cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.11.12 Справа № 19/5014/2664/2012
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом
Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта", м.Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс", м.Красний Луч Луганської області
про стягнення 85949 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Лосевський О.В., представник за довіреністю № 936 від 29.10.2012;
від відповідача -представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 82986 грн. 00 коп. та пені в сумі 2963 грн. 00 коп. за договором поставки товару № ДГ-000048 від 01.04.2012.
В судовому засіданні 14.11.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 21.11.2012.
14.11.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2012.
Відповідач відзивом № б/н від 14.11.2012 на позовну заяву стосовно вимог позивача заперечив та зазначив, що позивачем не зазначено який саме товар був поставлений відповідачу, не надано заявок згідно яких постачався товар за видатковими накладними, на видаткових накладних проставлені підписи невідомих осіб, оскільки не міститься інформації щодо прізвища та ініціалів, крім того стоїть печатка підприємства "Для документів".
21.11.2012 позивач підтримав позовні вимоги та надав заперечення на відзив відповідача, де повідомив, що товар постачався відповідно до оформлених замовлень, узгоджених в протоколі узгодження асортименту та ціни, який є невід"ємною частиною договору. Крім того приймання товару крім видаткових накладних підтверджується підписаними посадовими особами актами звірки розрахунків, які затверджені печаткою "Для фінансових документів" та частковою оплатою заборгованості. До того ж в актах звірення розрахунків чітко зазначено за якими накладними у відповідача мається заборгованість та в яких розмірах.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 21.11.2012, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його власноручний підпис на бланку запису про оголошення перерви. Через канцелярію суду відповідач подав клопотання № б/н від 20.11.2012, в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату після 28.11.2012, у зв"язку з відрядженням представника відповідача за межі м.Луганська та Луганської області.
Дане клопотання було розглянуто в судовому засіданні 21.11.2012 та відхилено з наступного.
В п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2012 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах. Крім того, відповідачем не надано жодного документального підтвердження, викладених в клопотанні доводів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Луганською виробничою фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс" (покупець, відповідач) 01.04.2012 був підписаний договір поставки товару № ДГ-000048, за умовами якого постачальник зобов"язується виготовляти та передавати у власність покупця визначений товар, а покупець зобов"язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору (п.1.1 договору).
Протягом строку дії договору, обумовленого в п.п.8.1, постачальник зобов"язаний постачати, а покупець отримувати та оплачувати товар, у відповідності до умов договору, зазначених в п.5 (п.2.1 договору).
Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 (п.8.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору предметом поставки є товар, описаний в специфікації, яка оформлюється на кожне замовлення та додається до договору.
Асортимент товару передбачається в специфікації, яка додається до договору (п.3.1 договору).
З п.5.1 договору вбачається, що вартість товарів та послуг договору обговорюється в специфікації.
Відповідно до п.5.2 договору покупець оплачує виготовлений товар за ціною, передбаченою в специфікації.
На виконання вищезазначених умов договору сторони підписали протокол узгодження асортименту та ціни до договору № ДГ-000048 від 01.04.2012, в якому узгодили найменування продукції (асортимент) та її відпускну ціну (а.с.13). Згідно до умов договору та протоколу позивач за період з 13.04.2012 по 31.07.2012 (в межах дії договору) поставив відповідачу товар за видатковими накладними (а.с.14-19) на загальну суму 119986,00 грн.
Згідно п.5.4 договору платежі за договором здійснюються покупцем виключно в національній валюті України з відстрочкою платежу: 45 календарних днів з дати поставки.
Відповідач, в свою чергу, отримав поставлений товар, але розрахунок здійснив лише частково у розмірі 37000,00 грн., у зв"язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 82986,00 грн., що підтверджується підписаними директорами та бухгалтерами актами звірення розрахунків станом на 15.10.2012 та 31.10.2012 (а.с.55-56). Наявна заборгованість стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач на адресу відповідача направив повідомлення № 769 від 11.07.2012, в якому повідомив, що станом на 11.07.2012 за ним числиться заборгованість у розмірі 62468,80 грн. за договором № ДГ-000048 від 01.04.2012 та просив його погасити зазначену заборгованість протягом 5 календарних днів.
Відповідач листом № 12939/164401 від 27.08.2012 надав графік погашення заборгованості на загальну суму 71748,00 грн., а саме запропонував погашення наявної заборгованості протягом 3 календарних днів (28-30.08.2012), але й цих зобов"язань не виконав.
Позивач знов звернувся до відповідача з повідомленням № 1124 від 26.09.2012, де зазначив, що станом на 26.09.2012 заборгованість останнього за договором № ДГ-000048 від 01.04.2012 складає 82986,00 грн. та запропонував погасити заборгованість протягом 5 календарних днів (отримано відповідачем 28.09.2012). Дане повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В судовому засіданні 21.11.2012 представник позивача надав докази часткової оплати відповідачем, звідки вбачається, що відповідач згідно платіжного доручення № 10322 від 01.11.2012 сплатив 1000,00 грн. після звернення позивача з даним позовом. У зв"язку з цим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору поставки, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 133000 грн. 01 коп. та про їх задоволення.
Згідно з п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
В силу ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.9.1 договору покупець за договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати товару, який зазначений в п.п.5.4, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки від загальної суми партії поставленого товару.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені станом на 18.10.2012 в сумі 2808,06 грн., оскільки позивач невірно визначив суму заборгованості за видатковою накладною № РН-0001939 від 27.04.2012 (сума заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду складала 9960,00 грн.). Тобто в решті позовних вимог стосовно стягнення пені у розмірі 154,94 грн. слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами) позивачу, у зв'язку з частковим припиненням провадження по справі, підлягає поверненню, на підставі відповідної ухвали господарського суду, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 2836 від 29.10.2012, яке знаходиться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 21.11.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 80 ч.1 п.1 1 , 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта", м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс", м.Красний Луч Луганської області, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс", Луганська область, м.Красний Луч, Мікрорайон 3, б.16, код 30092111 на користь Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта", м.Луганськ, вул.Свердлова, б.71, код 13389761 заборгованість в сумі 81986 грн. 00 коп., пеню в розмірі 2808 грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 1695 грн. 88 коп., видати наказ позивачу.
3. Провадження по справі в частині стягнення заборгованості в сумі 1000 грн. 00 коп. припинити на підставі ст.80 ч.1 п.1 1 Господарського процесуального кодексу України.
4.В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 26.11.2012.
Суддя Т.В. Косенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2012 |
Оприлюднено | 28.11.2012 |
Номер документу | 27668767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Косенко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні