cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 листопада 2012 р. Справа 7/73/2012/5003
за позовом : Споживчого товариства "Ринок- коопторг", м.Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область
до : Ямпільської райспоживспілки, м.Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область
про стягнення 162 924,00 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Павлова Т.С.
Представники:
позивача: Гервазюк О.Ю., наказ № 10 від 20.05.2011 року, паспорт серії АВ 233136 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.10.2001 року. відповідача: Прилипко Г.Г., довіреність № 5/9-86 від 20.11.2012 року, паспорт серії АВ 520566 виданий Ямпільським РВ УМВС України у Вінницькій області 28.02.2003 року.
Жарук А.Ф., паспорт серії АА 673704 виданий Ямпільським РВ УМВС України у Вінницькій області 22.04.1998 року, витяг з протоколу № 6 від 22.12.2006 року.
ВСТАНОВИВ :
08.11.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшов позов Споживчого товариства "Ринок-коопторг", м.Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область до Ямпільської райспоживспілки, м.Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область про стягнення 162 924,00 грн. заборгованості за договором позики від 04.06.2010 року.
Ухвалою від 09.11.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/73/2012/5003 та призначено до розгляду на 22.11.2012 року.
21.11.2012 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що заборгованість в сумі 162 924,00 грн. перед позивачем визнає в повному обсязі .
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.
04.06.2010 року між Ямпільською райспоживспілкою (Позичальник) та Споживчим товариством "Ринок-коопторг" (Позикодавець) укладено договір позики.
Відповідно п.1.1 Договору Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі встановленому за договором, а Позичальник зобов'язується повернути їх у семиденний термін з дня пред'явлення вимоги Позикодавця.
Згідно п.2.1 Договору сума позики становить 162 000,00 (сто шістдесят дві тисячі) грн..
Позикодавець надає позику Позичальнику із каси Позикодавця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позичальника або шляхом внесення готівки в касу Позичальника (п.3.1 Договору).
Позикодавець надає позику згідно графіка внесення коштів (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору (п.4.1 Договору).
Сторони домовились, що повернення позики Позичальником Позикодавцю відбувається в семиденний термін, з моменту направлення вимоги останнім (п.5.1 Договору).
Відповідно п.5.3 Договору днем повернення позики (її частини) вважається день отримання Позикодавцем суми позики (її частини) через касу або зарахування її на поточний рахунок Позикодавця.
Також між сторонами підписано додатки до договору позики від 04.06.2010 року відповідно до яких визначено суми сплати платежів.
На виконання умов договору позивачем внесено в касу відповідача грошові кошти на загальну суму 162 924,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, а саме:
- від 24.06.2010 року № 61 на суму 9 000,00 грн.;
- від 30.07.2010 року № 70 на суму 9 000,00 грн.;
- від 10.08.2010 року № 75 на суму 9 000,00 грн.;
- від 14.09.2010 року № 80 на суму 9 000,00 грн.;
- від 27.10.2010 року № 101 на суму 9 000,00 грн.;
- від 17.11.2010 року № 140 на суму 9 000,00 грн.;
- від 13.12.2010 року № 170 на суму 9 000,00 грн.;
- від 31.01.2011 року № 8 на суму 9 000,00 грн.;
- від 31.03.2011 року № 31 на суму 9 000,00 грн.;
- від 25.02.2011 року № 20 на суму 9 000,00 грн.;
- від 29.04.2011 року № 41 на суму 9 000,00 грн.;
- від 18.05.2011 року № 57 на суму 9 000,00 грн.;
- від 30.06.2011 року № 63 на суму 9 000,00 грн.;
- від 29.07.2011 року № 76 на суму 9 000,00 грн.;
- від 14.08.2011 року № 81 на суму 9 000,00 грн.;
- від 11.09.2011 року № 89 на суму 9 000,00 грн.;
- від 11.10.2011 року № 95 на суму 9 000,00 грн.;
- від 11.11.2011 року № 104 на суму 9 924,00 грн..
16.07.2012 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 25 з вимогою повернути грошові кошти (а.с.12, т.1).
За твердженням позивача відповіді на претензію надано не було, грошові кошти не повернуті.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2012 року.
Наявність заборгованості в розмірі 162 924,00 грн. та непроведення розрахунків не заперечується відповідачем, що вбачається з його відзиву.
Неповернення грошових коштів відповідачем в добровільному порядку спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склались між сторонами та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору позики, регулювання яких здійснюється в параграфі 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", ст.ст.1046-1053 ЦК України.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення 162 924,00 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі із врахуванням процесуальної позиції відповідача, яка власне зводиться до визнання позову в повному обсязі.
Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
22.11.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Ямпільської райспоживспілки, вул.Леніна, буд. 81/49, м.Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область, 24500 (інформація про реквізити -ідентифікаційний код -01741551) на користь Споживчого товариства "Ринок-коопторг", вул.Леніна, 95, м.Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область,24500 (інформація про реквізити -ідентифікаційний код -01557147) - 162 924 грн. 00 коп. - боргу, 3 258 грн. 48 коп. -відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Видати наказ в день набрання рішення законної сили.
Повне рішення складено 26 листопада 2012 р.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2012 |
Оприлюднено | 28.11.2012 |
Номер документу | 27667882 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Банасько О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні