Постанова

від 19.11.2012 по справі 11512/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2012 р. № 2-а- 11512/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа -підприємець ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення за №0008751702 від 01.11.2012 року, скасувати податкове повідомлення - рішення за №0008121702 від 03.09.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковим органом буда проведена перевірка, за результатами якої складено акт від 27.08.2012 року №1647/17-207/НОМЕР_1, висновки останнього ФОП ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності, а отже і винесені податковим органом податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, також надав письмові заперечення, де вказав, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач пройшла передбачену законодавством державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_3 (а. с. 68).

Фізична особа -підприємець на час складання податкових накладних рахувалась в єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та була платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва НОМЕР_4 (а. с. 61-62).

Як то передбачено приписами діючого законодавства України, Позивач отримала дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування (об'єкта благоустрою) (а. с. 63), та торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу строком з 01.04.2011 року по 31.03.2016 року (а. с. 58).

Фахівцем податкової служби була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №1647/17-207/НОМЕР_1 від 27.08.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: неможливість реального здійснення фінансово- господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 2.1.1, 2.1.2 акту перевірки постачальникам; п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 68227,85 грн. (а. с. 10-37).

На підставі вищезгаданого акту перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення - рішення №0008121702 від 03.09.2012 року, №0008751702 від 01.11.2012 року (а. с. 49-50).

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності позивача податковим органом було виявлено порушення вимог діючого законодавства України, а саме зазначено про нікчемність укладеного правочину між ФОП ОСОБА_1 та її контрагентом ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055).

В основу висновку акту перевірки Відповідача були покладені висновки ДПІ, на обліку в якому знаходиться контрагент позивача.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Судовим розглядом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Промтехноопт" було укладено договір купівлі -продажу №53 від 11.08.2011 року (а. с. 70).

За умовами договору від 11.08.2011 року, Продавець -ТОВ "Промтехноопт" зобов'язується передати Покупцю -Позивач товар, а останній, в свою чергу, зобов'язується прийняти та сплатити за поставлений товар, кількість і ціна визначена рахунком -фактурою, яка є невід'ємною частиною цього договору (а. с. 73,75, 77, 79, 81, 83 зі зворотного боку).

Реальність виконання зобов'язань по укладеному договору купівлі -продажу підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: накладними: №72 від 11.08.2011 року, №78 від 15.08.2011 року, №84 від 02.09.2011 року, №104 від 23.09.2011 року, №106 від 03.10.2011 року, №118 від 07.11.2011 року (а. с. 73, 75, 79, 81, 83); податковими накладними: №487 від 11.08.2011 року на загальну суму 6480 грн., в т. ч. ПДВ -1080 грн., №578 від 15.08.2011 року на загальну суму 19440,00 грн., в т. ч. ПДВ -3240,00 грн., №162 від 02.09.2011 року на загальну суму 19440,00 грн., в т. ч. ПДВ -3240,00 грн., №796 від 23.09.2011 року на загальну сум 23137,49 грн., в т. ч. ПДВ -3856,25 грн., №13 від 03.10.2011 року на загальну суму 38880,00 грн., в т. ч. ПДВ 6480,00 грн., №213 від 07.11.2011 року на загальну суму 58320,00 грн., в т. ч. ПДВ -9720,00 грн. (а. с. 74, 76, 78, 80, 82, 84).

Оплата за товарно -матеріальні цінності здійснювалась безпосередньо у безготівковій формі шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується виписками з банку (а. с. 74, 76, 78, 80, 82, 84 зі зворотного боку).

Доставка товару здійснювалась самовивозом, шляхом складання товарно -транспортних накладних: №382 від 11.08.2011 року, 387 від 15.08.2011 року, №404 від 02.09.2011 року, №427 від 23.09.2011 року, №435 від 03.10.2011 року, №470 від 07.11.2011 року (а. с. 89-94) орендованим Позивачем автотранспортом CHEVROLET модель 2000, номер НОМЕР_2, згідно договору оренди автомобіля №01 від 04.01.2011 року (а. с. 85-86).

Отриманий товар Позивачем у свого контрагента був в подальшому реалізований ФОП ОСОБА_1 в своїй господарській діяльності, що в цій частині повністю узгоджується з матеріалами справи, а саме: меню сніданку в кафе, яке належить позивачу, в якому зазначений товар отриманий попередньо у ТОВ "Промтехноопт" (а. с. 69).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у ТОВ "Промтехноопт" товару та подальша реалізація його в своїй господарській діяльності.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірного правочину відповідач в основу оскаржених податкових повідомлень -рішень не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно із пунктом 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 статті 177 ПК України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.177.4. до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач до суду не подав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за результатами якої складено акт від 13.09.11р. №9/23-02/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти "Потенціал" (код за ЄДРПОУ 00216852), ТОВ "БУД МА СХІД" (код ЄДРПОУ 33412895) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р.. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), за результатами якої складено акт від 21.10.11р. за №111/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ "Торговий Дім-Антон" (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011 року, ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), за результатами якої складено акт від 07.11.11р. за №220/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код ЄДРПОУ 34951612), ТОВ "Спецінжбуд" (код ЄДРПОУ 36556392), їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року залишено без змін (а.с. 109-112).

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року набрала законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем приписів чинного податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням викладеного, суд знаходить адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а оспорювані податкове повідомлення -рішення скасуванню, оскільки у суду відсутні докази законності висновків акту перевірки, відповідно правомірності винесеного податковим органом повідомлення -рішення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст.161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за №0008751702 від 01.11.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за №0008121702 від 03.09.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко