Рішення

від 21.11.2012 по справі 5009/4012/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/106/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.12 Справа № 5009/4012/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача: Скуріхін О.В., довіреність від 29.10.12 р.; від відповідача: не з'явився;

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/4012/12

за позовом: Приватного підприємства «Солєкс», м. Запоріжжя (скорочено ПП «Солєкс»);

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_2);

про визнання права власності.

Сутність спору:

ПП «Солєкс»заявлено позовні вимоги до ФОП ОСОБА_2 про визнання права власності на об'єкти нерухомості та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- будівлю СТО, магазину літ. А-3, загальною площею 1815,4 кв.м.,

- будівлю мийки літ. Б, загальною площею 52.1 кв.м.,

- паркани № № 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9.

- ворота № 10.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 34/106/12 у справі № 5009/4012/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 14.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладалось на 21.11.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір дольової участі у будівництві нежитлових будівель СТО та авто мийки за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов даного договору, сторони домовилися, що спільно фінансують даний проект будівництва та інвестують кожний по 100 000 грн., для здійснення будівництва. Позивач власними силами та за власні кошти збудував об'єкти нерухомості - будівлю СТО, магазину літ. А-3, будівлю мийки літ. Б. за вказаною адресою. Від відповідача надійшли лише 50 000 грн., тобто проект профінансовано ним не в повному обсязі, а тепер він ухиляється від реєстрації права власності на дані об'єкти нерухомості. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Солєкс» посилається на ст. ст. 15, 16, 328, 331,392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.11.2012 р. представник позивача підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

13.11.2012 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що відповідно до умов договору про дольову участь у будівництві від 22.12.2006 р., сторони домовились, що спільно фінансують даний проект будівництва та інвестують кожний по 100 000 грн., для здійснення будівництва. Отримання всіх дозвільних документів та представлення земельної ділянки; керівництво спільною діяльністю в дольовому будівництві нежитлових будівель та ведення спільних питань з організації будівництва та введення об'єкту будівництва в експлуатацію договором покладено на позивача. Відповідач профінансував 50 000 грн. у здійснення спільного з позивачем проекту. Фінансувати подальшу реалізацію проекту відповідач неспроможний. Оскільки відповідач не в повному обсязі виконав умови договору, а позивач за власні кошти отримав всі дозвільні документи та здійснив будівництво на відведеній земельній ділянці, відповідач не заперечує проти задоволення позову на користь позивача за умови компенсації грошових коштів, просить суд розглядати справу без його участі.

ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштове повідомлення від 05.11.2012 р.)

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Пунктами 1, 3 рішення Запорізької міської ради Запорізької області № 199/13 від 25.05.2000 р. вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,1603 га по вул. Цюрупи Малому приватному підприємству «Солєкс»; надати в користування Малому приватному підприємству «Солєкс» земельну ділянку загальною площею 0,1603 га по вул. Цюрупи в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі:

- площею 0,1116 га в постійне користування для будівництва станції діагностики автомобільного транспорту, магазину та подальшого їх функціонування;

- площею 0,0487 га в оренду, строком на 5 років, для організації під'їзду та гостьової автостоянки.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 05.09.2000 р. ІІ-ЗП № 000607, малому приватному підприємству «Солєкс»(правонаступником якого, відповідно до п. 1.1. статуту позивача, зареєстрованого 07.10.2004 р. за № 11031050001000896 є Приватне підприємство «Солєкс»), Запорізькою міською радою надається у постійне користування 0,1116 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для будівництва станції діагностики автомобільного транспорту, магазину та подальшого їх функціонування по вул. Цюрупи, відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.05.2000 р. № 199/13. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3050.

03.08.2006 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ПП «Солєкс»(орендар) укладено договір оренди землі (надалі -договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець, відповідно до рішення тридцять другої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 13/279 від 28.04.2006 р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування під'їзду до СТО та гостьової автостоянки, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Цюрупи.

Згідно п. 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0487 га.

Пунктами 3, 4 договору оренди встановлено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: під'їзд до СТО та гостьова автостоянка орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з під'їздом до СТО та гостьовою автостоянкою.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. (п. 19 договору оренди).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 22.11.2006 р. № 040626101026 орендодавцем передано земельну ділянку кадастровий № 2310100000:07:013:0017, загальною площею 0,0487 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цюрупи, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

22.12.2006 р. між ПП «Солєкс»(сторона 1) та ФОП ОСОБА_2 (сторона 2) було укладено договір про дольову участь у будівництві (далі -договір про дольову участь).

Відповідно до п. 1 договору про дольову участь, сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить їм на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети -будівництва та введення в експлуатацію нежитлових будівель СТО та авто мийки за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 2 договору про дольову участь, отримання всіх дозвільних документів та представлення земельної ділянки; керівництво спільною діяльністю в дольовому будівництві нежитлових будівель та ведення спільних питань з організації будівництва та введення об'єкту будівництва в експлуатацію покладається на сторону 1.

Сторони фінансують будівництво об'єктів в рівних пропорціях: 100 000 грн. фінансує сторона 1, та сторона 2 також фінансує 100 000 грн. (п. 3 договору про дольову участь).

Сторона 1 наділяється правами та повноваженнями генерального замовника для внесення змін в проектно-кошторисну документацію та оформлення акта введення в експлуатацію будівель. Сторона 1 розробляє та погоджує проектно-кошторисну документацію на забудову, отримує дозвіл на ведення будівельних робіт. Сторони домовилися, що введення збудованих об'єктів в експлуатацію відбудеться не пізніше 22.12.2011 року (п. 4, 5 договору про дольову участь).

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю м. Запоріжжя видано ПП «Солєкс»дозвіл на виконання будівельних робіт № 492 від 04.10.2004 р., яким передбачено виконання будівельних робіт з будівництва станції діагностики автомобільного транспорту, магазину, гостьової автостоянки по вул. Цюрупи. ПФ «Промелектропрект»розроблено робочий проект № 9609-АС щодо об'єкту: діагностична станція на 300 автомобілів з автомагазином по вул. Цюрупи в м. Запоріжжя.

Згідно п. 10 договору про дольову участь, ухиляння сторони 2 від передання у власність об'єктів будівництва стороні 1, є підставою для звернення стороною 1 до суду для визнання права власності на дані об'єкти нерухомості та реєстрації права власності.

Листом-вимогою від 24.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача з проханням компенсувати 50 000 грн. підприємству, або у відповідності до п. п. 8, 9 договору про дольову участь здійснити переоформлення права власності на даний об'єкт нерухомості за ПП «Солєкс». Відповідач відповіді на лист-вимогу від 24.09.2012 р. не надав.

Відповідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 06.04.2012 р. № ЗП 14312052, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, вбачається, що об'єктами будівництва є станція діагностики автомобільного транспорту, магазин, гостьова автостоянка по АДРЕСА_1, код ДКБС 1230.3, ІІІ категорії складності. Замовником об'єктів будівництва є ПП «Солєкс». Датою початку будівництва є 18.08.2009 р. Датою закінчення будівництва є 30.01.2012 р. Строк введення об'єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію: березень 2012 р. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить 580970 тис. гривень., у тому числі: витрати на будівельно -монтажні роботи 395 тис. гривень, витрати на машини, обладнання на інвентар 102 тис. гривень.

Відповідно до довідки Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації № 20221 від 13.11.2012 р. вбачається, що право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 за будь-якими особами не зареєстровано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 41, ст.13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої -п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Об'єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно, за умови наявності у нього доказів, що підтверджують його право власності, насамперед правовстановлювальні або правопідтверджувальні документи.

Предметом спору є визнання права власності за позивачем на побудовані ним об'єкти нерухомості та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- будівлю СТО, магазину літ. А-3, загальною площею 1815,4 кв.м.,

- будівлю мийки літ. Б, загальною площею 52.1 кв.м.,

- паркани №№ 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9.

- ворота № 10.

Вказане майно є предметом договору про дольову участь, який за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.

Згідно ст. ст. 1130, 1131 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно п. 7 договору про дольову участь протягом 30 днів після завершення будівництва об'єктів, що оформлюється актом здачі-приймання, що підписується сторонами, сторони здійснюють реєстрацію права власності на дані об'єкти пропорційно затраченим на будівництво коштам.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011 р. № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 06.04.2012 р. за № ЗП14312052 (оригінал оглянуто судом в судовому засіданні 14.11.12 р.), вбачається, що в тому числі спірні об'єкти нерухомого майна введено в експлуатацію, а саме: літ. А-3, загальною площею 1815,4 кв.м., у тому числі торгова площа 304 кв.м., літ. Б, загальною площею 52.1 кв.м., з місцезнаходженням об'єкту АДРЕСА_1.

Згідно вказаної декларації об'єктом будівництва є станція діагностики автомобільного транспорту, магазин, гостьова автостоянка по АДРЕСА_1, код ДКБС 1230.3, ІІІ категорії складності. Замовником об'єктів будівництва є ПП «Солєкс». Датою початку будівництва є 18.08.2009 р. Датою закінчення будівництва є 30.01.2012 р. Строк введення об'єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію: березень 2012 р. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить 580970 тис. гривень., у тому числі: витрати на будівельно -монтажні роботи 395 тис. гривень, витрати на машини, обладнання на інвентар 102 тис. гривень. Будівництво здійснено на підставі: договору підряду: від 22.07.11 р. з ПП «Скальд», договору про здійснення технічного нагляду від 25.06.09 р., договору про здійснення авторського нагляду від 01.06.09 р., державного акту на право постійного користування землею від 05.09.2000 р., генеральний проектувальник -ПФ «Промелектропроект».

Згідно технічного паспорту ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»(інвентарна справа № 150641) об'єкти нерухомості та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, мають наступний склад: будівля СТО, магазин літ. А-3, загальною площею 1815,4 кв.м., будівля мийки літ. Б, загальною площею 52.1 кв.м., паркани № № 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9, ворота № 10.

Таким чином, позивачем виконано умови договору про дольову участь, фактично здійснено будівництво та введено в експлуатацію нежитлові будівлі СТО та авто мийки за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачем не надано доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором про дольову участь щодо фінансування будівництва в сумі 100000 грн.

Відповідно до п. 8. договору про дольову участь у разі відсутності фінансування об'єктів будівництва будь-якою зі сторін, вона втрачає право претендувати на право власності об'єктів нерухомості.

Згідно п. 10 договору про дольову участь, ухиляння сторони 2 від передання у власність об'єктів будівництва стороні 1, є підставою для звернення стороною 1 до суду для визнання права власності на дані об'єкти нерухомості та реєстрації права власності.

Отже, відповідач правомірно та обґрунтовано звернувся з даним позовом, який підлягає задоволенню.

Стосовно внесення відповідачем 50000 грн. фінансування за договором про дольову участь, він не позбавлений права звернутись до позивача з відповідною вимогою, за наявності доказів внесення такої суми, оскільки пунктом 9 договору про дольову участь передбачено, що у разі, коли сторона 1 здійснила будівництво об'єктів за власні кошти, а від сторони 2 - грошові кошти не надійшли в повному обсязі, то сторона 1, що збудувала об'єкти, має право повернути грошові кошти стороні 2, яка в свою чергу зобов'язана не претендувати на об'єкти нерухомості та сприяти реєстрації права власності на об'єкти за стороною 1.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

При цьому суд враховує наступне.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачений судовий збір в розмірі 4000 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 р. N 02/163-48 «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру -2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011 передбачено, що з урахуванням частини третьої статті 55 ГПК попереднє визначення розміру судового збору має здійснюватися господарським судом виходячи з ціни позову, вказаної позивачем. Незазначення позивачем обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми згідно з пунктом 3 частини першої статті 63 ГПК є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду. В процесі розгляду справи остаточне визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а, отже, й суми судового збору може бути здійснене господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього -0шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

При зверненні до суду позивачем неправильно зазначено ціну позову. Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 06.04.2012 р. № ЗП14312052 вартість спірного майна становить 580 970 грн., однак: витрати на будівельно-монтажні роботи становлять 395000 грн., залишок 102000 грн. складають витрати на машини, обладнання, та інвентар. Таким чином, при обчисленні судового збору слід виходити з вартості саме нерухомого майна, що визначена декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 06.04.2012 р. № ЗП14312052 в сумі 395000 грн. Відповідно судовий збір повинен становити 7900 грн. Квитанцією № к12/L/28 від 21.11.12 р. позивачем доплачено судовий збір в сумі 3900 грн. Отже, позивачем судовий збір внесено в повному обсязі у відповідності до обставин справи.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством «Солєкс»(69071, м. Запоріжжя, вул. Звільнена, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 13639873) право власності на об'єкти нерухомості та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- будівлю СТО, магазину літ. А-3, загальною площею 1815,4 кв.м.,

- будівлю мийки літ. Б, загальною площею 52,1 кв.м.,

- паркани № № 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9.

- ворота № 10.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Солєкс»(69071, м. Запоріжжя, вул. Звільнена, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 13639873) 7900 (сім тисяч дев'ятсот) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.11.2012 р.

Суддя А.О. Науменко