Рішення

від 16.11.2012 по справі 5011-41/14151-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/14151-2012 16.11.12

За позовомУправління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Розмарин Торг» простягнення 3 158,21 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Твердохліб В.В. -дов. № 24/14-3198/Ан. Від 14.06.10р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмарин Торг»про стягнення 3 158,21 грн.

Ухвалою від 11.10.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.11.2012 року.

Представник позивача 15.11.2012 року подав документи на виконання вимог ухвали суду, а в судовому засіданні 16.11.2012 року надав усні пояснення про суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (далі -виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розмарин Торг»(у подальшому -замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони №1371-Д об/2012/Дн. (далі -Договір), пунктом 2.1. якого передбачено, що за цим Договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, забезпечити негайне прибуття наряду охорони на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення нарядом охорони відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності -припинення правопорушення або злочину на об'єкті.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до Договору). Копії додатків 2 та 4 до Договору містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісячно до 20-ого числа місяця в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку на рахунок виконавця.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору надавав відповідачу послуги по охороні об'єкта, що підтверджується актами прийому-здачі робіт/послуг № СЗ-0003213 від 30.04.2012 року на суму 996,30 грн., №СЗ-0004210 від 31.05.2012 року на суму 1 028,22грн., № СЗ-0005204 від 30.06.2012 року на суму 996,30 грн.

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3 020,82 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 020,82 грн.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3 020,82 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 5,3 Договору за кожен день прострочення оплати за цим Договором Замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу.

Однак, згідно зі ст. 3 Закону України № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року (далі -Закон № 543/96-ВР), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктом 5.3. Договору та ст. 3 Закону № 543/96-ВР, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 137,39 грн.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням пункту 5.3. Договору та ст. 3 Закону № 543/96-ВР, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 135,77 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмарин-Торг»(місцезнаходженн: 02066, м. Київ, вул. Каховська, 64, код ЄДРПОУ 36972385) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) 3020 (три тисячі двадцять) грн. 82 коп. -основного боргу, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 77 коп. -пені, 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 67 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

21.11.2012 року