Рішення

від 20.11.2012 по справі 1322/1019/2012

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1322/1019/2012

Провадження № 2/1322/365/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 листопада 2012 року м.Старий Самбір

Старосамбірський

районний суд Львівської області

у складі: головуючої -судді Лойзик М.В.

при секретарі Бебич Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір за позовом прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»до ОСОБА_1 про стягнення 23716.28 гривні та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву», державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», третя особа ТзОВ «Львівжитлокомплекс»про визнання кредитного договору недійсним, повернення оплачених за договором коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

13.06.2012 року прокурор Галицького району звернувся до суду в інтересах держави в особі Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»із цим позовом посилаючись на те, що за кредитним договором № 04-12 від 24.11.2009 року ОСОБА_1 як одинокий молодий громадянин отримав через Львівське регіональне відділення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»та державну спеціалізовану фінан-сову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»кредит для будівництва житла -квартири у будинку № 9 по вулиці Річицька у місті Львові у сумі 2614416.11 гривні під 14% річних з укладенням з ТзОВ «Львівжитлокомплекс»договору про інвестування в будівництво. Проте, оскільки докази потреби покращення житлових умов -довідку про перебування на квартирному обліку ОСОБА_1 надав тільки через місяць після отримання кредиту, крім того, він володіє частиною квартири АДРЕСА_1, яку набув по достроково погашеному у 2009 році пільговому кредиту від 1998 року за рахунок бюджетних коштів, то кредитний договір № 04-14 від 24.11. 2009 року був розірваний. Однак незважаючи на неодноразові нагадування ОСОБА_1 відмовився повернути частину кредиту з відсотками за користування таким у сумі 22338.75 гривні, тому з метою захисту інтересів держави виникла потреба у стягненні спірної суми через суд.

25.09.2012 року представник Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»Шпарик Н.Я. заявою про уточнення позовних вимог просив стягнути із ОСОБА_1 23716.28 гривні, посилаючись на те, що за час розгляду справи у суді відсотки за користування неповерненою сумою кредиту, пеня і інфляційні суми зросли на 1902.97 гривні.

Прокурор та представник державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»Мельник Т.П. позовні вимоги підтримали.

Представник третьої особи ТзОВ «Львівжитлокомплекс»в судове засідання не зявився, але до суду поступила заява директора цієї установи Писаренко В.І. про розгляд справи у відсутності представ-ника.

ОСОБА_1 проти позову заперечив посилаючись на те, що 09.07.2010 року сам ініціював розірвання кредитного договору у звязку з погіршення фінансового становища. Проте працівники Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»через необізнаність, незважаючи на його неодноразові вимоги, затягували оформлення розірвання договору.

Так як працівники Фонду, маючи інформацію про те, що він уже отримував пільговий кредит за рахунок бюджетних коштів на будівництво житла, ввели його в оману, переконавши в можливості повторного креди-тування, а потім затягували з оформленням розірвання договору до 09.02.2011 року, що призвело до безпідставного нарахування пені та збільшення боргу, то просив визнати недійсним кредитний договір № 04-14 від 24.11.2009 року, зобов'язати Львівське регіональне відділення Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»повернути йому 14654.92 гривні (перший внесок та кошти, сплачені як тіло кредиту за четвертий квартал 2009 року та за два квартали 2010 року). Крім того, просив на відшко-дування моральної шкоди стягнути з відповідачів солідарно 10000 гривень, так як у зв'язку із некомпетентністю працівників фонду зазнав багато втрат нематеріального характеру: змушений був відриватися від роботи для візитів у прокуратуру, до Фонду, до юристів, адвокатів, пережив стан душевного неспокою, моральних страждань, емоційно-нервового стресу, що негативно впливає найого здоровя.

Досліджені докази та відповідні їм правовідносини дають підстави прийти до висновку, що як позов прокурора, так і зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки:

Судом достовірно встановлено, що 24.11.2009 року між Львівським регіональним відділенням «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву», державною спеціалізованою фінансовою уста-новою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 04-14, за яким відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009

рік», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для формування статутного капіталу державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" з подальшим спрямуванням на виконання Державної про-грами забезпечення молоді житлом»від 8 квітня 2009 pоку № 324, Положення про порядок подання довгострокових пільгових кредитів на будівництво житла молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам, які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, у 2009 році за рахунок коштів статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»з відсотковою ставкою 14 відсотків річних (далі - Положення), затвердженого рішенням правління Фонду від 10.08.2009 року (протокол № 20) Державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" надає Позичальнику кредит у сумі 261416.11 гривні строком повернення 92 квартали, починаючи з дати укладення цього договору.

Кредит надано на будівництво житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 69,24 квадратних ме-трів згідно договором про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 23.11.2009 року №23/11/09, укладеним між Позичальником та ТзОВ «Львівжитлокомплекс»ЄДРПОУ 32712444, та на страхування фінансових ризиків у період будівництва житла згідно з Договором про співпрацю від 12.10.2009 року № 3009/09 та додатковою угодою № 1 від 06.11.2009 року.

У відповідності з п.4.3.3 Кредитного договору Фонд при здійс-ненні контролю за цільовим використанням коштів має право у випадках виявлення порушень чи інших фактів - виявлення недостовірних даних у документах, що подавались позичальником на етапі підготовки та укладення цього договору достроково розірвати цей договір, письмово повідомивши Позичальника за 40 календарних днів .

Згідно з особливими умовами Кредитного договору, а саме п.6.4 встановлено, що у випадку виявлення ініціативи будь-якої із сторін розірвати цей кредитний договір - він розривається на підставі рі-шення регіонального управління фонду, погодженого із правлінням Фонду, і при цьому позичальник зобов'язаний повернути протягом 30 календарних знів з дня погодження правлінням Фонду рішення регіонального управ-ління Фонду про розірвання договору непогашений залишок кредиту, відсотки за користування кредитом, нараховані до дати отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання кредитного договору, пеню за несвоєчасне погашення кредиту, нараховану від дати порушення до дати отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання кредитного договору та/або збитки, завдані порушенням умов кредитного договору.

При розірванні договору відсотки, сплачені позичальником за користування кредитом, оплачена ним пеня, завдані та сплачені збитки не повертаються позичальникові (а.с.6-9).

Актом контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 07.07.2010 року № 03-21/22 ревізій фінансово-господарської діяльності Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння моло-діжному житловому будівництву»за період з 01.07.2008 до 31.05.2012 року виявлено порушення Порядку отримання ОСОБА_1 кредиту (повторне отримання пільгового кредиту на будівництво житла при відсутності на етапі підготовки та укладення цього договору доказів його потреби в покращенні житлових умов).

У суду нема сумніву в достовірності акту, оскільки встановлені ним обставини підтверджуються матеріалами кредитної справи ОСОБА_1 (а.с.163-194).

І уже 09.07.2010 року ОСОБА_1 подав до Фонду заяву про розірвання кредитного договору від 24.11.2009 року, хоч заяву про розірвання договору інвестування в будівництво житла із ТзОВ «Львів-житлокомплекс»для забезпечення повернення кредитних коштів подав тільки 23.11.2010 року.

22.12.2010 року цей договір був розірваний і платіжним дору-ченням від 22.12.2010 року (а.с.84) ТзОВ «Львівжитлокомплекс» по-вернув ОСОБА_1 275441.30 гривні, в тому числі 45906.88 гривні ПДВ.

02.02.2011 року сторони уклали договір про розірвання кредитного договору від 24.11.2009 року (а.с.11).

Оскільки особливими умовами Кредитного договору (п.6.4) перед-бачено, що у випадку виявлення ініціативи будь-якої із сторін ро-зірвати цей договір - він розривається на підставі рішення регіо-нального управління фонду, погодженого із правлінням Фонду, і при цьому позичальник зобов'язаний повернути протягом 30 календарних днів з дня погодження правлінням Фонду рішення регіонального управління Фонду про розірвання договору непогашений залишок кредиту, відсотки за користування кредитом, нараховані до дати отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання кредитного договору, пеню за несвоєчасне погашення кредиту, нараховану від дати порушення до дати отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання кредитного договору та/або збитки, завдані порушенням умов кредитного договору, то вимога Прокурора та представника Фонду про стягнення із ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, нарахованих після отримання Фондом його заяви про розірвання договору, є безпідставною, так як і вимога про стяг-нення боргу за кредитом, так як кредит був наданий у сумі 261416.11 гривні, а повернений у сумі 275441.30 гривні, що за мінусом 20871 гривні власних коштів позичальника, внесених за понаднормову площу становить 254570.30 гривні. При цьому різниця між сумою кредиту 264416.11 і поверненою сумою 254570.30 - 6845.81 гривні покривається трьома поквартальними платежами.

За таких обставин з цих же підстав зустрічні вимоги ОСОБА_1 в частині повернення сплачених за кредитним договором коштів теж слід визнати безпідставними.

Заявлена 20.09.2012 року ОСОБА_1 вимога про визнання кредитного договору № 04-14 від 24.11.2009 року недійсним на тій підставі, що він як позичальник був введений відповідачем в оману щодо можливості повторного отримання пільгового кредиту на будівництво із свідомим замовчуванням обставин, які унеможливлювали вчинення даного роду правочину, є надуманою і як не обгрунтована належними доказами, задоволенню не підлягає.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягення з відповіда-чів солідарно на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 10000 гривень у зв'язку із введенням його в оману відносно можливості повторного отримання пільгового кредиту, а згодом затягування з розірванням кредитного договору, то суд виходить із наступного:

У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на від-шкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, внаслідок протиправної поведінки щодо неї чи її близьких. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реаліза-ції, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 державний службовець і всупереч діючому законодавству безпідставно, повторно отримав піль-говий кредит на будівництво житла. В судовому засіданні він мимо-вільно висловив твердження про те, що звичайній людині не просто отримати такий кредит. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_1, повторно звернувшись до Фонду за пільговим кредитом для будівництва житла, діяв свідомо, використовуючи знання і можливості свого службового становища. За таких умов твердження про введення його в оману працівниками Фонду, чим заподіяна моральна шкода, є неспроможними.

Крім того, ОСОБА_1 всупереч ст.23 ЦК України не зазначив, які свої права вважає порушеними, в чому виразилися його страждання, якими критеріями послуговувався при визначенні розміру бажаного відшкодування.

Враховуючи наведене суд приходить до переконання про недоведеність вимог ОСОБА_1 і в частині відшкодування моральної шкоди.

А тому, керуючись ст.10,11,197,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.23, 202-203 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського регіонального відді-лення «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»до ОСОБА_1 про стягнення 23716.28 гривні, а також відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Львівського регіонального відділення «Державного фонду сприяння мо-лодіжному житловому будівництву», державної спеціалізованої фінан-сової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому буді-вництву», третя особа ТзОВ «Львівжитлокомплекс»про визнання креди-тного договору недійсним, повернення оплачених за договором коштів та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.

Суддя