Постанова

від 22.11.2012 по справі 0870/10492/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року 11:00 Справа № 0870/10492/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Приватного підприємства Виробниче об'єднання «Азовагроснаб»

до: Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької

області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень від 24.10.2012 №0000142233 та №0000152233

ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 Приватне підприємство Виробниче об'єднання «Азовагроснаб» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень - рішень від 24.10.2012 №0000142233, від 24.10.2012 №0000152233.

Ухвалою суду від 08.11.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/10492/12, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 22.11.2012.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Згідно позовної заяви просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.10.2012 №0000142233 на суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 18 140 грн. 65 коп. та №0000152233 на суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170 грн. 00 коп. Зазначає, що станом на момент проведення відповідачем перевірки всі обов'язки за зовнішньоекономічним контрактом між позивачем та резидентом були виконані в повному обсязі: здійснена передоплата за товар, товар поставлений в термін, що не перевищує 180 днів (10.04.2012) від дати авансового платежу, що підтверджується відповідними документами, які досліджувалися перевіряючими. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, направив суду заперечення на позов та клопотання про розгляд справи без його участі. У запереченнях на позов відповідач зазначає, що позивачем порушено ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження товару за імпортним контрактом від 21.12.2011 №23-12-2011. Згідно митної декларації №112040000/2012/002374 товар надійшов 05.09.2012 (граничний термін надходження товару - 25.06.2012). Крім того, відповідачем порушено п.9.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, а саме не виконання позивачем строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.07.2012. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.122 особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.09.2012 по 04.10.2012, на підставі направлень від 27.09.2012 №220813, №220814 та згідно наказу №972 від 27.09.2012, виданого Бердянською ОДПІ Запорізької області ДПС, завідуючим сектору перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Усачовим О.Д., державним податковим ревізором інспектором сектору перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Макрієвою О.А., на підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, 78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством виробничим об'єднанням «Азовагроснаб» (код ЄДРПОУ 36451570) вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту №23-12-2011 від 21.12.2011 за період з 21.12.2011 по 05.09.2012.

За результатами перевірки складено акт перевірки №079/223/36451570 від 11.10.2012.

Перевіркою встановлено, що за період з 21.12.2011 по 05.09.2012 ПП ВО «Азовагроснаб» по контракту №23-12-2011 від 21.12.2011 з фірмою «Zhejiang tiantai midever rubber & plastic LTD», Китай, здійснював імпортну зовнішньоекономічну операцію по придбанню конвеєрної стрічки та ременів.

Під час перевірки були дослідженні наступні документи: контракт №23-12-2011 від 21.12.2011, платіжні доручення від 28.12.2011 на суму 10507,91 доларів США та від 21.03.2012 на суму 24518,45 доларів США, коносамент від 13.03.2012 №ZIMUNGB472052, інвойс від 05.03.2012 №FX120305 та пакувальний лист до нього, протокол ДМС про порушення митних правил №0114/11200/12 від 28.04.2012, постанова Ленінського райсуду м.Запоріжжя від 26.07.2012 про факт порушення митних правил, митна декларація від 05.09.2012 №112040000/2012/002374.

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки журналу - ордера та відомості по рахунки 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та первинних документів за період з 21.12.2011 по 05.09.2012 встановлено, що за цей період рахується дебіторська заборгованість в сумі 35023, 36 доларів США по контраку №23-12-2011 від 21.12.2011.

У бухгалтерському обліку зроблені наступні проводки:

Д-т. рах. 632 К-т. рах.312- передоплата за товар по контракту №23-12-2011 від 21.12.2011 з фірмою «Zhejiang tiantai midever rubber & plastic LTD», Китай.

(Платіжне доручення в іноземній валюті від 28.12.2011 на суму 10507,91 доларі США., платіжне доручення в іноземній валюті від 21.03.2012 на суму 24518,45 доларів США).

Д-т. рах. 281 К-т. рах.632 - надходження товару по контракту №23-12-2011 від 21.12.2011 з фірмою «Zhejiang tiantai midever rubber & plastic LTD», Кітай.

(МД - 2 типу ІМ-40 «Імпорт» №112040000/2012/002374 від 05.09.2012).

Також, в акті перевірки зазначено, що на виконання п.5.9 ст.5 Постанови Правління НБУ від 24.03.1999 №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними імпортними операціями» АТ «ТАСкомбанк» повідомив відповідача про факт порушення строків розрахунків за наступною імпортною операцією, а саме:

28.12.2011 здійснено платіж по контракту №23-12-2011 від 21.12.2011 (граничний термін надходження товару 25.06.2012).

Згідно бази даних АРМ «Митниця» та митної декларації форми МД-2 типу ІМ-40 «Імпорт» № 112040000/2012/002374 підприємству 05 вересня 2012 року надано дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України по контракту № 23-12-2011 від 21.12.2011.

Крім того, перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, встановлено: декларування валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України, а саме дебіторської заборгованості в сумі 35026,36 доларів США, яка виникла внаслідок розрахунків ПП ВО «Азовагроснаб» з фірмою «Zhejiang tiantai midever rubber & plastic LTD», Китай, станом на 01.07.2012 в НБУ не проводилось, зазначені суми не були включені підприємством до декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

В розділі «Висновок» акту перевірки встановлено порушення позивачем:

1.ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненням (далі - Закон України від 23.09.1994 №185/94-ВР), а саме несвоєчасне надходження товару за імпортним контрактом №23-12-2011 від 21.12.2011.

2.п.9.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 із змінами та доповненнями, а саме не виконання позивачем строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.07.2012.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 №0000142233, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 18 140 грн. 65 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 №0000152233, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду щодо їх оскарження.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.2 Закону України №185/94 від 23.09.1994 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст.4 Закону України №185/94 від 23.09.1994 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідач, посилаючись на положення п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 №136 (далі - Інструкція №136) виходить з того, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ФМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Однак, суд не погоджується із таким висновком податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України №959-ХІІ від 16.04.2001 «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон України № 959-ХІІ), імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

В свою чергу, «момент здійснення експорту (імпорту)», відповідно до вказаної статті Закону - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Виходячи з положень п.2 ст.1 МК України термін «ввезення та вивезення товарів» означає фактичне переміщення товару через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 статті 1 МК України передбачено, що «переміщення товарів - через митний кордон України у вантажних відправленнях» - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 5 статті 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно зі ст. 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Отже, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

З огляду на викладене суд вважає, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону №185/94 від 23.09.1994 є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Вказана позиція також підтверджується постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 по справі № 21-412а11.

Судом на підставі наданих до матеріалів справи документів встановлено, що товар за спірним контрактом перетнув митний кордон України у межах строків, визначених ст.2 Закону України №185/94-ВР.

Так, як було встановлено матеріалами справи, 21.12.2011 року між ППВО «Азовагроснаб» та фірмою «Zhejiang Niantai Videver Rudder & Plastic Ltd» (Тіантай, Китай) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 23-12-2011 на доставку конвеєрної стрічки. Загальна сума контракту складає 35026,36 доларів США. Умови доставки CIF - порт Одеса, Україна (Інкотермс 2010). Відповідно до умов контракту оплата здійснювалась наступним чином: 30% від загальної вартості контракту в якості передоплати (28.12.2011), 70% - протягом 45 днів з дати коносаменту (21.03.2012). На теперішній час вартість товару сплачена у 100% розмірі.

10.04.2011 на виконання умов спірного контракту вантаж був доставлений в порт Одеси, про що свідчить відмітка Південної митниці «під митним контролем».

Отже, товар поставлений в термін, що не перевищує 180 днів від дати авансового платежу.

В подальшому, 18.04.2012 товар був доставлений в зону діяльності Запорізької митниці, про що також свідчить відмітка «під митним контролем» на товаротранспортних документах.

27.04.2012 вантаж був заявлений до митного оформлення в зоні діяльності підприємства м/п «Бердянськ» Запорізької митниці за вантажною митною декларацією №112040000/212/000938.

28.04.2012 головним інспектором відділу БНПН та ЗСКБ та ПИП Запорізької митниці був складений протокол про порушення митних правил №0114/11200/12, а весь товар, який надійшов за контрактом був вилучений на склад митного органу. З цього часу митне оформлення зупинилося, а підприємство позивача втратило можливість розпоряджатися вантажем та закінчити митне оформлення.

26.07.2012 постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя провадження по справі закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 10.08.2012.

Посилання податкового органу в обґрунтування своєї позиції на положення п. 3.3 Інструкції № 136 суд вважає безпідставним, оскільки ані безпосередньо вказана норма, ані жодний інший нормативно-правовий акт України не встановлює правило, згідно якому єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД, зокрема типу ІМ-40. Інструкцією НБУ № 136 встановлюється лише можливість її використання для зняття операції з контролю.

Крім того, визначення таких термінів як «імпорт», «момент здійснення імпорту» тощо визначаються законодавчими актами, що мають вищу юридичну силу, ніж Інструкція № 136.

Таким чином, суд вважає висновок податкового органу про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України №185/94 від 23.09.1994 та п.9.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 необґрунтованим та таким, що спростовується долученими до справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Виробниче об'єднання «Азовагроснаб» до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.10.2012 №0000142233 №0000152233 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби від 24.10.2012 №0000142233 №0000152233.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Приватного підприємства Виробниче об'єднання «Азовагроснаб» (7100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Ростовська, буд.2-б, ЄДРПОУ 36451570) 183 грн. 10 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий