Постанова

від 05.11.2012 по справі 8882/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 листопада 2012 р. № 2-а- 8882/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кухар М.Д., суддів: Старосєльцевої О.В., Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт", Товариства з обмеженою відповідальність "Вестконсалтинггруп" про визнання недійсним господарського зобов'язання та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт", Товариства з обмеженою відповідальність "Вестконсалтинггруп", в якому просив суд визнати господарське зобов'язання, а саме: правочин поставки №39 від 01.07.2005 року, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою'Тагіт'" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестконсалтинггруп" недійсним в частині на суму 162 610 390,13 грн., як такий що суперечить інтересам держави та суспільства; застосувати до сторін наслідки статті 208 Господарського кодексу України щодо стягнення з ТОВ "Вестконсалтинггруп", у зв'язку з наявністю наміру цієї сторони при укладенні правочину, все одержане за угодою другій стороні ТОВ "Тагіт", а з ТОВ "Тагіт" все одержане або належне йому на відшкодування виконаного - в доход держави.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. скасовано та справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт", Товариства з обмеженою відповідальність "Вестконсалтинггруп" про застосування наслідків нікчемного правочину до договору поставки № 39 від 01.07.2005 року, укладеного між ТОВ фірма «Тагіт»та ТОВ "Вестконсалтинггруп" на суму 162610390,03 грн. та стягнення в дохід держави коштів у розмірі 162610390,03 грн. одержаних за таким правочином, направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд, з урахуванням уточнень, визнати недійсним договір № 39 від 01.07.2005 року, який був укладений між ТОВ фірмою "Тагіт" та ТОВ "Вестконсалтинг", стягнути з ТОВ фірми "Тагіт" на користь Держави компенсацію вартості наданого за договором № 39 від 01.07.2005 року у розмірі 162610390,03 грн. (сто шістдесят два мільйона шістсот десять тисяч триста дев'яносто гривень 3 коп.), стягнути з ТОВ "Вестконсалтинг" на користь Держави компенсацію вартості наданого за договором № 39 від 01.07.2001 року у розмірі 162610390,03 грн. (сто шістдесят два мільйона шістсот десять тисяч триста дев'яносто гривень 3 коп.).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальність "Вестконсалтинггруп" у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На обліку в СДПІ з 31.01.2007 року знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" (далі - ТОВ "Тагіт"), свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №172804, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.03.2007 р., яким 01.07.2005 року було укладено договор поставки №39 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестконсалтинггруп", свідоцтво про державну реєстрацію видано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.06.2003 р., що знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м.Харкова з 26.06.2003 року.

Згідно схем та додатків до акту перевірки проведеної Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова (акт перевірки від 18.01.2007 р. №41/23-362/23759288ДСК), які підписані директором ТОВ "Тагіт" Шаповалової О.Є. та головним бухгалтером ТОВ "Тагіт" Нікітенко Н.О., ТОВ "Тагіт" придбало (купило) товари за договором поставки від 01.07.2005 року №39 у ТОВ "Вестконсалтинггруп" та розрахувалось за поставлені товари векселями, згідно отриманої інформації від ДПІ у Київському районі м.Харкова від 13.02.2007 року №1878/7/23-312.

До укладення даного договору поставки №39 від 01.07.2005 року, ТОВ "Вестконсалтинггруп" уклав договори з ПП "Агрофірма "Киянин" та ТОВ "Європослугпостач" про придбання продукції, яка в подальшому і була відвантажена на ТОВ фірма "Тагіт" (код ЄДРГЮУ 23759288). ТОВ фірма "Тагіт" є основним покупцем товарів у ТОВ "Вестконсалтинггруп", що підтверджується актом перевірки від 27.03.2006 р. №736/23-3/32440172 ДПІ у Київському районі м. Харкова і підписаний уповноваженою особою ТОВ "Вестконсалтинггруп" Михайлицьким І.В.

За даними попередньої планової виїзної перевірки, ТОВ "Вестконсалтинггруп" придбані у постачальників товарно-матеріалні цінності, в тому числі від ПП Агрофірма "Киянин" та ТОВ "Європослугпостач", в подальшому були реалізовані в адресу ТОВ фірма "Тагіт". За період з 01.07.2005 р. по 01.01.2006 р. обсяг реалізації склав 451 079,6 тис. грн. (в тому числі ПДВ), або 99,95 % від загального обсягу відвантаження.

Відповідно до наступних судових рішень, що набрали законної сили:

1) постанови господарського суду Харківської області від 01.02.2007 року по справі №АС-04/561-06 за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова до ТОВ "Вестконсалтинггруп" та ТОВ "Європослугпостач" про визнання господарського зобов'язання на суму 78 444,9 тис. грн., позовні вимоги ДПІ у Київському районі м. Харкова задоволено та визнано господарське зобов'язання на підставі статті 207 Господарського кодексу України недійсним, як таке, що укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та

2) постанови господарського суду Харківської області від 01.02.2007 року по справі №АС-04/562-06 за позовом ДПІ у Київському районі м.Харкова до ТОВ "Вестконсалтинггруп" та ПП Агрофірми "Киянин" (код ЄДРПОУ 32957651) про визнання господарського зобов'язання на суму 80 048,9 тис. грн., позовні вимоги ДПІ у Київському районі м.Харкова було задоволено та визнако господарське зобов'язання на підставі статті 207 Господарського кодексу України недійсним, як таке, що укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

У відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Тому, укладений договір поставки від 01.07.2005 року №39 між ТОВ "Вестконсалтинггруп" та ТОВ "Тагіт" щодо поставки товарів, є таким що суперечить інтересам держави та суспільства і повинен бути визнаний судом недійсним на підставі статті 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.1 ст.207 цього ж кодексу господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На адресу СДПІ надійшов лист ДПІ у Київському районі м. Харкова від 13.02.2007 року №1878/7/23-312, в якому повідомляється, що при проведенні перевірки ТОВ "Вестконсалтинггруп" (код ЄДРПОУ 32440172) в ході відпрацювання зустрічних перевірок було встановлено, що постачальниками ТОВ "Вестконсалтинггруп" у періоді, за який проводилися перевірка, постачальниками були наступні підприємства:

- ПП "Агрофірма "Киянин" (код ЄДРПОУ 32957631), м.Київ, пр.Червонозоряний, 130, кв.320 придбано товаро-матеріальних цінностей на суму 84 165,5 тис.грн., в тому числі ПДВ на суму 14027,6 тис.грн. у вересні 2005 року;

- ТОВ "Європослугпостач" (код ЄДРПОУ 32982599), м.Київ, вул.Кіквідзе, 13 придбало

товарно-матеріальних цінностей на суму 78 444,9 тис. грн., в тому числі ПДВ в сумі 13 074.1 тис. грн. у липні та червні 2005 року.

На направлені запити отримані відповіді:

- ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 19.05.2006 року про те, що згідно отриманих пояснень підприємства ПП "Агрофірма "Киянин", взаємовідносин між останнім та перевіряємим

підприємством ТОВ "Весткончалтинггруп" не було.

- ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.05.2006 року про те, що ТОВ "Європослугпостач" (код ЄДРПОУ 32982599) знято з обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва 22.09.2005 року, знято з РДА Печерського району м. Києва 07.10.2005 р. №10701110002004412 за рішенням суду, свідоцтво платника ПДВ анульовано 16.06.2005 року, останній звіт з ПДВ надано до ДПІ за липень 2005 року з нульовими показниками у рядку 96.

Таким чином, відвантаження продукції, придбаної у ПП "Агрофірма "Киянин" та ТОВ "Європослугпостач" здійснювалося на ТОВ фірма "Тагіт", який і є основним покупцем товарів у ТОВ "Вестконсалтинггруп".

Враховуючи інформацію, що надана ДПІ у Київському районі м.Харкова ТОВ "Тагіт" проводило операції з ТОВ "Вестконсалтинггруп" у періоді з 01.07.2005 року по 30.09.2005 року, але за даний період всі взаємовідносини по підприємству підтверджено актом документальної перевірки ТОВ "Тагіт" від 18.01.2007 року №41/23-362/23759288 за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року.

В додатках до акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова від 01.08.2006 року №1633/23-362/23759288 наведено схему розрахунків з ТОВ "Вестконсалтинггруп" за товари, які останній придбав за договорами, по яких є рішення суду щодо визнання угод недійсними. Згідно даних схем ТОВ "Вестконсалтинггруп" на адресу ТОВ "Тагіт" за період з 01.07.2005 року по 01.10.2005 року було відвантажено товарів згідно договору поставки від 01.07.2005 року №39 на загальну суму 158493,8 тис. грн. (сума визначена згідно визнаних судом недійсними господарських зобов'язань).

Відповідно до п.7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи для забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002р. доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваної угоди на приховання від оподаткування прибутку і доходів можуть бути надані податковими органами відомості про відсутність підприємства по юридичній і фактичній адресі та інше.

Згідно установчих документів ТОВ "Вестконсалтинггруп" зазначено, що місцезнаходженням та юридичною адресою товариства є м.Харків, вул.Студенська, буд.6/18, к.37. Однак, згідно акту перевірки місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності від 01.06.2006 року №14Ті'23-722/32440172 ДШ у Київському районі м. Харкова було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Вестконсалтинггруп" за юридичною адресою м. Харків, вул. Студенська, 6/18, к.37 - не знаходиться.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику т справах про визнання угод недійсними" від 28.04.78р. №3, угода, укладена з метою противної інтересам держави і суспільства признається недійсною. До таких угод відносяться договори, спрямовані на приховання прибутків від оподаткування фізичними і юридичними особами.

Таким чином, господарське зобов'язання ТОВ "Вестконсалтинггруп" та ТОВ "Тагіт", яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно з договором поставки є фіктивним правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовились, а також є таким, що порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді незаконного формування податкового кредиту, внаслідок чого державний бюджет України не отримав зобов'язання ТОВ "Вестконсалтинггруп", належні до сплати з цього податку на додану вартість.

Отже, оскільки ТОВ "Вестконсалтинггруп" було укладено, визнані судом недійсними, угоди, а товар (продукція) за цими угодами і це доведено актами перевірок ДПІ у Київському районі м. Харкова був відвантажений на ТОВ "Тагіт", то і договір поставки від 01.07.2005 р. №39, укладений між ТОВ "Вестконсалтинггруп" та ТОВ "Тагіт" повинен бути визнаний недійсним, як укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Тобто, дане господарське зобов'язання є суперечним інтересам держави, оскільки воно призвело до втрат Державного бюджету, що насамперед підтверджується постановами господарського суду Харківської області від 01.02.2007 року по справам №.АС-04/561-06 та №АС-04/562-06.

Слід зазначити, що вказаними діями ТОВ "Вестконсалтинггруп" причинило збитки не другій стороні по договору поставки (угоді), оскільки ТОВ "Тагіт" має право на включення цієї суми до складу податкового кредиту, що в подальшому призвело до виникнення суми відшкодування ПДВ, а державі, яка зобов'язана відшкодувати суму ПДВ платнику податків на розрахунковий рахунок, хоча надмірна сплата суми ПДВ до Державного бюджету фактично не надійшла (не сплачена).

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч.2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Договір №39 від 01.07.2005 року ТОВ "Вестконсалтинггруп" та ТОВ «Тагіт» відповідно до його умов, є двостороннім договором, а саме договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що відповідачами не надано жодних доказів та не спростовано інформацію щодо відсутності виробничих, складських, торгівельних та офісних приміщень.

Доказів на підтвердження факту поставки товару (зокрема, сертифікатів якості товару, актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних, документів на прийняття, оприбуткування та відвантаження товару, довіреності на отримання ТМЦ) ані до перевірки, ані суду не надано.

Таким чином, судом встановлено відсутність доказів, які б підтвердили транспортування та зберігання товару, отриманого згідно договору поставки № 39 від 01.07.2005 року.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, договори, накладні, рахунки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оскільки перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів.

Суд вважає, що витрати ТОВ "Тагіт" по взаємовідносинам з ТОВ "Вестконсалтинггруп" (придбання ТМЦ) були понесені за угодою, яка в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, віднесення платником податку сум ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту суперечить вимогам пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Враховуючи відсутність первинних документів приймання, перевезення товару, тобто не підтвердження факту наявності поставок ТМЦ від постачальника покупцю, та відсутності виробничих, складських, торгівельних та офісних приміщень суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача правомірно щодо того, що правочини між ТОВ "Тагіт" та ТОВ "Вестконсалтинггруп" здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини відповідно до п. 1.2 ст. 215, п. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Фактично правочин, внаслідок якого ТОВ "Тагіт" неправомірно віднесено до податкового кредиту суми по операціям з ТОВ "Вестконсалтинггруп", спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, через що суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Слід зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Податкові органи вправі звертатися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження можливості здійснення господарських операцій, з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, наявності у перевіряємого платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що органами податкової служби на підставі визначених законом повноважень та в межах компетенції виявлені порушення цивільного, господарського та податкового законодавства при укладенні та вчиненні правочину - договору поставки №39 від 01.07.2005 року, укладеного між ТОВ фірма «Тагіт» та ТОВ "Вестконсалтинггруп", зазначений правочин не відповідає інтересам держави і суспільства, через що у суду є підстави для визнання його недійним.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

Таким чином, підлягають стягненню в дохід держави кошти, отримані за недійсною угодою, на суму 325220780,06 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" про визнання недійсним господарського зобов'язання - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір № 39 від 01.07.2005 року, який був укладений між ТОВ фірмою "Тагіт" та ТОВ "Вестконсалтинг".

Стягнути з ТОВ фірми "Тагіт" на користь Держави компенсацію вартості наданого за договором № 39 від 01.07.2005 року у розмірі 162610390.03 грн. (сто шістдесят два мільйона шістсот десять тисяч триста дев'яносто гривень 3 коп.).

Стягнути з ТОВ "Вестконсалтинг" на користь Держави компенсацію вартості наданого за договором № 39 від 01.07.2001 року у розмірі 162610390,03 гр. (сто шістдесят два мільйона шістсот десять тисяч триста дев'яносто гривень 3 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Кухар М.Д.

Судді Старосєльцева О.В.

Сліденко А.В.