Постанова

від 15.11.2012 по справі 2а/0570/9104/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року справа №2а/0570/9104/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

за участю представника позивача Паніної Т.В.,

представника відповідача Шилової К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9104/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка про стягнення витрат з виплати та доставки пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області (далі УПФУ в м. Жданівка) звернувся з до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка, в якому просив поновити строк звернення до суду та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка на користь УПФУ в м. Жданівка заборгованість з виплати та доставки пенсій за період з 01.11.2010 року до 31.12.2011 року у загальній сумі 1057028,45 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року позов УПФУ в м. Жданівка до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка про стягнення витрат з виплати та доставки пенсій за період з 01.11.2010 року до 31.12.2011 року в частині позову за період з 01.11.2010 року до 30.11.2011 року в сумі 976155,58 грн. залишений без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду ( т. 2 а. с. 35).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року ухвалу Донецького кружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/9104/2012 залишено без змін ( т.2 а. с. 82, 83).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року вищезазначений позов задоволений частково, а саме стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка на користь УПФУ в м. Жданівка відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за грудень 2011 року у сумі 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн.. 76 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.2 а. с.36-39).

Позивач не погодився з постановою суду в частині незадоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити позов за грудень 2011 року в повному обсязі, а саме стягнути з відповідача 80872,87 грн. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на порушенні судом норм матеріального права, оскільки позивач вважає, що якщо особі на підставі Закону №1058 призначена пенсія по втраті годувальника, то незважаючи на те, що особа, якій вона призначена на дату втрату годувальника не була непрацездатною, відповідач повинен відшкодовувати витрати по виплаті та доставці такого виду пенсії..Також зазначає, що відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій особам, які отримали каліцтва чи ушкодження здоров'я на виробництві не можна пов'язувати з датою її отримання, оскільки норми законодавства СРСР розповсюджуються і на правовідносини, які виникли після 1991 року, водночас вважає, що виплачені суми адресної допомоги до пенсії також підлягають стягненню з відповідача ( т.2 а. с. 48 - 51).

Відповідач не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважав, що судом першої інстанції полрушені норми матеріального права, оскільки громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 на момент смерті годувальника не досягли пенсійного віку, були працездатними, тому відповідач не повинен відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної УПФУ по втраті годувальника по досягненню ними пенсійного віку. Крім того вказав, що витрати з виплати та доставки пенсії по втраті годувальника ОСОБА_8 не повинен відшкодовувати, оскільки хоча вона і досягла пенсійного віку на дату втрати годувальника, проте працювала ( т.2 а. с. 62 - 62).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача наполягала на задоволенні апеляційної скарги УПФУ в м. Жданівка та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, поданої відповідачем та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційних скарг і дійшла до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в м. Жданівка не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що УПФУ в м. Жданівка Донецької області за грудень 2011 року виплачена сума, що не відшкодована відповідачем у розмірі 80 872,87 грн., яка складається з наступних витрат: 76 601,13 грн. витрати по сплаті щомісячної державної адресної допомоги; 4 070, 74 грн. основний розмір пенсії по втраті годувальника; 200 грн. витрати на пенсії потерпілим, які отримали травми за межами України (т.1 а.с.69-72)

В обґрунтування заявлених вимог позивачем надані акти звірки розрахунків з відповідачем за вказаний період з таблицями розбіжностей, списки осіб, яким виплачено державну адресну допомогу, а також відомості про підстави призначення пенсій.

Здійснення позивачем вказаних виплат сторонами у справі не заперечується.

На пропозицію суду сторонами складений додатковий акт перевірки пенсійних справ з викладенням підстав розбіжностей у розрахунках сторін (т.1 а.с.113-115).

Враховуючи залишення частини позовних вимог без розгляду, предметом спору у цій справі залишилося відшкодування здійснених УПФУ в м. Жданівка виплат за грудень 2011 року.

Відповідно до розрахунку сума заборгованості відповідача перед позивачем за грудень 2011 року по витратах з відшкодування основного розміру пенсії по втраті годувальника та її доставці становить 4 070, 74 грн. і складається з виплат наступним 31 особі: ОСОБА_9 - основний розмір пенсії - 11,06 грн, витрати по доставці - 0,09 грн.; ОСОБА_10 - основний розмір пенсії - 150,0 грн, витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_11 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_12 - основний розмір пенсії - 11,06 грн.; ОСОБА_13 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_4 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_14 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_15 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_16 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_17 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_18 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_19 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_20 - основний розмір пенсії - 11,06 грн.; ОСОБА_21 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_22 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_23 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_24 - основний розмір пенсії - 123,5 грн.; ОСОБА_25 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_26 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_27 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_28 - основний розмір пенсії - 131,85 грн., витрати по доставці - 2,06 грн.; ОСОБА_29 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_30 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.; ОСОБА_31 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_32 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 2,34 грн.; ОСОБА_33 - основний розмір пенсії - 11,06 грн.; ОСОБА_34 - основний розмір пенсії - 150,0 грн. витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_35 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_6 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_8 - основний розмір пенсії - 150,0 грн., витрати по доставці - 1,19 грн.; ОСОБА_36 - основний розмір пенсії - 150,0 грн.

Всім переліченим особам на дату смерті годувальника, за винятком ОСОБА_10 та ОСОБА_8, не виповнилося 55 років, тобто вони не досягли пенсійного віку. Ця обставина підтверджена матеріалами справи і не є спірною.

Одним із спірних питань у справі є обов'язок відповідача відшкодувати витрати по виплаті пенсій, призначених особам по втраті годувальника, при тому, що на дату втрати годувальника особи, яким призначена та виплачується пенсія, не досягли пенсійного віку та не були непрацездатними.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, а вразі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають особи, зазначені у ст. 33 Закону. В даний час ці пенсії призначаються та виплачуються згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» органами Пенсійного Фонду України, які відшкодовуються за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно п.1 ст. 21 Закону Фонд зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження йогоздоров'я, в тому числі по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

З огляду на вказані норми Закону заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача виплаченого розміру пенсій по втраті годувальника та її доставки громадянам (29 осіб ) : ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 , ОСОБА_35, ОСОБА_6, ОСОБА_36 не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про відшкодування заборгованості з виплати та доставки основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_25, посилаючись на те, що ці особи, хоча не досягли пенсійного віку на дату смерті годувальника, але перебували на його утриманні, що підтверджено довідками з місця проживання.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки згідно ст.33 Закону №1105 у разі смерті потерпілого право на отримання щомісячних страхових виплат ( пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є жінки, які досягли 55-річного віку і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють та інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності. Громадянки ОСОБА_4, ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_25 на дату смерті потерпілого не досягли 55 років.

Доводи представника УПФУ, що деякі з осіб перебували на утриманні потерпілого на дату його смерті, бо мали малолітніх дітей не є підставою для відшкодування пенсії, по втраті годувальника, яка призначена цим особам тільки після досягнення ними пенсійного віку, що є підтвердженням правильності вищенаведеного висновку.

Крім того, за вказаний період відповідачем не прийнята до відшкодування сума пенсії, виплаченої ОСОБА_8 - основний розмір пенсії за грудень 2011 року - 150 грн., витрати на її доставку 1,19 грн., з мотивів того, що вказана особа на час смерті годувальника працювала. Вказані обставини суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_8 працювала, а також представник відповідача в суді апеляційної інстанції підтвердив відсутність таких доказів. На дату смерті годувальника ОСОБА_8 виповнилося 69 років, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Отже вона мала право на одержання щомісячних страхових виплат, як непрацездатна особа в розумінні ст. 33 Закону № 1105-XIV. Таким чином підлягають задоволенню позовні вимоги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_8 за грудень 2011 року в сумі 151,19грн, з яких 150,0 - основний розмір пенсії, 1,19 грн. - витрати на доставку пенсії.

Суд першої інстанції вірно вирішив, що вимоги про відшкодування пенсії громадянці ОСОБА_37 не підлягають задоволенню через відсутність документів, що встановлюють причинний зв'язок смерті годувальника ОСОБА_38 з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням, яким є медичний експертний висновок. Надані позивачем документи на підтвердження факту причинного з'язку смерті з ушкодженням здоров'ю (травмою), отриманою на виробництві (т.1 а. с.104-107) не є належними доказами.

Також не підлягає відшкодуванню сума виплаченої пенсії ОСОБА_15 (т.1 а.с.103), яка на час втрати годувальника не досягла віку, вказаного у ст.33 Закону №1105, незважаючи на отримання у цей період пенсії на пільгових умовах.

Отже за грудень 2011 року із заявленого до відшкодування позивачем основного розміру пенсії по втраті годувальника та її доставці в розмірі 4070,74 грн. задоволенню підлягають тільки витрати по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_8 в сумі 151,19грн.

З постановою суду першої інстанції про відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог колегія суддів повністю погоджується, виходячи з наступного.

В частині позову про відшкодування витрат на виплату пенсій за грудень 2011 року у сумі 200,0 грн. ОСОБА_39, який отримав каліцтво за межами України, акт про нещасний випадок від 18.09.1992 р. (а. с.73 т.2), суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що згідно ст. 28 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Водночас, для визнання суми пенсії саме страховою виплатою в розумінні Закону № 1105-XIV, підставою для такої виплати Закон визначає обов'язкову наявність страхового випадку. Згідно ст. 13 Закону № 1105-XIV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці". Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Стаття 14 Закону №1105 встановлює, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком.

Суд першої інстанції з урахуванням положень статей 13, 14 Закону № 1105 дійшов правильного висновку, що травмування ОСОБА_39 при виконанні трудових обов'язків за межами України (в Республіці Білорусії) не може вважатися страховим випадком в розумінні саме цього Закону, і не є підставою для здійснення страхових виплат, передбачених Законом № 1105, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Також суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат на виплату державної адресної допомоги з огляду на наступне.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697, передбачено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, що виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року за № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 року №331 Деякі питання реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 року №331 Деякі питання реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу внаслідок помилкового застосування норм матеріального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог, а саме, в частині відшкодування витрат по виплаті та доставці основного розміру пенсії по втраті годувальника за грудень 2011 року ОСОБА_8 в сумі 151,19грн.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9104/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка про стягнення витрат з виплати та доставки пенсій скасувати.

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка про стягнення витрат з виплати та доставки пенсій задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка на користь управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області витрати та виплату на доставку основного розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_8 за грудень 2011 року в розмірі 151,19 грн. ( сто п'ятдесят одна гривня 19 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В.Карпушова