Постанова

від 09.03.2011 по справі 2-а/1970/321/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/321/11

"09" березня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Баб'юка П.М. при секретарі Михайловській Н.В.,

за участю:

представника позивача -Скакун Т.П.;

відповідач -Кулик Т.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільського обласного центру зайнятості до Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Тернопільської області»про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Тернопільської області»про стягнення штрафу в сумі 24 048,97 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що було проведено перевірку щодо дотримання вимог Закону України «Про зайнятість населення»(далі - Закон). За результатами проведеної перевірки було складено акт від 15.11.2010р., в якому зафіксовано факт порушення положень п.5 ст.20 Закону. Відповідачем 21.08.2010р. було проведено вивільнення трьох працівників у зв'язку із скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Звіт про фактичне їх вивільнення за формою №4-ПН Тернопільського міськрайонного центру зайнятості підприємство подало 16.09.2010р. з порушенням десятиденного терміну. Відповідно до п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»на відповідача було накладено штраф в сумі 24 048,97 грн., який в добровільному порядку відповідачем не сплачено.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, зазначив, що штраф не сплачено у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства. Клопотання про надання розстрочення для сплати штрафних фінансових санкцій представник відповідача в судовому засіданні відкликав.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Судом встановлено, що головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Тернопільського ОЦЗ проведено перевірку дотримання відповідачем вимог Закону України «Про зайнятість населення»(далі - Закон).

За результатами проведеної перевірки в якому встановлено, що відповідачем 9.06.2010р. подано звіт за формою №4-ПН про заплановане вивільнення чотирьох працівників та 30.06.2010р. подано такий же звіт про заплановане вивільнення п'яти чоловік. Відповідно до даних звітів дата вивільнення працівників 31.08.2010. Відповідно до наказів №№ 16-0, 19-0, 20-0, 21-0 від 31.08.2010р., було звільнено чотири особи (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) за п.1 ст.36 КЗпП України. Відповідно до наказів №№17-0, 18-0, 22-0 від 31.08.2010р., вивільнено у зв'язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України трьох осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8). Звіт за формою №4-ПН про фактичне вивільнення цих працівників до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості подано 16.09.2010р., чим порушено десятиденний термін, визначений п.5 ст.20 Закону, про що було складено акт від 15.11.2010 №19. Акт підписаний представником відповідача без зауважень.

За порушення п.5 ст.20 Закону відповідачу нараховано штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника в сумі 24 048,97 грн.

Відповідно до п.5 ст.20 Закону при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачем в десятиденний строк після вивільнення працівників не подано звіт про фактично вивільнених працівників, суд приходить до висновку, що штраф в сумі 24 048,97 грн. накладений позивачем правомірно.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними доказами, визнані відповідачем, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.153, 160 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Тернопільської області»(м. Тернопіль, вул. Білецька,1, код ЄДРПОУ 31138277) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (рахунок №37172305900160, код 21130681, МФО 838012 в УДК в Тернопільській області) 24 048,97 грн. (двадцять чотири тисячі сорок вісім гривень 97 коп.) штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строк, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова складена і підписана 14 березня 2011 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.