cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2012 р. Справа № 26/153
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.- головуючого,
Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2012 року у справі № 26/153 Господарського суду міста Києва за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", м. Київ, про стягнення 1 239 328,95 грн. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню,
за участю представників сторін:
позивача - Чижевська Р.В. (дов. № 113/10 від 26.12.11);
відповідача -Бабій М.В. (дов. дов. № 10 від 20.04.12),
В С Т А Н О В И В:
У липні 2012 року ТОВ "Брок-Енергія" звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу № 26/153 від 20.07.12 таким, що не підлягає виконанню.
Вказував, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.11 у справі № 26/153 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Брок-Енергія" про стягнення 1 239 328,95 грн., постановлено стягнути з нього на користь позивача 883 482,03 грн. боргу, 76 061,72 грн. пені, 222 109,45 грн. інфляційних втрат, 57 675,75 грн. -3 % річних та судові витрати.
20.07.12 Господарським судом міста Києва видано наказ № 26/153 про примусове виконання вказаного рішення суду від 02.06.11.
Зазначав, що 01.09.11 комісією ТОВ "Брок-Енергія", у відповідності з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 894 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", яким встановлено порядок списання заборгованості, складено протокол № 1 про списання заборгованості ТОВ "Брок-Енергія" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в сумі 355 846,92 грн., що складається з 222 109,45 грн. інфляційних втрат, 57 675,75 грн. -3 % річних та 76 061,72 грн. пені.
Також вказував, що 29.07.11 основна сума боргу перед позивачем в розмірі 883 482,03 грн. була погашена відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 503 від 11.05.11, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 29.07.11.
Посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем, заявник просив визнати наказ Господарського суду м. Києва № 26/153 від 20.07.12 в частині стягнення з ТОВ "Брок-Енергія" 883 482,03 грн. боргу, 76 061,72 грн. пені, 222 109,45 грн. інфляційних втрат та 57 675,75 грн. -3 % річних таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 серпня 2012 року (суддя Пінчук В.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2012 року (колегія суддів у складі: Кондес Л.О. -головуючого, Ропій Л.М., Рябуха В.І.) в задоволенні заяви відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність правових підстав до визнання наказу Господарського суду м. Києва № 26/153 від 20.07.12 таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній виданий місцевим господарським судом у відповідності з вимогами ст.ст. 116, 117 ГПК України, а сума заборгованості, зазначена в даному наказі, не підлягає списанню на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11, в зв'язку з її виникненням після набрання чинності зазначеним Законом.
У касаційній скарзі ТОВ "Брок-Енергія", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 598 ЦК України, ст.ст. 1, 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ст. 104 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його заяви.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.11 у справі № 26/153 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Брок-Енергія" про стягнення 1 239 328,95 грн., постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 883 482,03 грн. боргу, 76 061,72 грн. пені, 222 109,45 грн. інфляційних втрат, 57 675,75 грн. -3 % річних та судові витрати.
20.07.12 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання вказаного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 5 ГПК України рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України та є обов'язковими до виконання.
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).
Приписами ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Наведений ч. 4 ст. 117 ГПК України перелік підстав до визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є вичерпним.
Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню ТОВ "Брок-Енергія" посилається на відсутність у нього заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за вказаним наказом місцевого господарського суду на підставі приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".
04.06.11 року набрав чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ст. 1 якого встановлено, що дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".
На умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 2 Закону).
Постановою Кабінетом Міністрів України № 894 від 08.08.11 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" встановлено порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.
Згідно п. 6 вказаного Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.
Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Судом апеляційної інстанції встановлено та наявним в матеріалах справи протоколом № 1 підтверджується, що 01.09.11 за результатами засідання комісії позивача з питань списання заборгованості за спожитий природний газ прийнято рішення про проведення списання заборгованості за спожитий природний газ перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в розмірі 355 846,92 грн., що складається з 222 109,45 грн. інфляційних втрат, 57 675,75 грн. - 3 % річних та 76 061,72 грн. пені, яка не була сплачена станом на 04.06.11.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" встановлено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів.
Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на час розгляду даної заяви ТОВ "Брок-Енергія" заборгованість згідно наказу Господарського суду м. Києва № 26/153 від 20.07.12 в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних останнім не сплачена та не списана з бухгалтерського обліку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Водночас апеляційним судом встановлено, що будь-яких договорів щодо врегулювання питань списання заборгованості із зазначених сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Брок-Енергія" не укладалось.
Враховуючи ту обставину, що провадження у справі № 26/153 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором № 06/09-661-ТЕ-29 про постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.09 було порушено до набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а рішення суду про їх стягнення набрало законної сили 22.05.12, тобто після вступу в дію даного Закону, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав до визнання наказу Господарського суду м. Києва № 26/153 від 20.07.12 таким, що не підлягає виконанню на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11, є такими, що відповідають п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11, ст. 117 ГПК України та ґрунтуються на матеріалах справи.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на наявність правових підстав до списання з ТОВ "Брок-Енергія" заборгованості зі сплати пені, інфляційних втрат та 3 % річних, згідно наказу Господарського суду м. Києва № 26/153 від 20.07.12, на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11, не знайшли свого підтвердження при здійсненні перегляду справи судом касаційної інстанції та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником п. 7 зазначеної Постанови.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2012 року у справі № 26/153 залишити без змін.
Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.
Судді: Мележик Н.І.
Подоляк О.А.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2012 |
Оприлюднено | 26.11.2012 |
Номер документу | 27626899 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дунаєвська Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні