Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-9/12036-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/12036-2012 13.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Мілавіца"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех ПК"

Третя особа без

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Трейдінг"

про стягнення 21 957,49 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Шинкаренко О.Є. (дов. №174 від 17.10.2011р.)

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Мілавіца" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех ПК" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 21 957, 49 грн., з яких 20 032, 95 грн. основної заборгованості за Договором поставки №13 від 03.03.2008р., 1061, 75 грн. інфляційних збитків, 862, 79 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/12036-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року, в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Трейдінг", оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи щодо сторін у справі.

23.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано документи по справі та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, у відповідності до якого останній просить суд витребувати від відповідача та третьої особи видаткові накладі за Договором поставки №13 від 03.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року продовжено строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 13.11.2012 року, витребувано від відповідача та третьої особи видаткові накладі за Договором поставки №13 від 03.03.2008р.

В судове засідання 13.11.2012 року представники відповідача та третьої особи не з'явились, вимоги ухвали суду від 23.10.2012 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі, усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримано.

В позовній заяві позивач просить суд з метою забезпечення позовних вимог, накласти арешт на банківські рахунки відповідача в обсязі, достатньому для сплати суми заборгованості, річних, а також відшкодування судових витрат за позовом.

Господарський суд розглянувши заяву про забезпечення позову залишає її без розгляду на наступних підставах.

Відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати. Позивачем не було сплачено судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову, отже суд залишає відповідну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2008 року між позивачем, як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль Трейдінг»(далі за текстом -третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача), як покупцем укладено договір поставки № 13 (далі по тексту - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю у власність корсетні, трикотажні та швейні вироби під торгівельними знаками MILAVITSA, AVELINE, ALISEE, LAUMA, а також інші товари, найменування та заплановану кількість яких сторони визначають в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за них певну грошову суму на умовах цього договору (п. 1.1. договору поставки).

01 червня 2009 року між позивачем, як кредитором відповідачем, як новим боржником та третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, як первісним боржником укладено договір № 01-06 про переведення боргу (далі за текстом - договір про переведення боргу). Відповідно до умов якого, сторони домовились, що зазначеним договором про переведення боргу регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки № 13 від 03.03.2008 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (п. 1 договору про переведення боргу).

Первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 195 032, 95 грн. Новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок кредитора не пізніше 31.12.2010 року (п. 2 договору про переведення боргу).

Відповідач у період з червня 2010 року по липень 2010 року сплатив на користь позивача, відповідно до у мов договору про переведення боргу 175 000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За твердженням позивача, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед ним за договором про переведення боргу становить 20 032, 95 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач направляв відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за договором про переведення боргу (на загальну суму 21 957, 49 грн. Вих. № 392/06 від 08.06.2012 року, якою просив відповідача погасити заборгованість протягом одного місяця з моменту отримання претензії. Зазначену претензії відповідач отримав 12.06.2012 року. За твердженням позивача, відповіді на вказану претензію він не отримував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мілавіца», підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.ст. 513, 520, 521 ЦК України боржник у зобов'язані може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, при цьому правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у тій же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що свої зобов'язання по договору переведення боргу відповідач виконав частково, сплатив на користь позивача 175000, 00 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу становить на момент розгляду справи за розрахунком позивача 20 032, 95 грн., і відповідачем не погашена.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, викладеного в позовній заяві не спростував. На підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент розгляду справи становить 20 032, 95 грн., і відповідачем не погашена.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 20 032, 95 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу в сумі 20 032, 95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання, у відповідності до п. 2 договору про переведення боргу є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 20 032, 95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 862, 79 грн. трьох відсотків річних та 1 061, 75 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з 01.01.2011 року по 0 7 .0 6.2012 року.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Мілавіца» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех ПК»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12; код ЄДРПОУ 32829973; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Мілавіца»(01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 30-А, літ. А, А1, нежиле приміщення № 12; код ЄДРПОУ 33597834) 20 032 (двадцять тисяч тридцять дві) грн. 95 коп. основної заборгованості за договором, 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 79 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 1 061 (одну тисячу шістдесят одну) грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко