Рішення

від 15.11.2012 по справі 5020-1041/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року справа № 5020-1041/2012 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5),

до громадської організації «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности»

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя,45),

про стягнення неустойки за користування орендованим майном за час прострочення його повернення ,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача -Бекетової Н.С., довіреність б/н від 08.10.2012,

представника відповідача -не з`явився,

Суть спору:

17.09.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до громадської організації «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности», в якому просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку за користування орендованим майном після розірвання договору за рішенням суду у розмірі 11027,39 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 610, 611 Цивільного кодексу України, статтю 785 Господарського кодексу України, статтю 27 Закон України «Про оренду державного і комунального майна», обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасного повернення об'єкту оренди внаслідок розірвання договору оренди нерухомого майна та стягненням у зв'язку із цим неустойки за час прострочки повернення об'єкту оренди.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.09.2012 було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2012.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 10.10.2012 на 29.10.2012 та 29.10.2012 на 15.11.2012.

У судове засідання 15.11.2012 з`явилась представник позивача, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на закінчення терміну зберігання, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Крім того, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, щодо надання відзиву на позов.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд,-

встановив:

21.08.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та громадською організацією «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности»(Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 71-09 (далі -Договір) відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно -вбудовані нежитлові приміщення з одноповерховою прибудовою, загальною площею 123,30 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі житлової чотирьохповерхової будівлі по вул. Гоголя,45 у м. Севастополі (далі -об'єкт оренди).

Передача майна в оренду не тягне за собою передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, а орендар користується ним на протязі строку оренди (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору, вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Як вбачається з акту прийому-передачі орендованого майна від 21.04.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) передав в оренду, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення з одноповерховою прибудовою загальною площею 123,30 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі житлової чотирьохповерхової будівлі по вул. Гоголя,45 у м. Севастополі, вартість якого за незалежною оцінкою склала 228 200,00 грн. (а.с. 11).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2. Договору, розмір орендної плати визначений на підставі рішення конкурсної комісії з оренди комунального майна та складає за перший місяць оренди - 1349,81 грн. і перераховуються орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.3. Договору, розмір орендної плати за кожний послідуючий місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Згідно п. 7.1. Договору, даний договір діє з моменту підписання та до 10.10.2012.

Пунктом 4.4.14. Договору, на орендаря було покладено обов'язок повернути орендоване майно у разі припинення дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу.

Згідно п.7.6. Договору, дія договору оренди припиняється зокрема за рішенням суду.

Відповідно до п.2.6. Договору, при припиненні договору, об'єкт оренди повинен бути повернутий (звільнений) Орендодавцю.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 у справі № 5020-1466/2011 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до громадської організації «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности»про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна, позовні вимоги задоволені частково, зокрема, стягнуто суму заборгованості по орендній платі за період з лютого 2011 по серпень 2011 в розмірі 9587,24 грн., розірвано договір оренди нерухомого майна №71-09 від 21.08.2009 укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та громадською організацією «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности», де також зобов'язано громадську організацію «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности»повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради орендоване майно - вбудовані нежитлові приміщення з одноповерховою прибудовою, загальною площею 123,30 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі житлової чотирьохповерхової будівлі по вул. Гоголя,45 у м. Севастополі шляхом їх звільнення (а.с.14-17).

Рішення набрало законної сили 19.11.2011.

Актом прийому-передачі орендованого майна від 28.04.2012, відповідач передав об'єкт оренди Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

На думку позивача, після розірвання договору за рішенням суду від 03.11.2011, яке набрало законної сили, відповідач (орендар) повинен був негайно повернути об'єкт оренди позивачу (орендодавцю), однак ніяких дій ним стосовно повернення орендованого майна до 27.04.2012 не здійснювалось, чим були порушені умови п.2.5., п.4.4.14 договору, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки за період з 20.12.2011 по 27.04.2012 у розмірі 11 027,39 грн. за безпідставне користування майном та причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду у справі №5020-1466/2011 від 03.11.2011, яке набрало законної сили 19.11.2011, договір оренди нерухомого майна № 171-09 від 21.08.2009 було розірвано, зобов'язано відповідача повернути майно та стягнута заборгованість по орендній платі за період з лютого 2011 по серпень 2011.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, після набрання рішенням суду законної сили, відповідач (орендар) повинен був негайно повернути об'єкт оренди позивачу (орендодавцю).

Згідно акту прийому-передачі орендованого майна від 28.04.2012, відповідач передав об'єкт оренди Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради лише 28.04.2012.

Таким чином орендар із моменту набрання рішенням господарського суду у справі №5020-1466/2011 законної сили та по 27.04.2012 дій щодо повернення орендованого майна не здійснював, чим порушив умови договору оренди, а саме пункти 2.5., 4.4.14.

Відповідач всупереч вимог статті 33 ГПК України зворотного суду не довів.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт безпідставного користування відповідачем орендованим майном після розірвання договору оренди за рішенням суду, що є підставою для сплати неустойки відповідно до норм частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми неустойки, суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та відповідає умовам договору та чинному законодавству.

У зв'язку з цим вимоги позову щодо стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном після розірвання договору за період з 20.12.2011 по 27.04.2012 у розмірі 11027,39 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з громадської організації «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности» (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя,45, ідентифікаційний код 23895146) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради ( 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р місцевого бюджету м. Севастополя №33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу -22080400) неустойку у розмірі 11027,39 грн . (одинадцять тисяч двадцять сім грн. 39 коп.).

3. Стягнути з громадської організації «Асоціація «Безопасность жизнедеятельности» (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя,45, ідентифікаційний код 23895146) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради ( 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, р/р 37188003000416 в ДУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044, отримувач -ФКМ СМР) судовий збір у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 20.11.2012.

Суддя С.О. Щербаков