Ухвала

від 19.11.2012 по справі к-58180/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К-58180/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постановуЛуганського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 у справі №2а-22659/09/1270 за позовомЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську доТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінтерстрой» третя особаДержавний реєстратор Луганської міської ради провизнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи та визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту його видачі,- ВСТАНОВИВ:

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати недійсним запис про державну перереєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінтерстрой», припинити юридичну особу та визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту його видачі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009, вказаний позов задоволено частково, припинено юридичну особу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- 17.01.2003 державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради зареєстровано юридичну особу -Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасінтерстрой»(ідентифікаційний код 32326219), про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №1382120000002085, а також цю юридичну особу взято на облік до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську;

- 23.10.2008 державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради проведена реєстраційна дія про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою реєстрації.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог про припинення юридичної особи і відмовляючи у визнані недійсним запису про державну перереєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту його видачі, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Підстави для постановлення судового щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною 2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». Однією з таких підстав є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її вказаним місцезнаходженням.

Норма вказаної статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної вище підстави.

Разом з тим, випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, до 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Податковим кодексом України) були встановлені, зокрема, статтями 10, 11 і 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом саме про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Виходячи із приписів ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення такої особи, тобто, саме з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності юридична особа є такою, що припинилася.

Викладене дає підстави для висновку, що будь-які позовні вимоги, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, мають бути розцінені як вимоги про припинення юридичної особи, яка, в свою чергу, відповідає повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно, і компетенції адміністративних судів.

У розрізі наведеного, з огляду на визначені податковою інспекцією правові підстави для позову, зокрема, норми законодавства, якими регламентується припинення юридичної особи, а не визнання недійсним запису про державну перереєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість, слід враховувати те, що вимоги про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу положень законодавства щодо припинення юридичної особи установчі документи, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці у справі за позовними вимогами про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства або навпаки може міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для припинення юридичної особи.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний