Рішення

від 20.11.2012 по справі 23/104-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р. Справа № 23/104-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Технологія», місто Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суперпак», Київська область, місто Переяслав-Хмельницький

про стягнення 32550,54 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Цибка А.В. (довіреність №6 від 16 січня 2012 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Технологія»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суперпак»(далі - відповідач) про стягнення 32550,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 28 березня 2012 року за №162, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отримані товарно-матеріальні цінності, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 30865,39 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1376,29 грн., 3% річних в розмірі 275,26 грн. та інфляційні втрати в розмірі 33,60 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 26 жовтня 2012 року та призначено справу до розгляду на 7 листопада 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 7 листопада 2012 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20 листопада 2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 26 жовтня 2012 року та від 7 листопада 2012 року, в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

20 листопада 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Технологія»(за договором -постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Суперпак»(за договором - покупець) 28 березня 2012 року укладено договір поставки за №162.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставляти покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення: плівку поліетиленову, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та сплатити її вартість на умовах цього договору.

Згідно пункту 1.2. договору поставка продукції здійснюється партіями на підставі специфікацій (додаток №1), які є невід'ємними частинами договору. В специфікації вказуюється кількість продукції, що підлягає поставці покупцю, пункт, строк та умови поставки, вартість продукції, а також інші умови, необхідні для належного виконання сторонами прийнятих до виконання зобов'язань. Продукція може бути відвантажена покупцю тільки після підписання сторонами відповідної специфікації.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна погоджується сторонами до поставки та відображається в специфікаціях, видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документах.

Відповідно до пункту 2.6. договору покупець здійснює оплату по цьому договору в гривнях, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати партії продукції по готовності продукції до поставки, перед відвантаженням, якщо інші умови не передбачені специфікацією. Зобов'язання покупця вважається виконаним після зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що поставка продукції здійснюється за письмовою заявкою покупця, яка підписується керівником покупця або іншою уповноваженою особою, скріплюється печаткою покупця та надається постачальнику за допомогою поштового зв'язку, факсу чи електронної пошти.

Згідно пункту 3.2. договору отримавши заявку покупця, постачальник протягом трьох робочих днів вивчає технічні можливості її виконання, і при позитивному рішенні, надає покупцеві для підписання специфікацію на поставку замовленої партії продукції, або в такий же строк повідомляє покупця про неможливість виконання заявки.

Відповідно до пункту 3.3. договору отримавши від постачальника специфікацію, покупець протягом трьох робочих днів підтверджує свою заявку шляхом підписання специфікації і направляє її постачальнику або в такий же строк повідомляє постачальника про відмову від заявки.

Пунктом 3.9. договору встановлено, що на кожну партію продукції постачальник надає покупцю видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну та сертифікат якості. Покупець до-, чи під час приймання продукції надає постачальнику довіреність на її отримання.

Згідно пункту 5.2. договору при порушені терміну поставки постачальник на вимогу покупця сплачує покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції, не поставленої в строк, за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків -до їх повного завершення.

1 червня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №3 до договору поставки від 28 березня 2012 року за №162.

Відповідно до п. 2 та п. 3 специфікації №3 від 1 червня 2012 року сторони погодили асортимент поставки партії товару та вартість товару в розмірі 76777,44 грн.

Згідно п. 6 зазначеної специфікації оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

14 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №4 до договору поставки від 28 березня 2012 року за №162.

Відповідно до п. 2 та п. 3 специфікації №4 від 14 серпня 2012 року сторони погодили асортимент поставки партії товару та вартість товару в розмірі 5936,00 грн.

Згідно п. 6 зазначеної специфікації оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 16, 19, 22, 25), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні, на загальну суму 45269,51 грн. Факт приймання товарно-матеріальних цінностей за вказаними видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями (том 1, а.с. 15, 18, 21). Зазначені довіреності видано Товариством з обмеженою відповідальністю «Суперпак»Кудіну Андрію Анатолійовичу.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором поставки від 28 березня 2012 року за №162 належним чином не виконав, а саме, частково розрахувався за передані йому товарно-матеріальні цінності, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 30865,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 7 листопада 2012 року та 20 листопада 2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 7 листопада 2012 року та від 20 листопада 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором поставки від 28 березня 2012 року за №162 належним чином не виконав, а саме, частково розрахувався за передані йому товарно-матеріальні цінності, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 30865,39 грн. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла через порушення умов договору в розмірі 30865,39 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1376,29 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 275,26 грн. та інфляційних втрат у сумі 33,60 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суперпак»(08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38, код 36571612) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Технологія»(40022, Сумська область, м. Суми, вул. Третя Заводська, 3, код 14022407) - 30865 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 39 коп. заборгованості, 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 29 коп. пені, 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 26 коп. 3% річних, 33 (тридцять три) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено -26 листопада 2012 року

СуддяД.Г. Заєць