Рішення

від 22.11.2012 по справі 36/5005/9271/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.12 Справа № 36/5005/9271/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОССАН", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 311 470, 02 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Кравцов С.С., протокол № 3 від 01.12.2011, наказ № 3-к від 02.12.2011

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОССАН»(надалі -Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП»(надалі -Відповідач) про стягнення 311 470,02 грн. за договором №03/03-02 на поставку брухту чорних металів від 03.03.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №03/03-02 на поставку брухту чорних металів від 03.03.2011, додаткові угоди №14 від 01.09.2011, №15 від 28.09.2011 до нього, видаткові накладні №РН-0000063 від 15.09.2011, №РН-0000064 від 16.09.2011, №РН-0000065 від 19.09.2011, №РН-0000066 від 20.09.2011, №РН-0000067 від 21.09.2011, №РН-0000068 від 30.09.2011, рахунки фактури №СФ-0000060 від 15.09.2011, №СФ-0000061 від 16.09.2011, №СФ-0000062 від 19.09.2011, №СФ-0000063 від 20.09.2011, №СФ-0000064 від 21.09.2011, №СФ-0000065 від 30.09.2011, податкові накладні №9 від 15.09.2011, №10 від 16.09.2011, №11 від 19.09.2011, №12 від 20.09.2011, №13 від 21.09.2011, №14 від 30.09.2011, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, претензію-вимогу про сплату заборгованості від 02.08.2012.

Позивач керуючись п. 4.2. вказаного вище Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у сумі 282 604,72 грн., три проценти річних у сумі 7 135,01 грн., пеню в сумі 21 730,29 грн.

Відповідач у призначені на 13.11.2012 та 22.11.2012 судові засідання на з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання 22.11.2012 не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві, підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.10.2012.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи 13.11.2012 відкладався на 22.11.2012 в зв'язку з неявкою Відповідача та подання ним відповідного клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «ДОССАН»(Позивач, Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП»(Відповідач, Покупець) уклали договір №03/03-02 на поставку брухту чорних металів (надалі -Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити згідно з умовами дійсного Договору брухт чорних металів, в подальшому -Товар. Вид, кількість, ціна, строк і умови поставки Товару обумовлюються сторонами в специфікаціях до Договору, або в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною дійсного Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, поставка Товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця м. Павлоград, (Інкотермс 2000 року). Датою поставки вважається дата відмітки про його отримання, зазначена в накладній.

Згідно з п.4.2. Договору, Покупець здійснює оплату фактично поставленого товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на протязі 90 календарних днів з дати поставки товару. Податкова накладна видається в момент виникнення податкових зобов'язань відповідно до ст.187 Податкового кодексу України.

Пунктом 8.1. Договору встановлений строк його дії з дати підписання до 31 грудня 2011 року.

Виходячи із наданих Позивачем Договору, додаткових угод №14 від 01.09.2011, №15 від 28.09.2011 до нього, видаткових накладних №РН-0000063 від 15.09.2011, №РН-0000064 від 16.09.2011, №РН-0000065 від 19.09.2011, №РН-0000066 від 20.09.2011, №РН-0000067 від 21.09.2011, №РН-0000068 від 30.09.2011, рахунків-фактур №СФ-0000060 від 15.09.2011, №СФ-0000061 від 16.09.2011, №СФ-0000062 від 19.09.2011, №СФ-0000063 від 20.09.2011, №СФ-0000064 від 21.09.2011, №СФ-0000065 від 30.09.2011, Позивач поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 334 171,74 грн. з ПДВ.

Факт поставки Товару підтверджується наданими Позивачем копіями видаткових накладних №РН-0000063 від 15.09.2011, №РН-0000064 від 16.09.2011, №РН-0000065 від 19.09.2011, №РН-0000066 від 20.09.2011, №РН-0000067 від 21.09.2011, №РН-0000068 від 30.09.2011 та не заперечується сторонами.

Проте Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, сплативши 51 457,02 грн. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 282 604,72 грн. Зазначений розмір заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений, але не оплачений товар в сумі 282 604,72 грн., трьох процентів річних -7 135,01 грн. (загальний період прострочення з 15.12.2011 по 22.10.2012), пені -21 730,29 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, загальний період прострочення з 15.12.2011 по 30.06.2012).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 311 470,02 грн. за договором №03/03-02 на поставку брухту чорних металів від 03.03.2011 слід задовольнити частково з огляду на наступне.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір №03/03-02 на поставку брухту чорних металів від 03.03.2011 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п.4.2. Договору умови оплати - на протязі 90 календарних днів з дати поставки товару.

Позивач в період з 15.09.2011 по 30.09.2011 поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 334 171,74 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000063 від 15.09.2011, №РН-0000064 від 16.09.2011, №РН-0000065 від 19.09.2011, №РН-0000066 від 20.09.2011, №РН-0000067 від 21.09.2011, №РН-0000068 від 30.09.2011. Відповідач оплату за поставлений Товар здійснив частково, в сумі 51 457,02 грн.

, чим порушив п.4.2. Договору щодо строків оплати. Отже, сума заборгованості за поставлений Товар складає 282 604,72 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений, але не оплачений товар у сумі 282 604,72 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 7 135,01 грн. (за загальний період прострочення з 15.12.2011 по 22.10.2012).

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 21 730,29 грн. за загальний період прострочення з 15.12.2011 по 30.06.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В той же час, згідно з преамбулою та ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з наданого Позивачем Договору, останнім не передбачена відповідальність Відповідача за порушення строків оплати за поставлений товар у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП»(51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Промислова, 1/1, код ЄДРПОУ 35113476, р/р 26002500007602 в ДФ ВАТ «Кредитпромбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 306890) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОССАН»(83005, м. Донецьк, вул. Гризодубової, будинок 21, код ЄДРПОУ 36888058, р/р 26003980113420 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк, МФО 335593) 282 604,72 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот чотири гривні 72 копійки) основного боргу; 7 135,01 грн. (сім тисяч сто тридцять п'ять гривень 01 копійка) пені; 5 794,80 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 80 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення пені в сумі 21 730,29 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.11.2012

Суддя А.Є. Соловйова