Рішення

від 21.11.2012 по справі 17/5025/1079/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2012 р.Справа № 17/5025/1079/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали

за позовом відкритого акціонерного товариства „Красилівське підприємство хлібопродуктів", м. Красилів

до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Заставки", с. Заставки, Красилівського району

про стягнення 13 692,52 грн., з яких 12 734,86 грн. - боргу, 957,66 грн. - пені

За участю представників сторін:

від позивача: Драч В.М. -за довіреністю №11 від 04.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 12 734,86 грн. - боргу, 957,66 грн. - пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №Д1011-046 про приймання, очистку, сушку, зберігання та відвантаження зерна від 18.07.2010р. стосовно оплати наданих послуг.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

18.07.2010р. між відкритим акціонерним товариством „Красилівське підприємство хлібопродуктів", м. Красилів (зерносклад) та сільськогосподарським виробничим кооперативом „Заставки", с. Заставки, Красилівського району (поклажодавець) укладено договір №Д1011-046 від 18.07.2010р., предметом якого є відносини по прийманню, переоформленню, очистці, сушінні, зберіганні та відвантаженні зерна урожаю 2010 року.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. вказаного договору зерносклад зобов'язується забезпечити приймання, очистку, сушку, зберігання та відвантаження зерна поклажодавця згідно встановлених цим договором умов у повному обсязі по кількості та якості; поклажодавець зобов'язується здавати зерно на зерносклад в установленому даним договором порядком; отримувати зерно самовивозом автомобільним або залізничним транспортом із відшкодуванням усіх витрат за власний рахунок; проводити розрахунки з зерноскладом за приймання, сушку, очистку на протязі трьох робочих днів після здачі зерна.

В розділі 4 договору сторони обумовили порядок розрахунків за надані послуги, зокрема, згідно п. п. 4.1.1., 4.1.2. поклажодавець розраховується з зерноскладом протягом 3 робочих днів після здачі зерна, що посвідчується актом надання послуг. За зберігання зерна поклажодавець розраховується з зерноскладом щомісяця на протязі п'яти банківських днів після закінчення місяця згідно виставлених рахунків.

В пункті 5.4. договору сторони передбачили відповідальність поклажодавця за несвоєчасне проведення розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 6.1.).

На виконання умов договору №Д1011-046 від 18.07.2010р. позивачем надано послуги по прийманню, переоформленню, очистці, сушінні, зберіганні та відвантаженні зерна, вартість яких з ПДВ складає 12 734,86 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані між сторонами №А300728 від 20.07.2010р. на суму 22,96 грн., №0001131 від 20.07.2010р. на суму 2239,88 грн., №ОУ-00209 від 07.10.2010р. на суму 136,50 грн., №А300826 від 01.10.2010р. на суму 4,63 грн., №ОУ-00223 від 21.10.2010р. на суму 269,10 грн., №ОУ-00210 від 08.10.2010р. на суму 127,50 грн., №А0001275 від 28.10.2010р. на суму 4016,18 грн., №А300860 від 31.10.2010р. на суму 193,25 грн., №А0001295 від 12.11.2010р. на суму 1730,26 грн., №А300896 від 30.11.2010р. на суму 366,97 грн., №0У-00293 від 24.12.2010р. на суму 330,90 грн., №А0001327 від 28.12.2010р. на суму 1384,35 грн., №А300929 від 04.01.2011р. на суму 244,18 грн., №А300946 від 31.01.2011р. на суму 317,56 грн., №А300957 від 25.02.2011р. на суму 286,82 грн., №А300969 від 05.04.2011р. на суму 317,56 грн., №ОУ-0000058 від 18.04.2011р. на суму 588,28 грн., №А0001349 від 18.04.2011р. на суму 151,34 грн.

Однак, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого утворився борг.

20.07.2012р. позивач надсилав відповідачу вимогу про оплату боргу, яка ним залишена без задоволення.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки розрахунків станом на 01.10.2012р. у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 12 734,86 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, на підставі пункту 5.4. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 957,66 грн. за період з 23.03.2012р. по 20.09.2012р. (183 дня).

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не здійснив оплату наданих послуг, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №Д1011-046 від 18.07.2010р., згідно з умовами якого позивач зобов'язався забезпечити приймання, очистку, сушку, зберігання та відвантаження зерна, а відповідач оплачувати надані послги.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно умов вказаного вище договору, зокрема, надав відповідачу послуги по прийманню, очистці, сушці, зберіганні та відвантаженні зерна, про що свідчать підписані між сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Однак, відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення оплати наданих послуг, тому, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем існує борг, який підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 734,86 грн. - боргу є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту п. 5.4. договору №Д1011-046 від 18.07.2010р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне проведення розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даними нарахуваннями.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги те, що відповідач позовні вимоги щодо стягнення 12734,86 грн. -боргу та 957,66 грн. - пені визнав в повному обсязі, а також те, що позов обґрунтований матеріалами справи, відповідає чинному законодавству, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства „Красилівське підприємство хлібопродуктів", м. Красилів до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Заставки", с. Заставки, Красилівського району про стягнення 13 692,52 грн., з яких 12 734,86 грн. - боргу, 957,66 грн. - пені задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Заставки" (Красилівський район, с. Заставки; код 33707828) на користь відкритого акціонерного товариства „Красилівське підприємство хлібопродуктів" (м. Красилів, вул. Грушевського, 148; код 00956767), 12 734,86 грн. (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 86 коп.) - боргу, 957,66 грн. (дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 66 коп.) -пені, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 23 листопада 2012 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 -до справи,

2 -позивачу,

3 -відповідачу (рекомендованим листом на адресу: Красилівський район, с. Заставки).