ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2012 р. Справа № 5024/1318/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Горностаївського району Херсонської області в інтересах держави в особі відділу освіти Горностаївської районної державної адміністрації, смт. Горностаївка Херсонської області
про стягнення 34 826 грн. 46 коп.
за участю прокурора в інтересах держави - Черната Т.О. посвідчення № 006225 від 26.09.2012р.
представників сторін:
від позивача - Косован М.В. доручення № 01-11/392 від 06.11.2012р.; Ляхно О.І. дов. від 06.11.2012 року №01-11/392-1;
від відповідача - не з'явився.
в с т а н о в и в:
У вересні 2012 року прокурор Горностаївського району Херсонської області, виступаючи в інтересах держави в особі відділу освіти Горностаївської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства "Горностаївське автотранспортне підприємство-16547", просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за користування комунальним майном, в сумі 49 149,13 грн., з яких основного боргу 14 993,43 грн., індексації 18 642,85 грн., штрафних санкцій 15 512,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконується обов'язок щодо належного розрахування за договором оренди від 01.09.2006 року, укладеному між відділом освіти Горностаївської районної державної адміністрації та відповідачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендним платежам.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.11.2012 року продовжений строк вирішення справи.
22 листопада 2012 року прокурором Горностаївського району було надано заяву про зменшення позовних вимог, де останній просив стягнути з відповідача суму основного боргу 12 660,63 грн., індексацію -20 893,95 грн., пеню -1 271,88 грн. Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 34 826 грн. 46 коп., в межах якої розглядається спір.
Розгляд справи відбувався у судових засіданнях 25.09.2012 року, 16.10.2012 року та 07.11.2012 року, 22.11.2012 року, у які представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.
Так, Державне підприємство "Горностаївське автотранспортне підприємство-16547", не знаходиться за своїм місцезнаходженням: 74600, Херсонська область, Горностаївський район, селище міського типу Горностаївка, вул. Леніна, будинок 201, ідентифікаційний код 21304833, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Витязі з ЄДР від 26.09.2012 р.), а тому і ухвали про призначення розгляду даної справи в суді та відкладення розгляду справи були повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Крім викладеного судом встановлено, що 01.09.2006 року між відділом освіти Горностаївської районної державної адміністрації та державним підприємством "Горностаївське автотранспортне підприємство-16547" укладений договір оренди транспортного засобу, відповідно до якого орендодавець передає а орендар отримує в платне користування автобус спеціалізований АХ-071 «Богдан», номер кузова -У69АХ071049 В11020, дата виготовлення 01.11.2004 року (а.с. 6-7).
Строк оренди встановлюється з дати підписання та діє протягом 5 років (пункт 1.4 договору).
Згідно пункту 2.1 договору орендар зобов'язується за володіння і користування орендованим майном протягом строку дії даного договору вносити орендну плату щомісяця. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить 416,66 грн. на місяць (5 000 грн. на рік).
Відповідно до пункту 2.2 договору орендар зобов'язується вносити орендну плату визначену дійсним договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 календарних днів з моменту виписки орендодавцем відповідних рахунків.
У випадку порушення орендарем строків внесення орендної плати по дійсному договору останній сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 5.2 договору).
Додатком від 01.07.2007 року про зміни та доповнення до договору оренди транспортного засобу від 01.09.2006 року сторони узгодили, що розмір орендної плати визначений на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить 833,33 грн. на місяць (10 000,00 грн. на рік) (а.с. 62).
З матеріалів справи вбачається акт прийому-здачі від 01.09.2006 року відповідно до якого автобус переданий відповідачу у технічно-придатному для використання стані, укомплектований з вказаними приналежностями.
Актом прийому-здачі транспортного засобу від 11.11.2011 року підтверджується повернення відповідачем орендованого автобусу (а.с. 56-57).
Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір найму транспортного засобу, згідно до приписів статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
15.11.2012 року позивачем було надано розрахунок заборгованості, індексації, штрафних санкцій за період з серпня 2006 року по вересень 2012 року.
Суд перевірив розрахунок та встановив, що борг відповідача перед позивачем, з врахуванням часткової сплати заборгованості (яка відображена у наданих позивачем квитанціях та акту приймання - передачі виконаних робіт від 27.05.2009 року (а.с. 108-130)) складає 12 660,63 грн.
Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 12 660,63 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 12 660,63 грн. підлягають задоволенню.
Водночас, позивачем нарахована пеня, відповідно до пункту 5.2 договору від 01.09.2006 року, нарахування якої є правомірним, оскільки згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
У договорі, укладеному між сторонами погоджено, що у випадку порушення орендарем строків внесення орендної плати по дійсному договору останній сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Однак, враховуючи положення постанови Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі №25/187 розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 1 271,88 грн., нарахованих на суму заборгованості за період з 01.04.2012 року по 01.10.2012 року (період нарахування пені був уточнений представниками позивача у судовому засіданні 22.11.2012 року), господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:
12 660,63 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ х 184 (дні прострочки) : 100 = 954,74 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення індексації в сумі 20 893,95 грн. судом відмовлено з врахуванням наступного. З розрахунку заборгованості, індексації, штрафних санкцій, наданого позивачем 15.11.2012 року вбачається нарахування індексації з жовтня 2006 року по листопад 2011 року. З позовної заяви не вбачається підстав нарахування та стягнення індексації.
Посилання представника позивача у судовому засіданні 22.11.2012 року на методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 є передчасними з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З наданих позивачем листів -претензій від 02.12.2009 року №01-11/873 (а.с. 9), від 18.01.2012 року №01-11/10 (а.с. 10), від 13.04.2011 року №01-11/168 (а.с. 14) вбачається звернення позивача до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за орендні платежі без врахування індексації.
Договором оренди транспортного засобу від 01.09.2006 року та додатком від 01.07.2007 року про зміни та доповнення до договору оренди транспортного засобу від 01.09.2006 року сторони узгодили, що розмір орендної плати визначений на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить 416,66 грн. на місяць (5000 грн. на рік) та відповідно - 833,33 грн. на місяць (10 000,00 грн. на рік). Таким чином, сторони узгодили точну суму орендних платежів, які щомісячно сплачувалися відповідачем до 2008 року.
Позивач (у судовому засіданні) посилався на те, що після проведення аудиторської перевірки він перерахував суму орендних платежів з урахуванням індексації за період з серпня 2006 року по листопад 2011 рік, однак доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою (пропозицією) сплатити орендні платежі з індексацією (надавши відповідачу такий розрахунок) матеріали справи не містять, тому такі вимоги є передчасними.
Щодо представництва прокурором інтересів позивача суд зазначає таке.
Чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Враховуючи наведене, представництво інтересів позивача прокуратурою є цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.
На підставі вищезазначеного, позовні вимоги судом задовольняються частково. Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, п. 6 ст. 83, ст. ст. 82-85 ГПК України,
в и р і ш и в :
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Горностаївське автотранспортне підприємство-16547" (74600, Херсонська область, Горностаївський район, селище міського типу Горностаївка, вул. Леніна, будинок 201, ідентифікаційний код 21304833) на користь відділу освіти Горностаївської районної державної адміністрації (74600, Херсонська область, смт. Горностаївка, вул. Радянська, 5, код 02146564) -12 660,63 грн. суму основного боргу та 954,74 суму пені.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства "Горностаївське автотранспортне підприємство-16547" (74600, Херсонська область, Горностаївський район, селище міського типу Горностаївка, вул. Леніна, будинок 201, ідентифікаційний код 21304833) на користь держави в дохід державного бюджету України - 1 609,50 грн. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено -23 листопада 2012 року
Суддя О.С.Грицай
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2012 |
Оприлюднено | 26.11.2012 |
Номер документу | 27620396 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Грицай О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні