Рішення

від 26.11.2012 по справі 22/5025/1251/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р.Справа № 22/5025/1251/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" м. Кам'янець-Подільський

до Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" с. Жовтневе, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область

про визнання недійсним договору безпроцентної цільової позики № 27 від 27 липня 2009 року укладеного між ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" та ВАТ "Адамс"

Представники сторін: не з'явилися

Повне рішення складено 26.11.2012р.

Суть спору: позивач - Відкрите акціонерне товариство "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" звернувся з позовом до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" про визнання недійсним договору безпроцентної цільової позики № 27 від 27 липня 2009 року укладеного між ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" та ВАТ "Адамс".

ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" вважає, що зазначений договір було укладено з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає визнанню недійсним з наступних підстав. Спірний договір було підписано Головою правління відповідача Антонюк Г.М. без належної на те згоди Спостережної Ради, тому оскаржуваний договір було укладено особою, яка не мала необхідних повноважень (необхідного обсягу дієздатності) для укладання правочину від імені ВАТ "КП КХП".

Зокрема, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на положення п.10.3.1. Статуту ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" відповідно до якого Спостережна рада дає згоду на укладення від імені Товариства угод в т.ч. про надання позики.

Таким чином, з огляду на відсутність згоди Спостережної ради товариства щодо укладення спірного договору, позивач посилаючись на ч.2 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 207 ЦК України, просить суд визнати недійсним договір безпроцентної цільової позики № 27 від 27 липня 2009 року укладеного між ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" та ВАТ "Адамс".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини суду не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу позивача вказану у позовній заяві та у спеціальному витягу з ЄДР за електронним запитом від 22.11.2012 р. №15181534.

При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, або адресою зазначеною в ЄДР), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, а тому вважається що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини суду не повідомив, ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу та вручена останньому, про що свідчить судова повістка від 14.11.2012 р.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно витягу з ЄДРПОУ відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Жовтневе, вул. Матросова, 1, код ЄДРПОУ 22779107.

27.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Адамс" (надалі Позикодавець) в особі президента Яхієва А.М., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та відкритим акціонерним товариством "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" (надалі Позичальник) в особі голови правління Антонюк Галини Миколаївни, що діє на підставі Статуту був укладений договір безпроцентної цільової позики №27.

Відповідно до п. 1 Договору Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі позика), шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язався використати за цільовим призначенням і повернути позику Позикодавцеві у визначений цим Договором строк.

Цільове призначення позики: поповнення обігових коштів. Позикою за цим Договором є грошові кошти у розмірі 8 500 000,00 грн. Термін повернення позики до 31 грудня 2009 року (п.п. 4, 6, 7 Договору).

Після настання терміну, визначеного п. 7 даного Договору, Позичальник зобов'язується протягом 10 банківських днів повернути позику Позикодавцеві (п. 9 Договору).

Згідно з п. 19 Договору цей договір є укладеним і набирає чинності з моменту передання позики Позикодавцем Позичальнику.

Пунктом 21 Договору передбачено, що зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до Статуту ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" (в новій редакції) останнє засноване рішенням Загальних зборів засновників шляхом перетворення Кам'янець-Подільського орендного підприємства хлібопродуктів у відкрите акціонерне товариство відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1000 від 22.08.1996 року "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" та Наказу Фонду державного майна України №1439 від 25.11.1996р. і є його правонаступником.

Пунктом 8.1. Статуту передбачено, що управління та контроль за діяльністю Товариства здійснюють: Загальні збори акціонерів, Спостережна Рада, Правління товариства, ревізійна комісія.

Згідно з п. 8.2.1. Статуту посадовими особами органів управління Товариства визнаються Голова та члени Спостережної Ради, голова та члени Правління, голова ревізійної комісії.

Пунктом 10.1. Статуту передбачено, що органом, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних зборів акціонерів та в межах компетенції, визначеної цим Статутом, контролює та регулює діяльність Правління товариства, є Спостережна Рада. В своїй діяльності Спостережна Рада підзвітна виключно Загальним зборам акціонерів.

Відповідно до пп м) п. 10.3.1. Статуту Спостережна Рада дає згоду на укладення від імені Товариства угод, зокрема, про надання позики.

Пунктом 11.6.2. Статуту передбачено, що Голова Правління укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори, угоди, контракти, виступає розпорядником його коштів та майна, видає довіреності на право вчинення дій і представництво від імені товариства з врахуванням обмежень встановлених Статутом.

Голова Правління не вправі самостійно вчиняти дії чи укладати угоди, якщо на виконання таких дій чи укладення угод необхідна попередня згода Спостережної ради Товариства (п.11.6.2. Статуту).

Позивач звернувся із позовом в якому просить суд визнати недійсним договір безпроцентної позики №27 від 27.07.2009р. із посиланням на ч.1 ст. 215 та ч.2 ст.203 ЦК України, оскільки вважає, що спірний договір був підписаний неповноважною особою без необхідного обсягу дієздатності.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підставою для визнання недійсним договору безпроцентної цільової позики № 27 від 27.07.2009р. позивач зазначає підписання договору головою правління ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" без достатнього обсягу правоздатності.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога позивача визнання недійсним договору безпроцентної цільової позики № 27 від 27.07.2009р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Адамс" (Позикодавець) в особі президента Яхієва А.М., та відкритим акціонерним товариством "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" (Позичальник) в особі голови правління Антонюк Галини Миколаївни.

Лише позивач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову (ст.22 ГПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України)

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з положень ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України дійсність правочину може заперечувати заінтересована особа, однак в такому разі позивачу слід довести, в чому саме полягає порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача саме укладенням спірного правочину. Натомість, позивачем таких доказів суду не подано.

Статтею 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Із поданого в матеріали справи договору вбачається, що останній підписано уповноваженими представниками (керівниками) юридичних осіб, які діють на підставі статуту, та скріплений відтисками печаток обох підприємств.

Нормами ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи сторони вчиняли відповідні дії, які спрямовані на виконання правочину, а саме: відповідачем було надано позивачу грошові кошти (позику), а ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" отримано позику для поповнення обігових коштів. Крім того, договір укладено ще в 2009 році, однак на протязі більше ніж двох років його існування ні позивачем, ні відповідачем не було заявлено жодних претензій з будь - яких підстав.

Тому, суд вважає, що спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з цим, приймається до уваги те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.03.2012р. по справі №13/5025/270/12 позов товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" с. Жовтневе, Кам'янець-Подільського району до відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 513 383,82 грн. з яких 510600,00 грн. основний борг, 1 762,62 грн. 3% річних та 1 021,20 грн. інфляційні втрати задоволено.

Зокрема, рішенням встановлено невиконання ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" умов договору безпроцентної цільової позики №27 від 27.07.2009р. щодо своєчасного повернення грошових коштів (позики).

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суду не надано доказів, які б підтверджували, що Голова правління ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" не вправі самостійно вчиняти дії щодо укладення договору позики, а саме отримання позики, оскільки п. 10.3.1. Статуту товариства передбачено, що Спостережна рада дає згоду на укладення від імені Товариства угод про надання позики (а не її отримання).

Також судом враховується, що Яхієв А.М., особа яка підписала договір позики з боку відповідача (ТДВ "Адамс"), є головою Спостережної ради ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", а тому останній було відомо про укладення договору позики.

Крім того, суду не подано доказів в підтвердження того, яким чином повинна надаватись згода Спостережною радою на укладення від імені товариства угод укладених Головою правління ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів".

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, усі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у розумінні статті 203 ЦК України сторонами додержані, а саме: договір безпроцентної цільової позики від 27.07.2009 р. відповідає вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства; особи, які уклали договір мали необхідний обсяг цивільної дієздатності (в процесі розгляду справи протилежного не доведено); волевиявлення учасників цього правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що підтверджено підписами і печатками сторін; оспорюваний договір вчинено у формі, встановленій законом; за цим договором настали реальні правові наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів укладенням договору позики № 27 від 27.07.2009р., при цьому позивач виступає особою, яка отримує дану позику, суд вважає, що позов про визнання недійсним договору безпроцентної цільової позики № 27 від 27.07.2009р. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 26.11.2012р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, ( 32300, м. Кам'янець - Подільський, вул. Данила Галицького ,15)

3 - відповідачу, ( 32319, Кам'янець - Подільський р-н, с. Жовтневе, вул. Матросова, 1).

Всім рекомендованим.