Рішення

від 09.08.2007 по справі 2-4436/07

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-4436/2007

Справа №2-4436/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

09

серпня 2007 року                                                                                  місто

Луцьк

Луцький

міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого -

судді Бовчалюк 3. А.

при секретарі

Захаровій Н.А.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в

місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Липинської 

сільської ради,  ОСОБА_2про

визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивач

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Липинської сільської ради про визнання

права власності на спадкове майно.

Свій

позов мотивує тим,  що після смерті її

чоловіка - ОСОБА_3відкрилася спадщина, 

яка складається з частини житлового будинку з надвірними будівлями і

спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Будинок

був побудований під час шлюбу,  а тому є

спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_3

Спадщину

вона не може отримати в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на

спадкове майно.

Спадкоємцями

першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач та ОСОБА_2,  остання на спадщину не претендує.

Просить

визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і

спорудами,  що знаходиться за

адресою:АДРЕСА_1

Ухвалою

попереднього судового засідання від 25 липня 2007 року залучено до участі в

страві в якості співвідповідача ОСОБА_2

В

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов з

підстав,  наведених у заяві та просить

його задовольнити.

Відповідач

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та не заперечує відносно його

задоволення.

Представник

відповідача Липинської сільської ради в судове засідання не з'явився,  подав до суду заяву,  в якій просить справу слухати у його

відсутності,  проти задоволення позову не

заперечує.

Заслухавши

пояснення позивача та відповідача, 

дослідивши письмові докази у справі, 

суд приходить до висновку,  що

позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як

вбачається з витягу погосподарської книги № 6 за 2007 рік,  по особовому рахунку НОМЕР_1будинок з

надвірними будівлями і спорудами,  що

знаходиться в селі АДРЕСА_1 належитьОСОБА_3. (а.с. 5 ).

З копії

свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, 

вбачається,  що 11 квітня 1954

року було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_3 (а.с. 6).

Як

встановлено в судовому засіданні, 

спірний будинок був побудований ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час

шлюбу,  а

2

тому,  як це передбачено  ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (в

редакції 1969 року),  є їх спільною

сумісною власністю.

Згідно

вимог  ст.  28 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції

1969 року),  в разі поділу майна,  яке є спільною сумісною власністю

подружжя,  їх частки визнаються рівними.

Відповідно

до вищенаведеної норми закону, ОСОБА_3 належала 1/4 частина житлового будинку з надвірними

будівлями та спорудами поАДРЕСА_1.

З врахуванням

вищевикладеного,  після смерті

ОСОБА_3,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

(а.с.  7),  відкрилась спадщина на належну йому 1/2

частину будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Згідно  ст. 

529 ЦК УРСР ( в

редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги

є,  в рівних частках,  діти, 

дружина і батьки померлого.

Спадкоємцями

після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2,  остання на спадщину не претендує,  що стверджується її поясненнями в судовому

засіданні.

Фактично

позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, 

вступивши в управління та володіння спадковим майном,  як того вимагає  ст. 

549 ЦК Української РСР,  який діяв

на час відкриття спадщини,  що

стверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою Липинської сільської

ради (а.с. 4).

З листа

Луцької районної нотаріальної контори вбачається,  що спадкова справа на майно ОСОБА_3не

заводилась ( а.с.  18),  відповідно можливі спадкоємці про свої права

на спадкове майно,  яке залишилось після

смерті останнього не заявили.

Проаналізувавши

зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд прийшов до висновку,  що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на

спадкове майно за законом,  що залишилось

після смерті ОСОБА_3,  а саме на 1/2 частину житлового будинку з надвірними

будівлями та спорудами,  що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з

тим,  оскільки 1/2 частина вказаного

будинку належить ОСОБА_1 як частка у спільній сумісній власності,  то суд приходить до висновку,  що за позивачем слід визнати право власності

на весь будинок з надвірними будівлями та спорудами,  який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Керуючись  ст. 

ст.  10,  11, 

58,  60,  213, 

214,  215 ЦПК України,  на підставі 

ст.  ст.  529, 

549 ЦК Української

РСР (в редакції 1963 року) суд

вирішив:

Позов

задовольнити.

Визнати

за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та

спорудами,  що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1.

Рішення

може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання

заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його

проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне

оскарження,  але апеляційна скарга не

буде подана в строк,  встановлений

статтею 294 ЦПК України,  рішення суду

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги рішення,  якщо його не скасовано

набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.