Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а-8302/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 р. № 2а-8302/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Бєлкіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Семікс»про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2012 року Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС) звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Семікс»(надалі-ТзОВ «Семікс»), в якому, із урахуванням уточнень до позовних вимог, просить стягнути на користь місцевого бюджету кошти з банківських рахунків відповідача у сумі 39 250,14 грн., для погашення податкового боргу.

В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що ТзОВ «Семікс»має податкову заборгованість у сумі 39 250,14 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем у передбачений законом строк узгоджених зобов'язань з орендної плати за землю. Вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості перед бюджетом, тому він звернувся з даним позовом до суду. На виконання вимог суду позивач подав уточнення до позову в частині обґрунтування правових підстав виникнення заборгованості на зазначену вище суму.

Ухвалою судді від 27.09.2012 року провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце його проведення. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт з судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, органами поштового зв'язку повернений з відміткою «за зазначеною адресою не числиться». Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Семікс»знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, село Поріччя, вул.Шевченка,1А. З урахуванням положень ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, внесені до Єдиного державного реєстру (у тому числі про місцезнаходження юридичної особи), є достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до вимог п.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. З огляду на норму ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, у разі повернення поштового відправлення з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило. Таким чином, суд, взявши до уваги думку представника позивача щодо можливості проводити судовий розгляд справи за даною явкою, а також зваживши на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив на підставі ст.ст.71, 128 КАС України розглянути справу за наявними у ній доказами без участі представника відповідача.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Семікс»зареєстроване 14.02.1995 року у встановленому законом порядку Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області як юридична особа та включене до ЄДРПОУ (ідентифікаційний код юридичної особи 22337579).

Згідно довідки №117 від 18.04.2006 року (Форма №4-ОПП), відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби з 20.01.2006 року за №9.

Відповідно до довідки ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС від 17.09.2012 року №б/н, станом на 17.09.2012 року, по Підприємству обліковується заборгованість з орендної плати за землю у сумі 39 250,00 грн.

30.01.2012 року відповідачем було подано до ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) №9002399769, в якій останній визначив податкове зобов'язання на 2012 рік у сумі 78 500,28 грн. Із цієї заборгованості несплачена у передбачені законом терміни сума боргу становить 39 250,14 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.137. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.28. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено права органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належить застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів і справляється на всій території України.

Відповідно до ст.270 ПК України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст.288 Податкового кодексу України).

Згідно із п.286.2. ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.287.3. ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до п.109.1. ст.109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою спонукати відповідача сплатити узгоджене ним податкове зобов'язання, позивач надіслав йому податкову вимогу №59 від 03.04.2012 року. Однак, вказана вимога залишилась без задоволення, податковий борг відповідачем не сплачено.

Відповідно до п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов -задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Семікс»(Львівська область, Яворівський район, село Поріччя, вул.Шевченка, б.№1А, код ЄДРПОУ - 22337579), у банках, які обслуговують такого платника податків, на користь місцевого бюджету кошти для погашення податкового боргу у сумі 39 250 (тридцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 14 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М .

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 листопада 2012 року.