 від 30.01.2009 року, Додатковий договір №6 від 31.03.2009 року, Додатковий договір №7 від 15.06.2009 року, Додатковий договір №8 від 20.12.2010 року.

Відповідно до п. 1 Додаткового договору №8 від 20.12.2010 року сторони домовились викласти п. 1.1 розділу 1 кредитного договору в наступній редакції: «1.1. Кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (далі -«Кредит»або «Кредитна лінія») з лімітом кредитування в сумі 80 000,00 гривень , строком до 29 серпня 2011 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 20% річних».

Пунктом 2 Додаткового договору №8 від 20.12.2010 року змінено графік повернення кредитних коштів та внесено зміни до пункту 4.6 розділу 4 кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.2.2.1 розділу 2 кредитного договору в редакції Додаткового договору №8 від 20.12.2010 року сторони погоджуються з тим, що зобов'язання кредитора надавати кошти в межах кредитної лінії виникає з моменту виконання наведених нижче умов, зокрема, укладання договору застави обладнання, яке належить майновому поручителю ТОВ «СІНТЕЗ».

Господарським судом встановлено що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СІНТА»30.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик»(заставодержатель за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ»(заставодавець за договором, відповідач у справі) було укладено договір застави №47-2/20-14-з/2 (далі - договір застави).

Згідно п. 1.1 договору застави з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СІНТА»(далі -боржник), що випливають з кредитного договору №47-2/20-14 від 22 січня 2008 року, укладеного між заставодержателем та боржником (далі -кредитний договір), за умовами якого боржник зобов'язаний повернути заставодержателю в термін до 21 січня 2011 року кредитні кошти в сумі 650 000,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, а також комісії, можливі штрафи та пеню відповідно до умов кредитного договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю майно -обладнання (надалі -«Предмет застави»або «Заставлене майно»), а саме:

- машина для висікання та біговки ML 750M, інвентарний номер 03002, виробництво Китай -1шт.;

- машина фальцювальна Morgana Major, інвентарний номер 03003, виробництво Великобританія -1шт.;

- принтер-копір Xerox DocuColor 12, інвентарний номер 03004 -1шт.

Відповідно до п 1.2 договору застави предмет застави знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лепсе 8 та належить заставодавцю на праві власності що підтверджується випискою з балансового рахунку заставодавця № 10 «Основні засоби»від 30 січня 2008 року.

За домовленістю сторін загальна заставна вартість заставленого майна становить 165 000,00 грн . З описом та оцінкою заставленого майна сторони згодні (п.1.4 договору застави).

Заставлене майно, згідно п. 1.5 договору застави, залишається у володінні та користуванні заставодавця протягом всього строку дії цього договору. Ризик випадкової загибелі заставленого майна несе заставодавець.

У відповідності до п. 1.6 договору застави при невиконані боржником зобов'язань, забезпечених цією заставою, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, відповідно до чинного законодавства України та цього договору шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на заставлене майно у випадку, якщо у момент настання строку виконання будь якого зобов'язання, передбаченого кредитним договором, воно не буде виконане , а також у разі невиконання заставодавцем будь-яких своїх зобов'язань передбачених цим договором, та недійсності його гарантій і запевнень (п 5.1 договору застави).

Згідно п. 5.3 договору застави у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, або прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи стосовно заставодавця та/або боржника, заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язань забезпечених цією заставою.

На вимогу заставодержателя, відповідно до п 5.4 договору застави, заставлене майно повинно бути реалізоване або передане на реалізацію третім особам, а виручені кошти направлені на погашення заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 6.1 договору застави визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 6.2 договору застави цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору набувають чинності з моменту їх підписання сторонами.

Як встановлено господарським судом 20.12.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ»укладено додатковий договір № 1 до договору застави № 47-2/20-14-з/2 від 30 січня 2008 року, згідно п. 1. якого сторони домовились п 1.1 розділу 1 договору застави викласти в наступній редакції: «п.1.1. З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СІНТА»(далі -боржник), що випливають з кредитного договору №47-2/20-14 від 22 січня 2008 року, укладеного між заставодержателем та боржником (далі -кредитний договір), за умовами якого боржник зобов'язаний повернути заставодержателю в термін до 29 серпня 2011 року включно кредитні кошти в сумі 80 000,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, а також комісії, можливі штрафи та пеню відповідно до умов кредитного договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю майно -обладнання (надалі -«Предмет застави»або «Заставлене майно»), а саме:

- машина для висікання та біговки ML 750M, інвентарний номер 03002, виробництво Китай -1шт.;

- машина фальцювальна Morgana Major, інвентарний номер 03003, виробництво Великобританія -1шт.;

- принтер-копір Xerox DocuColor 12, інвентарний номер 03004 -1шт.»

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором №47-2/20-14 від 22.01.2008 року виконав належним чином, перерахувавши на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТА»650 000,00 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 12.09.2012 року по особовому рахунку ТОВ «СІНТА»за період з 22.01.2008 року по 31.07.2012 року.

В подальшому, як було зазначено вище, відповідно до Додаткового договору №8 від 20.12.2010 року сторони домовились, що кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 80 000,00 гривень . Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки № 2072.6.00.01.11369, 80 000, 00 грн. - це є перенесена заборгованість по кредиту за договором №47-2/20-14 від 22.01.2008 року.

Пунктом 4.6. кредитного договору (в редакції додаткового договору № 8) встановлено графік погашення кредитних коштів, згідно якого позичальник зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця перераховувати на рахунок кредитора зазначену в графіку грошову суму, та повністю погасити кредит до 29.08.2011 року.

Проте, в порушення умов кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНТА»погашення кредиту у встановлений строк (згідно графіку) здійснило лише частково.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки рахунок № 2077.1.00.01.11369, ТОВ «СІНТА»перерахувало на рахунок позивача 17.03.0211 року 10 000,00 грн., 29.03.2011 року 10 000,00 грн., 29.04.2011 року 5 000,00 грн., разом 25 000,00 грн . У зв'язку з цим у ТОВ «СІНТА»перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 55 000,00 грн.

06.09.2011 року позивач надіслав на адресу боржника -ТОВ «СІНТА»претензію вих.№24-15/967 в сумі 57 438,09 грн. В зазначеній претензії позивач вимагав протягом 30 календарних днів погасити заборгованість за кредитним договором в сумі 57 438,09 грн., яка складається з простроченої суми кредиту, простроченої суми процентів, штрафних санкцій та плати за порушення грошового зобов'язання (копія претензії та докази її отримання боржником наявні в матеріалах справи), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Крім того, листом від 06.09.2011 року №24-15/966 позивач повідомив відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТА»зобов'язань за кредитним договором зобов'язання (копія листа та докази його отримання відповідачем наявні в матеріалах справи).

Факт наявності заборгованості ТОВ «СІНТА»перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «СІНТА»від 12.09.2012 року за період з 22.01.2008 року по 31.07.2012 року, а також ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 25.06.2012 року у справі № 5011-49/1160-2012.

Інших доказів сплати відповідачем заборгованості, що утворилась перед позивачем сторонами суду надано не було.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ч.3 ст. 577 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що ТОВ «СІНТА»заборгованість по кредиту не погасило, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором станом на момент судового розгляду справи склала 55 000,00 грн. заборгованості по кредиту.

У зв'язку з наявністю заборгованості по тілу кредиту, позивачем нараховані відсотки за його користуванням, згідно пунктів 1.1., 4.1 та 4.2. кредитного договору у розмірі 20% річних, що склало 9 174,24 грн. за період з 01.10.2012 року по 31.07.2012 року.

Як визначено пунктом 4.3 кредитного договору, остаточна сплата відсотків здійснюється разом з остаточним погашенням заборгованості по кредитній лінії. Таким чином, позивачем обґрунтовано здійснено їх нарахування за вказаний період.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та складає 9 174,24 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, позивачем нарахована комісія за управління кредитною лінією за період жовтень 2011 року -липень 2012 року у розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи положення п. 4.5. кредитного договору, згідно якого позичальник сплачує кредитору комісію за управління кредитною лінією в сумі 500,00 грн. щомісяця, суд дійшов висновку, що розрахунок комісії за вказаний період є обґрунтованим, арифметично вірним і складає 5 000,00 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1.2. кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного погашення , але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТА»грошового зобов'язання щодо повернення кредиту за кредитним договором №47-2/20-14 від 22.01.2008 року позивачем за період з 20.02.2011 року по 29.02.2012 року нарахована пеня в сумі 6 089,58 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»наданий позивачем розрахунок пені за простроченим кредитом, суд встановив, що він є арифметично невірним та складає 6 085,75 грн.

Також у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТА»грошового зобов'язання зі сплати відсотків по кредиту згідно кредитного договору №47-2/20-14 від 22.01.2008 року, позивачем за період з 28.02.2011 року по 29.02.2012 року нарахована пеня в сумі 127,99 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»наданий позивачем розрахунок пені за простроченими відсотками, суд встановив, що він є арифметично вірним та складає 127,99 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТА»грошового зобов'язання зі сплати комісії за управління кредитною лінією згідно кредитного договору №47-2/20-14 від 22.01.2008 року, позивачем за період з 01.11.2011 року по 29.02.2012 року нарахована пеня в сумі 63,78 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»наданий позивачем розрахунок пені за простроченими комісіями, суд встановив, що він є арифметично вірним та складає 63,78 грн.

Позивачем також нарахована плата за порушення грошового зобов'язання (3% річних) у розмірі 1 867,66 грн. за період з 20.02.2011 року по 31.07.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно позивачем правомірно нараховані 3% річних на суму заборгованості за кредитом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих за період з 20.02.2011 року по 31.07.2012 року, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично вірним та складає 1 867,66 грн .

Враховуючи вищевикладене, оскільки позичальник не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором №47-2/20-14 від 22.01.2008 року і на момент судового розгляду справи в нього існує 55 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 9 174,24 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів, 5 000,00 грн. заборгованості зі сплати комісій за управління кредитною лінією, 6 085,75 грн. пені, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань з повернення кредиту, 127,99 грн. пені, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань зі сплати відсотків по кредиту та 63,78 грн. нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань зі сплати комісії, тому вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, наданої майновим поручителем, є правомірними.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме шляхом звернення стягнення на предмети застави із проведенням процедури прилюдних торгів для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»за кредитним договором №47-2/20-14 від 22.01.2008 року у розмірі 77 319,42 грн. (55 000,00 грн. + 9 174,24 грн. + 5 000,00 грн. + 6 085,75 грн. + 127,99 грн. + 63,78 грн. + 1 867,66 грн.).

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмети застави, а саме: машина для висікання та біговки ML 750M, інвентарний номер 03002, виробництво Китай -1шт.; машина фальцювальна Morgana Major, інвентарний номер 03003, виробництво Великобританія -1шт.; принтер-копір Xerox DocuColor 12, інвентарний номер 03004 -1шт., що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ»(07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 27, код ЄДРПОУ 32651476) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, та за рахунок вказаного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) за кредитним договором №47-2/20-14 від 22.01.2008 року у розмірі 77 319 (сімдесят сім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 42 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ»(07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 27, код ЄДРПОУ 32651476) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 20.11.2012 року