Постанова

від 20.11.2012 по справі 5009/55/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5009/55/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Коваленко В.М., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012 у справі господарського суду№ 5009/55/12 Запорізької області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ Кард" про банкрутство, за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України -Савицька О.В. (посв. № 000603),

встановив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Кард" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Кард" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 (суддя Юлдашев О.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Кард" ліквідовано. Провадження у справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012 (колегія суддів у складі: Мартюхіна Н.О. -головуючий, Азарова З.П., Кододова О.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 скасовано. Провадження у справі припинено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012, ухвалу господарського суду Донецької області від 20.02.2012 залишити в силі. В обґрунтування посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушення норм процесуального права -ст. 27, 91, 106 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч. 2 ст.4-1 ГПК України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

Нормами частини 1 ст. 91 ГПК України, зокрема встановлено, що право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, також мають особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Суд касаційної інстанції також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом про банкрутство, зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 звернувся заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Однак в апеляційній скарзі скаржник жодним чином не посилається на наявність у Інспекції заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів). Крім цього, до апеляційної скарги не були додані докази щодо проведення перевірки діяльності Боржника (накази щодо проведення перевірки стосовно Боржника, направлення на перевірку, вимоги до посадових осіб Боржника із вимогами надати для податкової перевірки відповідних документів податкової, бухгалтерської та іншої звітності та складення акту перевірки тощо).

При цьому, колегія суддів зазначає, що постанову про визнання боржника банкрутом від 17.01.2012 було направлено на адресу Інспекції, тобто цей податковий орган був повідомлений про порушення справи про банкрутство Боржника.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не надав цьому відповідної правової оцінки, розглянувши апеляційну скаргу ДПІ по суті.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу заступника прокурора в особі ДПІ на ухвалу господарського суду Запорізької області, суд апеляційної інстанції не дослідив чи стосується оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції прав та обов'язків ДПІ, а отже й чи мала остання право звертатись з апеляційною скаргою на ухвалу відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Таким чином, встановивши, що в оскаржуваній постанові не були досліджені обставини, що мають бути досліджені, встановлені та яким має бути надана правова оцінка під час здійснення апеляційної провадження у відкритому судовому засіданні, апеляційний суд припустився порушень викладених норм ГПК України, передчасно та з неповним з'ясуванням обставин справи прийняв оскаржувану постанову, яка підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства,

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012 у справі № 5009/55/12 скасувати, справу передати на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Коваленко В.М.

Хандурін М.І.